Презентація "Роман П. Зюскінда «Парфюмер» – класичний постмодерністський роман. Гренуй: геній чи злодій…"

Роман П. Зюскінда «Парфюмер» – класичний постмодерністський роман. Гренуй: геній чи злодій…

Чому цей роман унікальний"Парфуми: Історія одного вбивці" стали міжнародним бестселером. Майже 20 мільйонів проданих примірників, переклади на 50 мов, навіть латиною. Напевно, жодна інша книжка сучасних німецьких авторів не завоювала стільки читачів і читачок у всьому світі. Український переклад роману "Парфуми: Історія одного вбивці" надрукувало у 2016 році видавництво "Фоліо". Зюскінд розкручує оповідь навколо одержимого антигероя, який ніде не почувається "своїм" і має особливий погляд на світ. Попри всі звірства Гренуя, йому мимоволі співчуваєш, тому що розумієш його гризоти. Юнака штовхає на злочини не холоднокровність чи бажання вбивати, а гарячкова віра в те, що досконалі парфуми допоможуть йому здобути власний запах і стати зримим.

Актуальність роману. Питання, які піднімає П. Зюскінд в своєму романі, актуальні і стосуються не тільки головного героя, а й будь-якої людини, від природи наділеної талантом. Яким чином застосувати цей талант, зробити все для того, щоб людство завжди пам'ятало її як видатну особистість, котра зробила значний внесок у загальнолюдські справи? Як не перетворитися на “геніальну потвору”, на такого собі Жана-Батіста Гренуя, на злого генія, який понесе в життя свої антигуманні теорії? Як не перетворитися на представника маси, який не має власної думки про добро і зло, в якого не викликає занепокоєння бажання перетворитися на “такого, як усі”? Як не втратити власну особистість?

Жан-Батист Гренуй — головний герой, у нього неймовірно тонкий і сильний нюх поряд з повною відсутністю власного запаху. Мати Гренуя — звинувачена у дітовбивстві. Жанна Бюссі — простодушна годувальниця. Мадам Гайар — господиня притулку. Ставиться до дітей лише як до способу заробітку. Дівчина з вулиці Маре — перша жертва Гренуя. Джузеппе Бальдіні — паризький парфумер. Не володіючи жодними творчими талантами в парфумерії, має величезні знання в самій технології виробництва і збереженні ароматів. Мадам Арнульфо — вдова парфумера з Грасса. Домінік Дрюо — майстер-парфумер з Грасса і коханець Мадам Арнульфо. Антуан Ріші — Другий Консул Грасса, проникливий чоловік. Лаура Ріші — його дочка, рудоволоса красуня. Остання жертва Гренуя. Головні герої

Композиція роману. Експозиція — опис Франції XVIII ст., запахів, що панували в тогочасному Парижі, а відповідно, і міського побуту. Зав’язка — народження в жінки, що торгувала рибою, дитини, яку вона збиралася знищити, як і чотирьох попередніх, їй непотрібних. Розвиток дії — життя Гренуя в установі мадам Гайяр, у майстерні Грімаля, загальна ненависть до нього, відсутність у хлопця будь-яких моральних принципів і відповідальності. Перша кульмінація — скоєння Жаном-Батістом Тренуєм убивства дівчинки заради її запаху. Рішення героя стати найкращим парфумером, зберегти запах, який його захопив.

Композиція роману. Розвиток дії — Тренуй опанував парфумерне мистецтво в майстерні Бальдіні, вразив того своїм талантом. Прагнучи досконалості, він після невдалих експериментів захворів і ледь не вмер. Мандрує й усамітнюється на горі. Прибувши до міста Трас, знову заради запаху невинної дівчини убиває кількох дівчат. Друга кульмінація — убивцю дівчат Гренуя схопили й засудили до страти. Коли зібралася багатотисячна юрба, щоб подивитися на страту злочинця, він застосовує парфуми, які викликають любов і захоплення. Засліплені мешканці вибачають Гренуя, ним захоплюються, його опікує батько вбитої дівчини Ріші. Тренуй відчуває себе Великим, Богом, Прометеєм. Але йому не потрібна любов, бо він не знає, що це. У його серці тільки ненависть. Розв’язка — злочинці-людожери, кинувшись на запах парфумів Гренуя, розривають їх творця на шматки.

Риси постмодернізму. Наявність двох пластів — рис масової літератури (детективний сюжет) та елітарної.«Віртуальний історизм» («імітація» світогляду Франції доби Просвітництва).Інтертекстуальність. Пародіювання іронія, гротеск.

Звідки могла взятися така потвора — у фізичному й у морально­му планах? (Народжений без любові, кинутий матір’ю напри­зволяще; виростав у жахливих умовах сирітського закладу; не мав запаху, що відлякувало людей, дратувало однолітків; пройшов жорстоку школу каторжної праці й знущань у май­стерні чинбаря; не знав слів «любов», «чесність», «поряд­ність», «віра» й не розумів їх значень.)Яким чином Гренуй досяг професійного успіху, навіть отри­мав владу над людьми? (Завдяки своїм феноменальним здібнос­тям відчувати запахи, запам’ятовувати їх, комбінувати й створювати нові композиції; був працьовитим, мав фана­тичну жагу до експериментів, мріяв створити найдосконалі­ший запах парфумів.)Поміркуймо.

Чому Гренуй здійснював жахливі вбивства? (У нього не було жодних моральних перепон, табу на шляху досягнення мети, адже він не знав ні жалю, ні любові, не відав про цінність і непо­вторність людського життя.)Чи була в Гренуя якась інша можливість досягти мети, улашту­вати своє життя, не забираючи інше? (Так, адже мав надзви­чайні здібності й можливості, забезпечив Бальдіні славу най­визначнішого майстра Європи.) Як автор ставиться до свого героя? (Відкрито негативно, опи­сує його то як кліща, то як павука.)Який ідейний смисл цього образу? (Ніяка геніальність, ніяка висока чи невисока мета не варті людського життя.)Поміркуймо.

. ”Станції життя” Гренуя

Цитатна характеристика героя“Він був монстр від самого початку…”“Самотній кліщ, зосереджений у собі…”“Вони (діти) гидували ним, як гладким павуком…”“Діти не хотіли до нього доторкатись…”“Вони не відчували його запаху. Вони його боялися.“ (глава 4)

Гренуй у перекладі з французької означає “жаба”: схожий на відразливу істоту в людській подобі;жорстокий, “холоднокровний”,спритний;володіє неймовірним для людини нюхом.

Прототипи Гренуя та інтертекстуальні відсилання

Прототипи Гренуя та інтертекстуальні відсилання

Кодування - тлумачення тексту із різним ступенем глибини

Розставляємо акценти.