Презентація розроблена до уроку "Цивілізаційні центри Давнього Сходу в часі та просторі" за підручником "Всесвітня історія. Історія України : (інтегр. курс) : підруч. для 6-го кл.

ТЕМА: «Землеробські цивілізації Давнього Сходу».

План Що визначало розвиток землеробства в Давньому Єгипті та Дворіччі? Як природні умови вплинули на виникнення і розвиток цивілізацій у давніх Індії та Китаї?

ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ ЄГИПТУ Давній Єгипет був однією з найбільших країн Стародавнього світу. Назву «Єгипет» дали країні греки. Вона походить від зміненої ними єгипетської назви першої столиці країни. Місцевою мовою столиця називалася «Хетка-Птах» («Хикупта») - «Айгюптос» грецькою, що означало «фортеця душі бога Птаха».

«Єгипет - дар Нілу», - так сказав колись грецький історик Геродот. Площа Давнього Єгипту становила 50 тис. кв. км і була менше України в 12 разів. У давнину Єгипет складався з двох частин - Верхнього Єгипту (від першого порогу на р. Ніл до дельти) та Нижнього Єгипту (сама дельта). Ось на цій відокремленій від усього віту території, оточеній з усіх боків, крім моря, ворожими племенами кочівників, і виникла самобутня цивілізація. Дощі тут випадають вкрай рідко - на узбережжі 25-30 дощових днів на рік, а у верхів'ях Нілу - раз на кілька років. Величезну загрозу людському існуванню несе вітер «Хамсин», що дме з пустелі Сахара 50 днів на рік. Піщані бурі - серйозна перепона для землеробства. Єдина надія - Ніл.

На початку літа в Центральній Африці йдуть великі дощі; різко зростає кількість води, що надходить з озер до Нілу. Водночас, у горах, де беруть початок притоки Нілу, тане сніг; бурхливі потоки води мчать до ріки. Розмиваючи гірські породи, у червні Ніл виходить з берегів, рівень води підіймається до 7-14 метрів, починається повінь. День 19 червня, коли розливався Ніл, вважався в Єгипті початком нового року. Повінь триває 3 місяці (до вересня). Стародавні єгиптяни не могли знати справжню причину повені і тому вважали, що розливами Нілу керують боги. Після розливу грунт в долині вкритий товстим шаром родючого намулу. Товщина цих річкових наносів за багато тисячоліть сягнула 11 м, а в дельті Нілу навіть доходить до 20 м.

ІРИГАЦІЙНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО Ґрунт м’який не треба великих зусиль на оранку, зерно втоптують тварини, щоб зволожити поля розкопують канали, будують дамби, збирають серпами, обмолочують за допомогою худоби. Обробка землі Зрошування землі. Шадуф Збір урожаю

Іригація (від латин. irrigatio) —зрошування. У Стародавньому Єгипті люди будували великі іригаційні споруди (дамби, канали, водосховища) для регулювання розливів Нілу та використання його вод із метою штучного зрошування полів. Шадуф — пристрій для зрошування, схожий на колодязний «журавель», для підняття води на вищий рівень.

Зрошувальна система. (Іригаційна)

Цивілізація Давньої Індії. Стародавня Індія розташовувалася у Південній Азії, на півострові Індостан. Від решти Азії на півночі та північному заході Індія відокремлена Гімалайськими горами — одними з найвищих гір у світі. Природа Індії багата і різноманітна. У долині річки Інд дощі йдуть рідко, але влітку великі розливи Інду приносять родючий мул. Натомість, у місцевості, де тече річка Ганг, звичними є рясні дощі, тому земля покрита болотами і джунглями. У них мешкають тигри, пантери, слони, отруйні змії, величезна кількість різноманітних комах. Також в Індії є степи та пустелі.

Завдяки археологічним розкопкам, людству стало відомо про існування в Північно-Західній Індії у III — на початку II тис. до н. е. Індської цивілізації. Археологи виявили руїни давніх міст, головним серед яких було Мохенджо-Даро.

