Презентація "Розробка ментальної карти, кластеру, асоціативного куща, в чому їх різниця"

Підготувала. Піскунова О. Ю. Розробка ментальної карти, кластеру, асоціативного куща - в чому їх різниця.

Ментальна карта- це спосіб організації творчого мислення. Логотип *Майндмепінг (анг. Mindmapping) – це зручна і ефективна техніка візуального, ієрархічного та асоціативного мислення.*Карта знань (анг. Mind map) – спосіб зображення процесу мислення за допомогою схем, діаграм.*Синоніми : карта розуму, інтелект – карти, ментальні карти, карти знань, схеми мислення, майнд-мепі, мапа думок, мапа розуму.

Автор техніки ментальних карт. Саме поняття вперше ввів Тоні Б’юзен у 1970 році. *Спершу “mind map” означало: “хороша форма для нотаток”.*Тоні Бьюзен (Tony Buzan) пропонує нам перестати боротися з собою і почати допомагати своєму мисленню. Для цього потрібно тільки виявити незаперечний зв’язок між ефективним мисленням і пам’яттю і запитати се6я, що саме сприяє запам’ятовуванню. *Тепер Тоні Бьюзен пояснює техніку як «багатогранний пристрій для тренування, що розвиває кожний ментальний м'яз розуму».

Тоні Б’юзен

Правила створення ментальної карти1. Починаємо посередині чистого аркушу, використовуючи малюнок і хоча б 3 кольори.2. Використовуємо картинки, символи, коди і заповнюємо ними весь вільний простір.3. Вибираємо ключові слова і друкованим текстом наносимо на гілки, використовуючи верхній та нижній регістр.4. Кожен елемент (слово/картинка) повинен мати власну гілку.5. Лінії повинні бути з’єднані, починаючи від центральної ідеї. Центральні лінії товстіші, органічні і текучі. Усі наступні гілки стаючи тоншими в залежності від радіального розходження від центру.6. Робимо лінії такої ж довжини, як і слово/картинка.7. Використовуємо кольори на власний розсуд і на всій карті пам’яті.8. Зберігаємо ясність інтелектуальної карти, використовуючи радіальну ієрархію в цифровому порядку, або охоплюючи всі гілки.9. Створюються на папері або з допомогою програмного забезпечення.

Ментальна карта

Кла́стер (англ. cluster) — група однакових або подібних елементів, зібраних разом або близько один до одного; в'я́зка, пучо́к, жмуто́к, па́чка (чогось однорідного)

Кластер як один з методів критичного мислення - графічна форма організації інформації, коли виділяються основні смислові одиниці, які фіксуються у вигляді схеми з позначенням всіх зв'язків між ними. Сприяє систематизації та узагальненню навчального матеріалу. Можливе використання на всіх стадіях критичного мислення, або протягомі всього уроку, у вигляді загальної стратегії заняття, на всіх його стадіях.

Правила оформлення кластера. Залежно від способу організації уроку, кластер може бути оформлений на дошці, на окремому аркуші або в зошиті у кожного учня при виконанні індивідуального завдання. Складаючи кластер, використовуємо різнокольорові крейди, олівці, ручки, фломастери. Це дозволить виділити деякі певні моменти і наочніше відобразити загальну картину, спрощуючи процес систематизації всієї інформації.

Рекомендації щодо складання кластера1. Висловлювати і фіксувати все, що спадає на думку, навіть якщо це просто асоціації або припущення.2. У ході роботи невірні чи неточні висловлювання можуть бути виправлені або доповнені. 3. Учні можуть сміливо дати волю уяві та інтуїції, продовжуючи роботу до тих пір, поки не закінчаться всі ідеї або вичерпається час. 4. Не варто боятися значної кількості смислових одиниць, потрібно спробувати скласти якомога більше зв'язків між ними. 5. У процесі аналізу все систематизується і стане на свої місця.

Вільний запис асоціацій з певної теми - така стратегія називається «Асоціативний кущ».

Вона використовується для «входження» в тему, яка буде розглядатися у подальшому. На відміну від  «мозкової атаки», де висловлені думки стосуються інформації з приводу певної теми метод «Асоціативний кущ» спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певного предмета, образа, теми, включаючи почуття, емоції, ставлення. Отже, даний метод стимулює нелінійну форму мислення – асоціативне мислення. 

Алгоритм роботи над асоціативним кущем: Крок 1. Учитель (учень) пише тему – центральне слово (словосполучення чи фразу) посередині аркуша або на дошці. Крок 2. Учитель пропонує учням записати слова та фрази, які спадають на думку, коли вони чують це слово. Записати стільки думок, скільки дозволить час, або доти, доки вони не будуть вичерпані. Учитель просить учнів не обмірковувати, чому вам спало на думку те чи інше слово. Якщо слово прийшло у ваш мозок, значить для вас це якось пов’язано з темою. Крок 3. Коли всі думки записані, учитель пропонує учням встановити зв'язки між словами. Потім можна перейти до обговорення цієї теми, написання твору тощо. Учитель має пам’ятати, що асоціації не бувають правильними чи неправильними. Асоціації мають суб’єктивний характер, вони у кожного свої, тому, якщо учень до слова весна назвав асоціацію диван, попросіть його пояснити, як він міркував. Саме процес встановлення зв’язків між між двома поняттями: тим, яке є темою і словом - асоціацією є найціннішим.

В чому різниця між ментальною картою, кластером та асоціативним кущем: Ментальна карта, на відміну від кластеру та асоціативного куща – схема-малюнок логічних послідовностей. Асоціативний кущ та кластер мають більш схематичну побудову, на відміну від ментальної карти (схожа більше на малюнок). Асоціативний кущ та кластер грунтуються на асоціаціях до певної теми, тоді як ментальна карта – розкриває тему під різнимит кутами.