Презентація "Різдвяна прикраса"

Проект: Різдвяна прикраса. Тема уроку: Історія ялинкових прикрас. Різдвяні прикраси українців.

Мета проєкта. Ознайомитись з історичною довідкою виникнення різдвяних прикрас.2. Підібрати вироби-аналоги, використовуючи Інтернет джерела.3. Підібрати матеріали та інструменти для виготовлення виробу, враховуючи екологічне спрямування.4. Виготовити різдвяну прикрасу своїми руками. 5. Презентація готових виробів.

Історія виникнення ялинкових прикрас. Все має свою історію. Навіть новорічні іграшки. Звичай прикрашати живу ялинку з'явився більше 2 тисяч років тому у давніх кельтів. За допомогою дарів, розвішаних на гілках ялини і ялівцю, друїди залучали добрих духів і відганяли злих. І лише в 16 столітті в Європі з'явився звичай прикрашати різдвяне дерево тематичними святковими прикрасами. При цьому європейці не ставили в будинок ялинки, а розвішували колючі гілки по периметру житла верхівками вниз.

Здавна існували канонічні правила оздоблення різдвяного дерева - Віфлеємська зірка на маківці, яблука, горішки, палаючі свічки. Також на гілки новорічного дерева обов'язково вішалися всілякі фігурні пряники і печиво - як прообраз прісних хлібців, які вживалися при обряді причастя. Треба сказати, що до середини 18 століття прикраси були виключно їстівними: яйця і пряники гойдалися на гілках поряд з фруктами, солодощами і горіхами.

З другої половини 18 століття ялинкові прикраси стають більш ошатними: паперові квіти, позолочені ялинові шишки і порожні яєчні шкарлупки, а ще – фігурки з карбованої латуні – феї, ангели тощо.

Звідки ж пішла традиція прикрашати ялинку крихкими скляними кульками? Існує легенда, що перші скляні прикраси з'явилися в Німеччині, в невеликому містечку Лауша. У 1847 році одна з родин лаушских склодувів по бідності і в зв'язку з неврожаєм яблук вирішила, щоб не засмучувати дітей, замінити справжні яблука і горіхи підручним матеріалом - виробами зі скла. Вийшло непогано, на знахідку звернули увагу сусіди. Так були виготовлені перші ялинкові кулі. Їх робили з кольорового або прозорого скла, покривали зсередини шаром свинцю, а зовні прикрашали блискітками.

В 1867 році ремісники почали видувати великі тонкостінні кулі. Незабаром шкідливе для здоров'я свинцеве покриття замінили на нітрат срібла - так народилася знайома сьогодні всім ялинкова куля. Іграшки розфарбовувалися срібним та золотим пилом. Фантазія склодувів не знала меж: вони робили пташок, рибок, дідів морозів і виноградні грона в керамічних формах, а також всілякі цікаві форми: глечики, тендітні амфори і дудочки. Протягом десятиліть Лауша зберігала свої позиції провідного світового виробника ялинкових прикрас. У 20 столітті такі ж заводи з'явилися у Чехії, Польщі, США , Японії та багатьох інших країнах. Тоді почала розвиватися індустрія ялинкових іграшок.

Скляні ягоди та фрукти з музею в Лауші

В 20–40х роках іграшки, на думку радянської влади, перетворилися на предмети боротьби з урядом і були заборонені. Керівництво країни було впевнене, що прикрашання новорічної ялинки барвистими кульками загрожувало серйозному настрою в країні. Правда, згодом ця заборона відійшла у минуле. У 1970-і роки мода повернулася, хоча не обійшлося без політики. Стали поширеними іграшки у вигляді серпа і молота, червоної радянської зірки, а також «героїв» того часу – учених, космонавтів, артистів. Були також звірі невизначеної породи (чи то ведмеді, чи то білки, чи то собачки). Але найпопулярнішими залишалися традиційні новорічні ялинкові прикраси: прості кульки, пірамідки і бурульки. Новорічні іграшки в часи Радянського союзу

Найвідоміші виробники ялинкових іграшок. Krebs Glas Lauscha (Лауша, Германия)

Old World Christmas («Мерк» США)

Christopher Radko Company (Кристофер Радко, США)

Яблонекс (Яблонец-над-Нисоу, Чехия)у 20 столітті на заводі Яблонекс було запущено окрему лінію виробництва різдвяних прикрас зі скляних намистів та стеклярусу.

