Презентація "Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст

Розмаїття течій модернізму й авангардизму вєвропейській ліриці XX ст

Модернізм Модернізм - загальна назва напрямів мистецтва та літератури кінця XIX - початку XX ст., що відображували кризу буржуазної культури і характеризували розрив із традиціями реалізму та естетикою минулого. Загальні риси модернізму:особлива увага до внутрішнього світу особистості;проголошення самоцінності людини та мистецтва;надання переваги творчій інтуїції;розуміння літератури як найвищого знання, що здатне проникати у найінтимніші глибини існування особистості і одухотворити світ;пошук нових засобів у мистецтві (метамова, символіка, міфотворчість тощо);прагнення відкрити нові ідеї, що перетворять світ за законами краси і мистецтва.

Вірджинія Вулф1910 рік. Зміни в людській природіМодернізм (франц. – новітній, сучасний) =Докорінні зміни у мистецтві, філософії, світорозумінні людини

Марсель Пруст. Джеймс Джойс

Неокласицизм Течія модернізму др.пол. ХІХ—ХХ ст., представники якої зверталися до традицій античності, відродження та класицизму. У своїх творах вони протиставляли суперечностям життя вічні «естетичні норми минулого». Теоретичне обґрунтування новий стиль отримав в працях Йоганна Вінкельмана (1717–1768), який поєднав ідеї Просвітництва з зверненням до античності. Неокласицизм заперечував модне, злободенне, мелодраматично-сентиментальне, бунтарське, примітивно-побутове. Французький неокласик А. Шеньє висунув гасло: «На теми, що нові, античний вірш складаймо!» Це стало нормою для французьких неокласиків XIX ст., які відомі більше під назвою «парнаської школи»

Символізм Течія модернізму кн. ХІХ — поч. XX ст., в якій художній образ перетворюється на багатозначний символ. Завдання поета-символіста — не розповісти про загадковий «ідеальний світ», а натякнути на нього за допомогою символів Представники: Верлен, Рембо, Блок, Метерлінк

Імпресіонізм Одна з течій модернізму, для якої характерне відтворення шляхетних, витончених особистих вражень та спостережень мінливих миттєвих відчуттів та переживань, ефектів світла, природи. Гасло імпресіоністів: «Бачити, відчувати, висловлювати» Представники: А. Фет, І. Бунін, К. Гамсун

Неоромантизм. Течія модернізму, яка характеризується поверненням письменників до таких романтичних образів, як сильна самотня людина, а також до описів екзотичних країн, пригод, таємниць тощо. Представники: Р. Л. Стівенсон, Р. Кіплінг, А. К. Дойль, Р. Хагард.

Неокласицизм. Течія модернізму др.пол. ХІХ—ХХ ст., представники якої зверталися до традицій античності, відродження та класицизму. У своїх творах вони протиставляли суперечностям життя вічні «естетичні норми минулого». Теоретичне обґрунтування новий стиль отримав в працях Йоганна Вінкельмана (1717–1768), який поєднав ідеї Просвітництва з зверненням до античності. Неокласицизм заперечував модне, злободенне, мелодраматично-сентиментальне, бунтарське, примітивно-побутове. Французький неокласик А. Шеньє висунув гасло: «На теми, що нові, античний вірш складаймо!» Це стало нормою для французьких неокласиків XIX ст., які відомі більше під назвою «парнаської школи» (Ш. Леконт де Ліль, T. де Бонвіль, Л. Дьєрке, Ф. Сюллі-Прюдом)

Авангардизм Авангардизм (франц. avant-garde — передова охорона) — напрям у літературі XX століття, пов'язаний із руйнуванням традиційних форм і канонів. До авангардистських стильових течій відносять футуризм, експресіонізм, конструктивізм, дадаїзм, сюрреалізм, імажинізм, абстракціонізм, кубізм. Попередниками авангардизму є пізній Ренесанс і романтизм. Із пізнім Ренесансом авангард зближує соціальний і мистецький утопізм, з романтизмом — суб'єктивізм, агностицизм, заглибленість в ірраціональне, динамізм, фрагментарність, націленість на майбутнє, розуміння інтуїції як основного творчого джерела, критичне ставлення до раціонального світосприйняття, опозиція до світогляду Просвітництва. З модернізмом авангард пов'язує неприйняття реалізму. Для модернізму характерне вибірково критичне ставлення до традицій, авангард — в опозиції до минулого.

Сюрреалізм. Напрям у мистецтві ХХ століття, котрому властиві звернення до підсвідомих образів, звільнення від панування раціонального мислення, використання оптичних ілюзій та парадоксальне поєднання форм.

Кубізм. Авангардна течія в образотворчому мистецтві початку XX століття, яка передувала абстрактному мистецтву. Кубізму притаманні підкреслено геометризовані форми, прагнення подрібнити об'єкти на стереометричні складові.