Мета заняття:виховна: виховувати здатність кожної людини на скорботу і пам'ять про мільйони загублених життів співвітчизників, виховувати патріотів своєї держави; освітня: ознайомити учнів з трагічним минулим нашого народу; вчити дітей бережно ставитися до історії своєї країни, розкривати її як білі, так і чорні сторінки; розвиваюча: розвивати вміння аналізувати, виділяти головне, порівнювати, узагальнювати і систематизувати, формувати гнучкість, самостійність, критичність мислення.
Закон 2006 року. Виконувач обов'язків Голови Українського інституту національної пам'яті Ігор Юхновський зазначив, що згідно з незаперечними доказами українських істориків, Голодомор в Україні було навмисно організовано сталінським режимом. На основі цих доказів події 1932 -1933 рр. слід трактувати геноцидом. І. Юхновський навів одне з визначень геноциду, дане у статті II Міжнародної конвенції ООН 1948 року: «Геноцидом вважається таке діяння, яке вчиняється з наміром знищення повністю або частково якої-небудь національної етнічної, расової чи релігійної групи як такої, а саме навмисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, що розраховані на повне чи часткове фізичне її знищення.»Доповідач докладно навів численні факти про загальнолюдські втрати України, згідно з переписів 1926 і 1939 рр., становили щонайменше 8 мільйонів осіб. Населення УРСР 1926 р.-31 мільйон осіб, 1939-го — 28 мільйонів осіб. Середній приріст населення СРСР протягом 12 років становив 12 відсотків. Таким чином, населення УРСР мало би становити 36 мільйонів осіб.«Всьому народу нанесена страшна незаживаюча рана, подавлена гідність людини, здеформовано генетику нації. Тридцять відсотків українців цурається своєї рідної мови. Тільки вкрай здеформовані люди можуть таке забути. Ці жертви вимагають від нас акту визнання і покаяння. Це справа нашої честі і честі усього українського народу.»
Україна, 1930-ті роки. ... Країна стоїть на порозі змін – колективізації, спільного ведення господарства. До влади прийшли люди, які не мають уявлення, що робити із землею та хазяйством. Задача одна – виконати план будь-якою ціною. Пафосні лозунги, гарні заклики про світле майбутнє не мали впливу на сім’ю Чорножукових, які все своє майно здобули завдяки каторжній праці з сірого ранку до чорної ночі на своїй землі… Почалася колективізація, і все, що люди заробили своїм потом, потрібно було віддати... Хіба ж хто знав, яка страшна біда чекає на ці щедрі земл? Годі було уявити, що голодна смерть спустошить все навколо. Селяни ще не знають, що таке голод, але смерть уже розправила свої крила над їх домівками. Бесіда «Сторінками роману»
Головна героїня роману - Варя Чорножукова – татова Ластівка, яка, за порадою батьків, вийшла заміж за нелюба, залишивши мрії про спільне життя з коханим Андрієм. Але зараз усе це стає абсолютно не важливим. Головне – врятувати діточок від голодної смерті. На сторінках роману страшні історії голодних32-33 років: мінімальні запаси харчів люди ховали у свіжих могилах, матері віддавали дітей до дитячих притулків (їх там годували), маленька Сонечка померла з погризеною власною рукою в маленькому ротику... Усе це відбулося з нашими прадідами. Хіба ж хто знав, яка страшна біда чекає на ці щедрі земл? Годі було уявити, що голодна смерть спустошить все навколо. Втративши чоловіка, родичів, Варя залишилась сама з маленькими дітьми.