Риторика В театріРиторика як мистецтво пишномовства й переконання посідає в театрі окреме місце, оскільки вона є сукупністю текстуального й сценічного повідомлення. У трактатах з риторики(риторики Квінтіліана й Цицерона )ораторське мистецтво автори порівнюють з акторським. Доктрина презентації пластики та її пишномовності безпосередньо дотична до акторського мистецтва переконання (Quintilianus. «Institutio oratoria»). У трактатах про жести ΧVIII ст. повторено цю доктрину. Голосом оратора й актора керують принципи ясності та експресивності: систематизовано погляд, позиції голови, рухи руками. Мета жестів — підкреслити слова, а не матеріальний світ. На мистецтво актора часто впливають ці поради.
Номер слайду 3
ТЕАТРАЛЬНА (СЦЕНІЧНА) РИТОРИКАХудожнє слово звучить на театральній сцені, на концертній естраді, на арені цирку. За допомогою техніки звукозапису чуємо його з екранів кіно, у художніх програмах радіомовлення й телебачення. Сценічне мовлення органічно поєднує виражальні засоби писемної форми мови й усної словесної дії. Діалоги й монологи персонажів драматичних творів, пряма мова персонажів у творах епічних і ліричних — це писемне відтворення усної розмовної мови. Виразно звучить в уяві читача й авторська мова художніх творів. Відчути й відтворити у словесній дії беззвучний на папері внутрішній голос літературних творів має актор. Писемна форма мови за своєю природою є монологічною. Між тим, хто пише, і тим, хто читає написане, безпосереднього контакту немає: їх розділяють простір і час. Реакцію на написане можна наперед передбачати, проте визначити її в точності неможливо. Можливість попереднього обдумування змісту й вибору засобів найточнішої передачі думки становить істотну перевагу писемної мови. Зафіксований на письмі текст починає жити своїм власним життям. Писемна мова вільно долає простір і час, дає змогу авторові говорити «як живому із живим» навіть до далеких нащадків. Цю перевагу писемної мови — поглиблене обдумування виражальних засобів, необхідних для точної фіксації змісту,— повністю зберігає сценічна мова. Однак писемне слово тільки тоді стає на сцені живим і дієвим, коли сприймається слухачами в залі не як цитування наперед зафіксованого тексту, а як схвильована словесна дія, притаманна усному мовленню (За Р. Черкашиним).
Номер слайду 4
Бесіда : Довідка: Відомо, що оратор і актор мають багато спільного у своїй діяльності. Водночас є й суттєві відмінності. Які? Назвіть їх і обґрунтуйте свою відповідь. Назвіть імена та прізвища відомих акторів, які дають писемному слову друге життя. Які вистави з участю улюблених акторів ви переглянули? На яку виставу плануєте піти найближчим часом? Чому?Важливим моментом розвитку риторики була поява української шкільної драми. П. Могила в період реорганізації Київської духовної академії використав західний досвід застосування театрального видовища як методу викладання риторики та поетики (А. Овчинникова).
Номер слайду 5
ПЕДАГОГІЧНА РИТОРИКА АНТИЧНОСТІВід Сократа до Спінози західна філософська та педагогічна думка визначала вчителя як Учителя істини, віддаючи перевагу розуму, істині. Образ мудрого наставника молоді Сократа як творця традицій, а не спадкоємця традицій чи певної школи, змалював у своїх «Діалогах» Платон. Цінним для сучасної педагогічної риторики є осмислення засад освіти давнього світу, коли вчитель і його учні вважали за честь перевірити в діалогах, дискусіях обґрунтованість поглядів співрозмовника, вважаючи, що філософія породжує істину. Учитель в античні часи стояв поруч із оратором, філософом, поетом, віщуном, царем, був провісником правди, служив істині, добру, красі; умів сам і вчив учнів тлумачити «мертвий» текст, блискуче володів мистецтвом риторики, еристики; міг захистити істину, майстерно врахувати заперечення опонента, ясно й чітко пояснити свою точку зору, володів сократівським методом запитань (мозкової атаки), коли учень стає співрозмовником, а розмова з ним відкриває істину; учитель навчав добра та пов’язаного з ним задоволення (як побудувати ідеальне місто, державу тощо).
Номер слайду 6
ПЕДАГОГІЧНА РИТОРИКА АНТИЧНОСТІПедагогічна риторика античності концептуальною основою мала ідею істини як плоду навчання, процес навчання мав яскраво виражений наслідувальний характер: учень був послідовником учителя в культурі думання, ораторському мистецтві, культурі спілкування, охоче наслідував його спосіб життя, часто спартанський, аскетичний, як у славнозвісній філософській школі Діогена, Сократа, Піфагора та інших видатних керівників філософсько-ораторських шкіл давнього світу. Педагогічні, ораторські системи Сократа, Піфагора, Діогена, Лойоли та інших видатних мислителів-ораторів відзначалися спрямованістю на формування шкіл змужніння учнів, тому що учні здобували істину в напруженій праці й боротьбі, часто після великого внутрішнього осяяння, коли вчитель відступав, лишав перед учнем вільний простір, крізь який той торував власний шлях у майбутнє, пам’ятаючи заповіт учителя про постулати істини, добра, краси, християнські заповіді віри, надії, любові, божественної дієвої сили слова-вчинка (За Г. Сагач).
Номер слайду 7
Прочитайте. Що нового ви дізналися про роль учителя в країнах,які сповідують іслам, індуїзм? Висловіть власні міркування. У країнах, які сповідують іслам, індуїзм, формується образ вчителя-гуру, духовного проводиря, духовного навчителя життя, який є моделлю для наслідування. Учитель-гуру часто живе в ашрамі поруч зі своїми учнями, передає їм свої знання, уписує учнів у гуртову традицію, ініціює учня до самозаглиблення, боронить від небезпеки, ділиться власним досвідом задля духовного пробудження учнів безпосередніми каналами впливу: від духу до духу, від серця до серця, переконувальним і навіювальним словом, а також фізичними способами: голосом, дотиком, подихом, потиском руки тощо (З журналу).
Номер слайду 8
Працюймо в групах. Спробуйте «намалювати» жестами (без слів) різні ролі, наприклад: 1) касира в супермаркеті; 2) пасажира, що запізнюється на потяг; 3) закохану дівчину тощо. Одна група (актори) демонструє роль, інші (глядачі) вгадують.
Номер слайду 9
ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!Презентацію створено за матеріалами підручника : Караман , Горошкіна , Караман , Попова, 11 клас (профільний рівень); Видавництво: Ранок , 2019