Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Хуліо Кортасар "Менади"

ТЕМА. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Хуліо Кортасара  «Менади» (слайд 1)

МЕТА: (слайд 2) ознайомити учнів з провідними ознаками постмодернізму в творчості Х. Кортасара, утілення їх в оповіданні «Менади»; характеризуючи образи персонажів, з’ясувати етичні, соціальні, психологічні проблеми твору; визначити специфіку реалістичних і фантастичних елементів, індивідуального стилю митця, символіку тощо; спонукати до аналізу та інтерпретації художнього тексту; розвивати вміння виокремлювати ключові події у творі, формувати сучасного читача, який усвідомлює цінність прочитаних творів, робить моральний вибір, висновки щодо впливу на нього сучасної літератури.

Ключові компетенції: (слайд 3) розвивати критичне мислення, навички самостійної роботи з різними джерелами; через українські переклади збагачувати власне мовлення, застосовувати різні типи компаративного аналізу, обговорювати поставлені питання в групах, парах; формувати шанобливе ставлення до культурних надбань інших народів.

Обладнання: відеофільм «The Beatles at Shea Stadium», презентація ( слайдів), портрет Хуліо Кортасара, узагальнюючі схеми, таблиці, інформаційний плакат, кроссенс, «хмарка слів», асоціативний кущ, текст твору, запис «П’ятої  симфонії» Л. ван Бетховена.

Тип уроку: урок-дослідження творчого таланту митця

                                      Епіграфи:

                                                Я завжди писатиму лише так:  перевертаю

                                                 з ніг на голову, вигадуючи щось нове.

                          Роман перемагає за сумою балів,

                                                                     новела ж має виграти нокаутом.

                                                                                                    Хуліо Кортасар 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

 Перегляд відеофільму «The Beatles at Shea Stadium» з метою, як

сприймаються масою людей їхні кумири і як вплинуло  таке мистецтво (музика) групи на глядачів / слухачів?

Висловлювання учнів

- Яке враження на вас справила музика групи «Бітлз»? Чи хотіли б ви побувати на такому концерті, серед цієї публіки? Спрогнозуйте і свою поведінку: чи піддалися б ви такому масовому шаленству?

- У чому полягає незвичність реакції слухачів на твори мистецтва?  Які причини такого шаленого сприйняття музики молодим поколінням?

- Ви вже ознайомилися з твором «Менади» Хуліо Кортасара. Як ви вважаєте,  чому ми з вами слухали цю групу? Яке вона має відношення до нашого уроку?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Сприйняття й первинне усвідомлення навчального матеріалу

Слово вчителя. Помітним явищем літературного процесу ІІ половини ХХ століття є нечуваний розквіт латиноамериканської літератури, яка здобула світове визнання.

 - Кого ви знаєте з найяскравіших представників літератури Латинської Америки?

Тематика латиноамериканських творів активно вбирає найвищі інтелектуальні здобутки світової культури – з одного боку, а з іншого – осмислює особливості національної культури.

- Як ви вважаєте, яка найяскравіша характерна ознака латиноамериканської літератури? (Магічний реалізм).

- Звернемося до глосарію. Пригадайте визначення термінів, які будемо використовувати на уроці.

 Глосарій (слайд 4)

- Магічний реалізм                                               - Екзистенціалізм

- «Новий роман»                                                  - Сюрреалізм

- Постмодернізм                                                  - Інтертекстуальність

На письменницьке становлення цього митця вплинули течії й напрями, що інтенсивно розвивалися в європейській літературі: сюрреалізм, екзистенціалізм, «новий роман», «магічний реалізм». Звичайно, це Хуліо Кортасар -  аргентинський письменник-постмодерніст, представник магічного реалізму, який жив і працював у Парижі. Йому вдалося поєднати у своїй творчості європейську культуру та інтерес до аргентинської дійсності.

- Чи коли-небудь ви були знайомі з творчістю Хуліо Кортасара? Якщо так, то де і коли познайомилися? Яке враження на вас справили його твори?

Його кредо: «Показувати, не називаючи, зорієнтувати, не розповівши, збудити тривогу у читача, нічим його не лякаючи».

А ще давайте звернемося до епіграфів-висловлювань цього митця. 

- Що можна сказати про таку людину?

Кроссенс (слайд 5). Складіть зв’язну розповідь на основі кроссенса про основні  віхи життя й творчості Хуліо Кортасара.                                                                                                                                                                                        

Слово вчителя. В одному з останніх інтерв’ю Х. Кортасар сказав: «Я радий, що написав такий роман як «Гра в класики» і оповідання, їх близько восьми десятків».

- Згадаємо назви відомих збірок оповідань (слайд 6). («Звіринець», «Кінець гри», «Таємна зброя», «Життя хронопів і фамів»).

Кортасар багато розмірковував про різні жанри і досить точно висловив різницю між новелою й романом. Звернемося до епіграфу: «Роман перемагає за сумою балів, новела ж має виграти нокаутом». Письменник, дійсно, великий майстер новелістичного нокауту, і ми маємо в цьому переконатися, ознайомившись з однією з найкращих новел, яка має назву «Менади».

