Презентація "Ритмічні процеси географічної оболонки"

РИТМІЧНІСТЬ ГЕОГРАФІЧНОЇ ОБОЛОНКИВиди природних ритмів

Географічна оболонка – найбільший природний комплекс планети. Повторюваність в часі комплексу явищ, що розвиваються в одному напрямі називається ритмом. Існують ритми періодичні і циклічні.

Ритми однакової тривалості – це періоди. Наприклад, час обертання Землі навколо осі, Сонця. Ритми перемінної тривалості називаються циклами. Наприклад: біохімічні цикли – кругообіги води, вуглецю. Ритмів багато, тривалість їх різна і походження неоднакове.

Типи і види природніх ритмів. Основними ритмами у природі є добові, річні, багаторічні та понадвікові.

Добові ритми. Загальновідомі зміни явищ у ландшафтах, які зумовлені зміною дня та ночі. Цей ритм створює характерний добовий хід температури, абсолютної й відносної вологості, конвективні процеси, зумовлює процес фотосинтезу, який здійснюється лише при світлі. Тварини також давно поділилися на активних при денному освітленні і вночі. Життя людини відбувається також у добовому ритмі: активна діяльність вдень, відпочинок уночі.

Річна ритміка. Річна, або сезонна ритміка виявляється у чітких змінах ландшафтної оболонки, пов'язаних із зміною пір року. Зміна аспектів ландшафту, у тій або іншій формі характерна для будь-якої географічної зони. Найбільш чітко вона виявляється  у помірному поясі.

Багаторічні ритми. Серед внутрішньовікових ритмів варто виділити ритми з періодом 11 років, які пов'язані зі зміною сонячної активності. Однак мають місце і 33-річні цикли зірки, земні вияви яких добре простежуються. Наприклад, особливо суворі зими повторюються кожні 33-35 років. Такий самий цикл спостерігається в чергуванні сухих і вологих років, коливаннях рівня озер і, нарешті, в інтенсивності полярних сяйв.

Понадвікові ритми. Особливо добре виражений понадвіковий ритм тривалістю 1800-1900 років. У кожному такому циклі виділяється три фази: трансгресивна, або фаза прохолодно-вологого клімату тривалістю 300-500 років; регресивна, або фаза сухого й теплого клімату тривалістю 600-800 років, яка розвивається повільно;перехідна фаза 700-800 років.

Ритми та цикли в літосферіЦиклічність у будові шарів гірських порід була встановлена ще в XIX столітті. В даний час встановлено, що ритмічність і циклічність в товщах гірських порід пов'язана з космічними процесами.

Ритміка в гідросферіОсновними ритмами є півдобові та добові припливи і відпливи зумовлені телуричними і космічними причинами. Є більші ритми, що фіксують зміну рівня Світового океану в результаті зледенінь, тобто кліматичних причин. Під час зледеніння великі маси води на суші зосереджені в льодовиках і рівень океану підвищувався. Наприклад, встановлено, що після відступу останнього льодовика в північній півкулі рівень океану підвищився на 110 метрів.

Ритміка в біосферіТут простежується добова ритміка, точніше пів-добова, або світловий день-ніч, сезонна ритміка і річна ритміка та багаторічна. Біоритми людини охоплюють широкий частотний діапазон від мільйона герц до повільних частот, що мають періоди в десятки років. Біоритми, що визначають річні коливання життєдіяльності, мають період порядку 11 років. Фізико-хімічні процеси в живому організмі підпорядковуються закономірностям сонячної активності.

Ритміка в атмосферіБули встановлені зміни клімату в середньому через 11 років, що пов'язано з 11-літнім циклом сонячних плям. Проміжок часу між двома послідовними максимумами і мінімумами сонячних плям коливається в межах 9-14 років. Наступні, більші інтервали кліматичних змін встановлені в середньому як 35-річні на багатьох об'єктах. Потім намітились 40-річні і 90-річні періоди кліматичних коливань і ще більші.

Ритми і еволюція природи. Закон цілісності ландшафтної оболонки повністю виключає можливість існування ізольованої ритміки окремих опонентів. Ритмічність явищ - це своєрідна форма "дихання" ландшафтної оболонки як цілісної системи. Ритми, які склалися протягом тисячоліть, стали необхідною умовою нормального існування організмів. Ритмічні явища, які відбуваються на фоні безперервного розвитку ландшафтної оболонки, не можуть повторювати у кінці ритму той стан, який був на його початку. У середніх широтах дерева щовесни вкриваються листям щоосені скидають його. Але дерево наступної весни уже не те, яким було рік назад, воно виросло.

Дякую за увагу!