Презентація "Романтизм в живописі"

«Романтичний герой відчуває в собі відвагу кинутися навмання у світ, нести всю земну скорботу і все земне щастя, битися з бурями і не боятись корабельної аварії»Йоганн Вольфганг Гете

Романтизм — ідейний рух у літературі й мистецтві, що виник наприкінці 18 століття у Німеччині, Великій Британії й Франції, поширився на початку 19 століття в Російській імперії, Польщі й Австрії, а з середини 19 століття охопив інші країни Європи, а також Північної та Південної Америки. Характерні риси живопису романтизму: розкріпачення від академічних канонів; ліризм, героїчна піднесеність; емоційність картин, прагнення до кульмінаційних, драматичних моментів у композиції та змісті.

«Пліт Медузи» Т. Жеріко

«Пліт Медузи» — картина французького художника Теодора Жеріко, одне з найзнаменитіших полотен епохи романтизму. Сюжет картини спирається на реальну подію, що трапилася 2 липня 1816 року біля берегів Сенегалу. Застрягши на мілині Арген за 40 льє від африканського берега, капітан фрегата «Медуза» наказав зробити величезний пліт, оскільки шістьох шлюпок на всіх не вистачало. Невдовзі 150 пасажирів та членів команди висадились на пліт. Брак харчів призвів до масового канібалізму. Тож тільки 15 чоловік залишилися живими й на тринадцятий день поневірянь були підібрані бригом «Аргус».

«Пліт Медузи» Т. Жеріко

«Пліт Медузи» Т. Жеріко. Велетенське полотно вражає своєю виразною потужністю. Жеріко зумів створити яскравий образ, поєднавши в одній картині мертвих і живих, надію і відчай.

«Свобода, що веде народ» Е. Делакруа

«Свобода, що веде народ» — картина французького художника Ежена Делакруа. Картина присвячена липневій революції 1830 року, яка повалила уряд короля Карла X. Жінка, зображена в центрі картини, має втілювати Свободу, яка веде за собою людей через тіла загиблих. Вона також тримає прапор-триколор Французької революції в одній руці і рушницю в іншій. Ця картина і образ Свободи створений Делакруа став культовим і зайняв провідне місце у французькій та інших культурах.

«Свобода, що веде народ» Е. Делакруа

«Свобода, що веде народ» Е. Делакруа

«Свобода, що веде народ» Е. Делакруа

Іван Костянтинович Айвазовський — видатний український і російський художник-мариніст та баталіст вірменського походження. Ранні твори, такі як «Морський берег» (1840), «Дев'ятий вал» (1850) та ін., написані Айвазовським під впливом романтизму. Живописець народився в Феодосії і з ранніх років вбирав в себе шум прибережних хвиль, гру барв, неспокійний характер морської стихії. У його картинах море завжди головний герой. Воно живе, дихає, гнівається, грає або мирно спить. Кожна картина-гімн морю, відображення ще однієї грані морського величі. Люди, кораблі, маяки - невеликі деталі, які використані лише для того, щоб підкреслити особливу міць і глобальність морського простору.

«Морський берег» І. Айвазовський

«Дев'ятий вал» І. Айвазовський

«Дев'ятий вал» І. Айвазовський

«Дев'ятий вал» І. Айвазовський

В епоху романтизму особливого змісту набув портретний жанр. Художники портретисти у своїх творах намагалися максимально розкрити індивідуальність зображуваного, передати його багатий внутрішній світ та глибину почуттів. Так, на портреті Карла Брюллова чарівна молода італійка зриває гроно винограду. Теплі промені південного сонця підкреслюють її красу і романтичний настрій.

На картині «Вершниця» зображено двох різних за віком сестер. Головним на картині є рух. Старша із сестер — Джованніна — різко зупиняє розпаленого вороного коня, але сама незворушно спокійна. Стук копит і завзятий гавкіт пса, що супроводжує дівчину на ранковій прогулянці, змусили вибігти на терасу її молодшу сестру Амаліцію. Її образ, створений живішим, блискуче передає безпосередність маленької дівчинки. Композиція портрета-картини відрізняється чіткою геометричною врівноваженістю, а вишуканий колорит надає всьому творові парадного характеру.

Аполлон Мокрицький, родом з Полтавщини, належав до кола передової української та російської інтелігенції. Найкращою в творчому доробку художника є галерея портретів сучасних йому письменників Гоголя, Гребінки, Кольцова, Кукольника, скульпторів — Ставассера, Рязанова, а також портрети Федорова, Прокоповичевої, Андрєєвої, Тарновської, Свєчина. Портрети, які художник писав пізніше, позначені впливом брюлловської школи, в них помітне певне романтичне забарвлення.

Висновок У живописі художник-романтик створював свій особливий світ, більш прекрасніший і справедливий, ніж дійсність, адже саме мистецтво, саме творчість для романтиків являють собою глибинний сенс і вищу цінність світу, а отже і вищу реальність.

Дякую за увагу