Цікавою є думка Х. Л. Борхеса про новели Х. Кортасара: «Передати сюжет кортасарівської новели неможливо: в кожній з них свої слова стоять на своєму місці, і, спробувавши їх переказати, переконуєшся, що загубив найголовніше».

- А яке враження на вас справила новела «Менади»? Поділіться своїми думками.

- Якби вас попросив п’ятикласник переказати зміст новели, щоб ви повідомили такому учневі?

- Чи є у творі моменти, на які не варто звертати увагу?

- Чи згодні ви з висловлюванням Х. Л. Борхеса з приводу сюжетів кортасарівських новел? Аргументуйте свою думку.

ІV. Аналітико-інтерпретаційне дослідження новели «Менади» Хуліо Кортасара

Інформаційний плакат (слайд 7)

                              ХУЛІО                       КОРТАСАР

                                           (1914 – 1984)

                                                                                    або

 Визначити проблематику твору  за 3 групами, прокоментувати і оформити у вигляді таблиці (слайд 8).                          

ПРОБЛЕМАТИКА

- У творі присутні персонажі, більшість із яких не мають імен. Як ви вважаєте, чому це так відбувається?

Завдання: Зі схеми «хмарка слів» виписати персонажів, які належать до оповідання «Менади», і створити психологічний портрет публіки (юрби),  надавши лаконічну характеристику кожному із персонажів, виділивши основне. Визначити причини наростання психозу: передати цей стан за допомогою слів із тексту, побудувавши лексичний ряд.

- Які засоби, прийоми застосував автор для створення психологічної поведінки публіки?

Хмарка слів (слайд 9)

(Характеристика героїв: «меломанка» сеньйора Джонатан; доктор Епіфанія, який «плескав в долоні», «дивлячись на які подумаєш,  що він щойно витискав ними цукор буряків»; «зашарілі», «збуджені» дочки доктора Епіфанії, що «наввипередки закудкудакали» і «скидалися на пернатих різної породи»; Кайо Родрігес, що «ковтав содову, ніби спраглий верблюд; «жінка в червоному»  із супутниками тощо).

Лексичний ряд: «покотилися оплески»          «публіка поводилася якось незвично»          «ляпав до болю в долоні»           «вибух ентузіазму»           «овація… робилася до болю нестерпною»          «погрозливий гул»          «вогка, в’язка задуха і збудження»           «утворилася безладна тіснява»          «драглисте місиво»           «повітря здійнялося полум’ям»           «перший крик»           «ніби в нападі істерики чи любовному екстазі»          «крик і ще завзятіший тупіт ніг»           «істеричний напад»          «репет»          «щось наростало, насувалося»           «несамовите ревіння»           «розпачливе завивання»           «загальне навіженство».  

- Від чийого імені ведеться розповідь у творі? (Оповідача).

Завдання. Створіть портрет оповідача (усно), (слайд 10).

- Чим він відрізняється від інших слухачів? («Я не беру участі у цьому дійстві». Він прийшов слухати музику, а не бути учасником поклоніння кумиру).

- Хто і чому зацікавив оповідача? (Сліпий. Не піддався загальній істерії: «Той, хто не аплодував цього вечора Маестро, справді був вартий уваги»).

- Доповніть логічний ряд у відтворенні почуттів оповідача і поясніть, що криється за цими словами: задумався, силкувався осмислити причини захвату, зворушив і водночас дратував цей захват, … ( било по нервах, сам раптом розхвилювався, роздратовано роззирався…).

- Як поводить себе оповідач, опинившись в центрі масового безумства? («…Все ж таки сміливо кинувся у партер із спорожнілої сцени, туди, до музикантів…», «не бажаючи долучатися до цих зовсім обезумілих від захвату людей…»).

- Чи не здається вам, що й оповідач належить до цієї безумної юрби? Доведіть або спростуйте цю думку.

- Як змінюється настрій оповідача, коли закінчилася ця вакханалія? («Власна байдужість пробуджувала в мені дивне почуття вини, ніби моє поводження було в чомусь найганебнішим, особливо скандальне серед усього цього неподобства»). 

- Коли ви читали твір, чи відчували присутність чогось фантастичного?

- А персонажі, вони реальні чи вигадані? (Реальні образи, реальна картина концерту перетворюється на фантасмагоричну картину розгулу стихійної маси в театрі, яку ніщо не може стримати).

На особливу увагу заслуговує реальний образ Маестро.

Завдання. Створити асоціативний кущ «Образ Маестро». Під час виконання завдання звучать фрагменти з концертної програми Маестро: «Сон літньої ночі» Ф. Мендельсона, «Дон Жуан» Ріхарда Штрауса, «Море» Клода Дебюссі, П’ята симфонія Людвіга ван Бетховена (на вибір учителя). 

- Хто він такий, цей Маестро?