Kurt S. Adler (Курт Адлер, США)

Komozja (Польша)

Пізніше люди перестали купувати фігурні іграшки. Замість них у хід пішли дешеві китайські декорації – паперові, поліетиленові і пластикові кульки, ліхтарики, гірлянди і дощик.

У 2000-х виникла та почала набирати шалених обертів мода на все в американському стилі: Віночки, Санта Клауси, дзвіночки, біло-червоні палички-льодяники, маленькі подарунки з нитками, шкарпетки для подарунків – все це опиняється на деревах у великій кількості.

Про що говорять новорічні іграшки?Сучасні іграшки відрізняються великою різноманітністю і часто не несуть ніякого смислового навантаження. Величезний вибір форм і забарвлень радує око і дає можливість скласти яскраву композицію. Однак спочатку кожна іграшка несла в собі образ, так чи інакше пов'язаний з християнством. Новорічні іграшки символізують:кулі – адамове яблуко;овочі і фрукти – родючість у прийдешньому році;дзвіночок – оберіг, що захищає від темних сил і нещасть;фігурні пряники і печиво – прісні хлібці, вживані при причасті;зірка на верхівці ялинки – Віфлеємську зірку, яка вказала волхвам шлях до новонародженого Ісуса.

Різдвяні прикраси українців Зараз, через більш ніж сто років, у прикрашанні ялинок українці повертаються до традицій кінця 19 століття. На новорічних деревах знову з’являються вироби, зроблені майстрами. Це вже не незграбні ватні персонажі, а витончені вироби. Це ті ж люди і звірі, янголи, ляльки-мотанки. Іноді дизайнерські, іноді пошиті чи вирізані народними майстрами із простих матеріалів.

Дідух

Янголи

Різдвяні ангелики – це «міжнародна» різдвяна прикраса. У світовій культурі янгол став символом Різдва після того як, за біблійною легендою, сповістив Йосипа про народження Сина Божого, а в саму ніч народження Ісуса приніс цю звістку пастухам. Традиція прикрашати херувимами ялинку чи будинок поширена по всьому світу. Цих крилатих божих помічників дуже люблять діти. Нарівні з декоративною янголи виконують і захисну функцію оберегу. Вони створюють в оселі теплу, душевну атмосферу затишку і безпеки.

Різдвяна зірка

Зірка – традиційний різдвяний атрибут, який носять із собою колядники.  Це давній символ зимових свят, який має язичницькі витоки. Сьогодні ж вона уособлює собою Віфлеємську зірку, яка провістила народження Христа і привела мудреців зі Сходу у Віфлеєм. Християнська зірка – восьмикутна (вісімка – символ вічного панування Ісуса). Зазвичай зірку виготовляли із звичайного решета, обклеювали його різнокольоровим папером та прикрашали фольгою, стрічками й китицями.

В Україні для святкування Різдва випікали кілька різновидів хліба, зокрема обрядовий, який зберігався впродовж новорічно-різдвяних свят. У різних регіонах пекли різні види борошняних виробів під різними назвами: калачі, корочун (керечун), полазник, щедрак, господар, книш, пряники, голубки тощо. Також в Україні була поширена традиція випікання окремої паляниці для душ померлих. Різдвяний хліб символізував Ісуса Христа, який називав себе «хлібом життя». За різдвяним хлібом наші предки передбачали майбутнє, якщо випічка вдалася – буде вдалим і наступний рік.

В українській традиції різдвяна свічка була обов’язковим атрибутом святкового столу. У язичницькі часи свічка мала функцію оберегу, з часом набувши сакрального християнського змісту. Свічка – неодмінний атрибут церковного життя, і супроводжує майже всі релігійні обряди. Світло свічки уособлює зв’язок людини з Богом, бо вона є символічним проявом божественного світла. Різдвяні свічки

Ще один обов’язковий елемент давнього різдвяного декору – "павуки"«Павуки» як прикраси не мали форми комах – це геометричні конструкції, які підвішувалися до стелі. Вони рухалися, коли по хаті проходив струмінь повітря, а також були покликані відганяти злих духів. У різдвяні дні, коли роботи в селі було набагато менше, ніж у теплу пору року, на них можна було дивитися, читаючи при цьому молитву або мріючи, складаючи плани на рік.

Дякую за увагу!