Презентація Робота з дитячою книжкою "Шкільними стежинами"

Робота з дитячою книжкою. Шкільними стежинами

Завдання уроку : Формувати уявлення учнів про загальнолюдські цінності, про роль знань у житті людини. Вчити аналізувати свої вчинки та вчинки інших людей, робити правильні висновки. Розвивати вміння самостійно використовувати довідково-інформаційний апарат, розвивати навички читання, смислове і образне мислення, зв‘язне мовлення;виховувати інтерес до книги, повагу до оточення.

Робота над скоромовкою. Уві сні Орест. Зліз на Еверест,Поможіть Оресту. Злізти з Евересту!Бо йому вже скоро. Треба йти до школи!

Вправа ,, Інтерв’ю’’— Які книги з цієї теми ви читали?— Яка з прочитаних книг вам найбільше сподобалась?— Хто її автор?— У якому видавництві вона видана?— У якому місті знаходиться видавництво?

Василь Сухомлинський. СОРОМНО ПЕРЕД СОЛОВЕЙКОМОля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати. Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчатка вже пообідали, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав. Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда боялись поворухнутись. Соловейко перестав співати. Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ. Ліда забрала недоїдки, загорнула в газету й поклала в сумку.— Навіщо ти забрала сміття? — запитала Оля.— Це ж у лісі... Ніхто не бачить...— Соромно перед соловейком...— тихо відповіла Ліда.

Дай відповіді на запитання за змістом. Що дістали з сумки дівчатка ?Куди Оля кинула недоїдки?А куди поклала Ліда ?

В. Сухомлинський ,, Як починається осінь’’

Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкриті навстіж двері в школі —Ідуть до школи першачки. З гілок тополь злітає листя,Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто. Переступають цей поріг. Наталя Забіла

Головна професія. Спитай у тата і у мами,Які професії у них. Професій різних є чимало,Сповна їх вистачить на всіх!Та є одна поміж професій,Якої вчаться у житті. Вона для кожного найперша,Якої вчитимешся й ти!Учитель, лікар та геолог,Письменник, слюсар чи кресляр —Всі називають головною. Одну професію — школяр!Бо всім відомо, що без школи,Без знань, що мусиш там набуть,Не станеш у житті ніколи. Тим, ким в дитинстві мрієш буть! А. Костецький

Руханка

Прочитай оповідання. Постав 5 запитань за змістом. Василь Сухомлинський. ПРОБАЧТЕ,   ДІТИ... Я   ЗАПІЗНИВСЯ.... Був холодний січневий ранок. Зривалися сніжинки. З півночі віяв холодний, пронизливий вітер. Ми прийшли до школи на світанку. В класі було тепло. Ми роззулися й гріли ноги біля грубки. Задзвонив дзвоник. Ми сіли на місця. Минула хвилина, друга. Вчителя не було. Ми послали Ніну - вона в класі старостою: піди в учительську, дізнайся, чому немає вчителя. Через хвилину Ніна повернулася й сказала.— Іван Петрович захворів. Директор школи сказав, щоб ми йшли додому.— Ура!..—закричали ми всі, невимовно раді.— Ура! Уроків не буде! Вчитель захворів!Раптом відчинилися двері, й до класу ввійшов Іван Петрович. Запорошений снігом, втомлений. Ми завмерли від несподіванки. Сіли, нахилили голови.Іван Петрович підступив до столу.— Пробачте, діти,— тихо сказав він.— Занедужав я трохи, та все ж вирішив іти до школи. Запізнився дещо. Він роздягся тут же, в класі. Сів за стіл, подивився на нас. А нам соромно було підвести очі...

Василь Сухомлинський. УЧИТЕЛЬ І УЧНІ Під гіллястою липою сидів Старий Учитель, записував до школи дітей. На зеленій галявинці було тихо. Новачки ніяковіли, чувся стриманий шепіт батьків. До вчителя підійшов сивий дідусь. Учитель пильно подивився на дідуся, заплющився на мить і знову глянув йому в вічі. Він пізнав свого першого учня. Шістдесят років тому під цією липою він записував його до школи.— Остапе, це ти? — тихо запитав Старий Учитель.— Я, вчителю... Привів внука... малого Остапа. Старий Учитель і його перший школяр обнялися і поцілувалися. Остап зітхнув і тихо промовив:— Роки йдуть, учителю. Старий Учитель заплакав. Задумливий, схвильований, з тремтячими сльозинками в очах, він довго сидів мовчки, дивився на маленького Остапа. Над гіллястою липою синіло літнє небо, в квітках хмелю гули бджоли, на далекому обрії тремтів синій ліс — як і шістдесят років тому.— А тепер, мої любі учні,— промовив Старий Учитель рівним, тільки трохи схвильованим голосом, - хто ж мені скаже, для чого людині треба вчитися?Першим підвів руку... дідусь Остап. Підвів і зніяковів.

1. Визначити тему і мету тексту В. Сухомлинського «Учитель і учні»2. Назвати персонажів тексту. Творче завдання Скласти продовжен.ня оповідання

Читати книги на тему Легенди рідного краю. Домашнє завдання

Рефлексія