- Чому автор не наділив його ім’ям? Чи цей прийом є таким важливим для розуміння образу героя?

- Якщо він Маестро, то чому опинився у провінції з таким вишуканим репертуаром?

- Чи міг передбачити Маестро, як вплине своєю майстерністю диригувати на провінційну публіку? 

Асоціативний кущ «Образ Маестро» (слайд 11)

 - Чи є щось подібне у Маестро з публікою?

 Індивідуальна робота. (Випереджальне завдання).

- Застосувавши компаративний аналіз, скласти порівняльну характеристику Маестро і юрби, оформити у вигляді таблиці.

Слово вчителя. Образ Маестро втілює думку про сучасного Орфея, який своїм мистецтвом впливав на світ.

- Пригадайте, хто такий Орфей, що вам відомо про нього? З якими творами ми знайомилися на попередніх уроках літератури, де розповідалося про Орфея? Проведіть аналогію між Маестро і Орфеєм.

- Чи можна вважати диригента Орфеєм?

- Чи так само впливає Маестро своїм мистецтвом на публіку, як міфічний герой на оточуючих?

Завдання (слайд 12). За допомогою схеми «кола Вена» скласти літературний портрет Орфея і Маестро, вказавши спільне і відмінне. 

                   ОРФЕЙ                              МАЕСТРО

- Яких, подібних до Маестро, літературних героїв із інших творів ще варто згадати?

Висновок: Маестро не Орфей, він швидше Гренуй, Чіполло, яким потрібні обожнювання юрби. Скоріше він прагнув відчути свою владу над публікою, подібно до згадуваних героїв. І тому музика, прекрасне, одухотворене, впливає на публіку з ефектом до навпаки.   

- У чому своєрідність фіналу твору Х. Кортасара? (Автор не ставить остаточної крапки у цій фантасмагоричній історії і не пропонує читачеві єдиного тлумачення свого твору. Тому ви маєте можливість запропонувати власну інтерпретацію закінчення новели).

V. Узагальнення і систематизація знань

Слово вчителя. Так, Х. Кортасар не пропонує читачам однозначного тлумачення твору. Чи справді автор зображує подію в театрі як фантастичне захоплення, яке зводить людей з розуму, змушує нехтувати правилами поведінки в соціумі та демонструвати зневагу до інших людей, вирішувати вам.

- Чи актуальним є цей твір для нашого часу? Спрогнозуйте сьогоднішню ситуацію (наприклад, короновірус) і реакцію суспільства на нього. Наведіть приклади такої, як у творі, поведінки людей  із життя.

- У чому сутність «стадності», загального психозу?

VІ. Рефлексія (слайд 14)

Завдання.  Складіть інструкцію (порадник) для пересічних мешканців щодо спрогнозованої ситуації (масового психозу під час пандемії) або опорну схему на тему «Художня модель сучасного світу».

VІІ. Домашнє завдання (слайд 15)

- Підготуватися  до позакласного читання: прочитати роман Маркуса Зузака «Крадійка книжок»;

- скласти інформаційний плакат або інтелект-карту до прочитаного твору.

Список використаних джерел (слайд 16)

1. Гузь, О. Фантасмагорична картина безумства натовпу в оповіданні Хуліо Кортасар «Менади» [Текст] / О. Гузь. // Зарубіжна література в школах України. – 2020. – № 2. – С. 34 – 40.

2. Давиденко, Г. Й. Історія зарубіжної літератури ХХ століття [Текст] : навчальний посібник / Г. Й. Давиденко, О. М. Чайка. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 504 с.

3. Ісаєва, О. О. Зарубіжна література [Текст] : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти : рівень стандарту / О.О. Ісаєва, Ж. В. Клименко,  А. О. Мельник – К. : ОУВЦ Оріон, 2019. – 224 с. : іл.

4. Ніколенко, О. М. Зарубіжна література [Текст] : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти : профільний рівень / О. М. Ніколенко,  В. Г. Тураниця, Д. О. Лебедь. – К. : Грамота, 2019. – 256 с. : іл.

https://pidruchnyk.com.ua/1256-zarubizhna-literatura-11-klas-nikolenko.html

5. Ковбасенко, Ю. І. Зарубіжна література [Текст] : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти : профільний рівень / Ю. І. Ковбасенко. – К. : Літера ЛТД, 2019. – 320 с. : іл.

6. Кортасар, Х. Менади [Електронний ресурс] / Х. Кортасар ; пер. з ісп. Ю. Покальчука. – Режим доступу :  file:///C:/Documents%20and%20Settings/Admin/Мои%20документы/Downloads/11-klas-zarubizhna-literatura-nikolenko-2019-stand.pdf – Назва з екрану. – Дата перегляду 15.04. 2020.

7. Методичні матеріали до уроків зарубіжної літератури в 11 класі (з мультимедійними додатками) [Текст] : навчально-методичний посібник / за заг. редакцією Н. В. Химери. – Біла Церква : Олімп, - 2019. – 281 с.