Природні умови Індії напрочуд різноманітні. У долині річки Інд і сусідніх гірських районах (Північно Західна Індія) рідко випадають дощі, розливи Інду трапляються тільки під час танення снігів у горах. Вологі вітри не досягають долини Інду, тож через сухий клімат рільництво тут потребує зрошування. Уздовж долини Гангу (Північно Східна Індія) простяглися тропічні ліси джунглі. Тут росли бамбук, манго, очерет, лотос. Водилися королівські тигри, носороги, леви, слони, мавпи, змії. Для заняття землеробством потрібно було вирубувати ліси. Клімат цієї частини Індії визначають вітри Індійського океану. У жовтні листопаді (одразу після жнив) тут наставала тепла зима з найнижчою температурою до +5. У червні серпні тривав двомісячний дощовий сезон. Коли опади не припинялися довше, починалися руйнівні повені.

Археологами виявлено понад 500 стародавніх індійських поселень. Їхні мешканці вирощували пшеницю, ячмінь, горох, дині, цукрову тростину, рис, бавовну, утримували багато свійських тварин. Ймовірно, індійці першими у світі приручили і використали в господарстві слонів. Вони вперше почали застосовувати і прянощі: перець, імбир, корицю. Це подовжувало термін придатності продуктів і покращувало смак їжі. У господарстві використовували й фініки.

Давній Китай обіймав тільки частину тієї території, на якій розташовано сучасний Китай. Місцеві жителі називали свою країну Піднебесною. У центрі країни розпросторилася Велика Китайська рівнина, якою несла води жовта ріка (таку назву вона мала через колір води), або Хуанхе. Південніше височіли вкриті лісами гори, а за ними долина іншої великої ріки Блакитної, або Янцзи.

Долини цих річок заросли тропічними лісами. У лісах водилися слони, носороги, буйволи, тигри, антилопи, леопарди й інші тварини. Так само як Ніл, Хуанхе несла зі своїми водами величезну кількість родючого мулу і, розливаючись, затоплювала великі прибережні низовини. Часом повені жовтої ріки супроводжувалися зміною річища. Через таку примхливу вдачу Хуанхе називали рікою тисячі бід, лихом Китаю, а також такою що блука.

Вологий клімат створював можливості для землеробства без іригації. оправда, об мати придатну для рільництва землю, китайці мусили спершу викорчувати ліс. Уже в ІІІ тисячолітті до н. е. на території Китаю існували перші поселення землеробів. У долині Хуан хе виро ували чумизу (вид проса), а на берегах нцзи рис. Перші міські поселення на берегах річок виникли в середині ІІ тисячоліття до н. е.

У Стародавньому Китаї, як і в Дворіччі, й Давньому Єгипті, зародження цивілізації було пов’язане з виникненням перших міст-держав, що воювали між собою. Так, у середині ІІ тис. до н.е. в середній течії Хуанхе з’явилась держава Шан (за назвою панівного племені), сусідні племена називали її Інь. Тому першу державу найчастіше називають Шан-Інь. Основним заняттям жителів країни було зрошувальне держави Шан-Інь землеробство. Вирощувалося просо, пшениця, рис, а також городні та садові культури. Зрошували поля за допомогою відвідних каналів від водойми або з колодязів.

Робота з підручником с. 53 Складіть порівняльну таблицю землеробських цивілізацій Давнього Сходу Держава Давнього Сходу Де розташована, які природні умови мала Який тип землеробства розвивався Що вирощували

https://cutt.ly/v3KTTOJ Які деталі у відео допомогли вам краще уявити життя в Давньому Єгипті? Чи вдалим вважаєте музичний супровід у фільмі? Яку ідею він утілює? Перегляньте відео та дайте відповідь

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Прочитати параграф підручника 12. Вивчити нові терміни. Перейти за посиланням https://cutt.lyjCUQBsE та виконати онлайн – завдання.