Презентація "Ромео і Джульєтта на театральних сценах світу"

«Ромео і Джульєтта» на театральних сценах світу. Аня Собко 8-Б класс

Кілька століть п'єса Шекспіра не сходить з театральних підмостків. Вже перші постановки її, починаючи з 1595 року, були надзвичайно популярні в Англії. Вистави йшли безперервно до того, як в 1642 році були заборонені пуританським парламентом. У 1660 році вистави відновилися з грандіозним успіхом, викликаючи велику кількість наслідувань і переробок п'єси (приклад - драма Томаса отве "Каіус Маріус" 1680 р., де дію перенесено в древній Рим). По-різному в різні часи постановники підносили глядачеві знамениту історію. Бувало, що в Ромео і Джульєтті прагнули знайти ідеальну сутність, не створену для нашого світу.

У 20 столітті все більш наполегливим стає реалістичний погляд на Ромео і Джульєтту. Постановки, не протиставляють героїв людям, що сидять в залі, користуються успіхом у публіки, але не завжди у критики. Аліса Коонен, в 1921 році грала роль Джульєти у виставі Олександра Таїрова в Московському Камерному театрі, так говорить про свою роль: "Ми були в Вероні і бачили будиночок Джульєтти, маленький, весь зарослий зеленню. Ці відвідини Італії ще більше переконало мене в тому, що Ромео і Джульєтта - живі, повнокровні, реальні люди. "

У самій Вероні постановкою 1948 року, здійсненої Ренато Сімоні в давньоримському театрі Романо, відкривається низка регулярних Шекспірівських фестивалів. П'єса грається навіть на міській площі Данте, в натуральному обрамленні. Цікаво відзначити і більш ранній спектакль, який запам'ятався веронців завдяки участі в ньому тоді ще дуже юною, а в майбутнє великої, італійської актриси Елеонори Дузе. У 1873 році у віці 14 років, з букетом білих троянд, купленим нею перед спектаклем на вулиці, Елеонора грала Джульєтту на сцені древньої веронской Арени. Вона настільки перейнялася чином героїні і атмосферою міста, що відчувала себе справді Джульєттою. Того вечора глядачі захоплено говорили: сьогодні у Вероні воскресла Джульєтта!

В Англії в 1882 році на сцені лондонського театру Ліцеум п'єса була з великим розмахом поставлено Генрі Ірвінгом (він же зіграв роль Ромео): розкішні декорації, фасад будинку Капулетті скопійований з цього веронского палаццо, образ Джульєтти (Елен Террі) в дусі прерафаелітской Мадонни, Хор у вигляді Данте. Через два роки роль Джульєти в цій виставі виконувала Стелла Кемпбелл. У ХХ столітті видатним виконавцем ролі Ромео став А. Моїссі в постановці 1907 року, здійсненої М. Рейнгардт. У 1929 році Джон Гілгуд і і Адель Діксон брали участь у постановках трагедії на англійській сцені.

У 1940 році в Америці Лоуренс Олів'є виступав в "Ромео і Джульєтті" разом зі своєю майбутньою дружиною Вів'єн Лі. Олів'є, до того ж, був режисером цих вистав і вклав у постановку всі заощадження. Критика була несприятливою, і спектаклі майже не мали успіху, хоча візуально були красиві, і зовнішній вигляд Вів'єн Лі, як зазначалося, відповідав образу героїні. Відомою виконавицею ролі Джульєтти на західній сцені в 60-х роках була Дороті Тьютін. Постановники другої половини 20 століття все сміливіше намагалися знайти живий, свіжий погляд на героїв шекспірівської трагедії і дати можливість глядачеві вгадати за історичними костюмами та декораціями думки і почуття сьогоднішнього дня.

Перемістимося тепер у нашу країну ...Існує кілька російських перекладів трагедії Шекспіра "Ромео і Джульєтта". Перший - І. Расковшенко 1839; потім - М. Грекова 1862; А. Радлова 1865 г.; Б. Пастернака 1943 р.; Т. Щепкіной-Куперник 1957 р. і, безумовно, є ще (наприклад, недавній - Є. Савич). Останнім часом в театральних постановках і фільмах все частіше стали використовувати переклад Бориса Пастернака. Вважається, що цей текст ближче всього до сьогоднішньої промови, і гучне ім'я перекладача, мабуть, має значення.

Етапний вистава театру Революції (нині театр Маяковського), поставлений Олексієм Поповим у 1935 році з Михайлом Астанговим і Марією Бабанова в головних ролях. П'єса йшла в перекладі Радлова. Відхиляючи "романтичні штампи", А. Д. Попов писав: "Ромео і Джульєтта гинуть, як би не маючи свого історичного майбутнього." Спектакль був задуманий ним як соціальна трагедія. Для виявлення її суті Попов намагався якомога більше загострити конфлікти у п'єсі, і це часом затуляло тему любові. Зазначалося, що Астангов у своєму виконанні зблизив Ромео з Гамлетом, граючи одухотвореного інтелектуала під гнітом безвиході. Бабанова не прагнула осучаснити образ Джульєтти. Її героїня v поетичне, чаруюче і розумне дитя з наполегливим характером. Відзначено, що декорації І. Ю. Шлепянова до вистави були вражаючі.

У 1956 році в театрі ім. Вахтангова спектакль "Ромео і Джульєтта" був поставлений режисером І. Рапопорт. Роль Джульєтти в ньому виконували Галина Пашкова і Людмила Целіковська. Ромео грали Юрій Любимов і В'ячеслав Дугін. У виставі звучала музика Д. Кабалевського. Художник - В. Риндін.1964 рік - постановка Ігоря Владимирова в театрі Ленсовета. Переклад Радлова. Ромео - Барков, Лоренцо v. Жженов, Бенволіо - Равикович, Джульєтта - Аліса Фрейндліх. Автори вистави відмовляються від традиційних декорацій. Замість цього використовуються символічні деталі: металеві вітражі, стрілчасті світильники, чаші з вогнем, що нагадують про епоху. Музика Андрія Петрова доповнює атмосферу вистави.

Коли дивишся "Ромео і Джульєтту" Дзеффіреллі, то стаєш ніби співучасником дії, і це тебе активізує як глядача. Враження таке, ніби все, що бачиш, відбувається тут і зараз - у твоїй присутності, і може скінчитися так, а може - інакше. Інше відчуття викликала вистава Ефроса. Тут ми явно відокремлені від того, що відбувається, і відчуваємо себе немов поставленими перед фактом. Здається, ніби не сама історія Ромео і Джульєтти розгортається перед очима, а чийсь розповідь про неї як про вже доконаний трагічну подію. Все йде ніби крізь серпанок, роздумливо і зумовлено. І з самого початку немає у героїв цієї радості і захоплення. Джульєтта, тільки-тільки зустріла Ромео, вже упускає перші краплі сліз: "Що я жни, коли так страшно сію?" В усякому разі це дуже авторська постановка, і відчувається, що режисер багато роздумував про долі героїв. Втім, цей спектакль Ви теж можете як-небудь побачити на телеекрані і зробити свій власний висновок.І на закінчення декілька слів про постановки "Ромео і Джульєтти" Шекспіра і виставах за мотивами шекспірівського сюжету, які йдуть зараз у московських театрах. Їх кілька, і всі вони намагаються розкрити образи героїв з точки зору сьогоднішнього дня. Відвідавши їх, Ви зможете самі скласти свою думку.

Дякую за увагу