Презентація "Розвиток фонематичних процесів"

Презентація: Розвиток фонематичних процесів. Виконала Чернявська Тетяна. Дніпро 2022 р.

Зміст. Фонетико-фонематичне недорозвинення мови (ФФНМ)Види фонематичних процесів. Фонематичне сприймання. Фонематичне уявлення. Фонематичий аналіз. Фонематичний синтез. Список викорестаних джерел

ФФНМФонетико-фонематичне недорозвинення мовленнння (ФФНМ) — це порушення процесів формування вимовної системи рідної мови у дітей з різними мовними розладами унаслідок дефектів сприймання і вимови фонем. Фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення (ФФНМ) виявляється у 17%‒42% дошкільнят.

Вивчення проблеми ФФНМПроблемі навчання та виховання дошкільників із ФФНМ присвячені численні науково-методичні дослідження, в яких розглядаються методи діагностики та корекції фонетико-фонематичних відхилень у дітей (Г. А. Каше, С. В. Коноваленко, Ю. В. Рібцун, Т. Б. Філічева, Г. В. Чіркіна та ін.). Через відсутність вітчизняних корекційних програм, вчителілогопеди використовують російські системи навчання та виховання дітей із ФФНМ, які охоплюють старший дошкільний (Т. Б. Філічева, Г. В. Чіркіна) та молодший шкільний вік (Г. А. Каше, Л. Ф. Спірова, А. В. Ястрєбова).

До фонематичних процесів відносять: фонематичне сприймання; фонематичне уявлення; фонематичний аналіз і синтез.

Фонематичне сприймання. Незважаючи на те, що фонематичні процеси в онтогенезі формуються раніше, ніж фонетичні, обстеження варто було починати саме з фонетичної складової мовлення, адже матеріалом для вивчення фонематичної складової мовлення слугували дані щодо стану сформованості у дітей звуковимови та складової структури.

Дослідження фонетичної складової мовлення дітей п’ятого року життя із ФФНМ передбачало вивчення: а) звуковимови; б) складової структури слів.

Стан сформованості звуковимови дітей із ФФНМВивчення звуковимови дітей п’ятого року життя здійснювалося з урахуванням появи звуків у нормальному онтогенезі (О. М. Гвоздєв, О. М. Мастюкова, С. Н. Цейтлін та ін.) та відбувалося у самостійному („Кмітлива указочка”), відображеному („Папужка Кеша”) і спряженому („Разом із Льоликом (Льолею)” мовленні, включало ізольовану вимову – за наслідуванням, вимову звуків у складах (закритих і відкритих), словах і фразах. Звук, що обстежувався, знаходився у різних позиціях (стояв на початку, в середині, в кінці слова) та у різних поєднаннях з іншими фонемами. Дидактичним матеріалом слугували як предметні, так і сюжетні картинки, назви зображених предметів на яких були насичені звуком, що обстежувався.

Вправи на розвиток фонематичного сприйняття дітей з ФФНМ"Що ти почув?”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Запропонуйте заплющити очі й послухати вулицю. Через деякий час дозвольте розплющити очі, та розпитайте дитину про її враження. Можливо вона почула гудок машини або сміх дітей, можливо – голос пташки чи ваше дихання і т.д. "Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула плескіт. 

Вправи на розвиток фонематичного сприйняття дітей з ФФНМ"Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - "впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: - звук [а] серед у, у, а, у; - звук [а] серед о, а, і, о; - звук [і] серед и, е, і, и; - звук [с] серед л, н, с, п; - звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д. "Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади та-та-да - пі- пи - ат-от - па-па-ба - мі-ми - ум-ом ка-ка-га - ді-ди - іт-ит - ва-ва-фа - кі-ки - ек- єк.

Вправи на розвиток фонематичного сприйняття дітей з ФФНМ"Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: "о-о-о-осінь”, "о-о-о-окунь”, "о-о-о-овочі” - Оля, осінь, овочі, окунь - [о] - Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с] - - Аня, агрус, акула, автобус - [а] - Маша, мак, мама, сом - [м];"Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом: - мак, лак, так, бак; - тачка, качка, дачка; сік, вік, тік, бік;

Вправи на розвиток фонематичного сприйняття дітей з ФФНМ "Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук: - на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра; - на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра; - на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка. 

Фонематичне уявлення. Фонематичне уявлення – внутрішні, узагальнені за акустичними та артикуляційними ознаками звукові образи слів, здатність сприймати кожний мовленнєвий звук у різних варіантах його звучання, що дає змогу правильно використовувати звуки для розрізнення слів.

Мета роботи з розвитку фонематичного уявлення. Мета роботи з розвитку фонематичного уявлення полягає в тому, щоб навчити дитину виділяти спільний звук у запропонованих словах з опорою на слуховимовляння. Фонематичний аналіз і синтез – розумові операції, що полягають у виокремленні звуків у словах та в поєднанні окремих звуків мовлення у словах. Мета цього етапу – вчити дітей складати слова з поданих звуків (букв).

Порушення мовлення. Найрізноманітніші порушення мовленнєвого розвитку, що зустрічаються в деякої частини дітей, умовно розподіляють, залежно від глибини розладу, на такі групи: фонетичні порушення;Фонематич.ні порушення.

Вправи на розвиток фонематичного уявлення дітей з ФФНМБарвистий маскарад Вчитель-логопед розповідає, що у вихідний день діти з мамами пішли у кафе. Там вони вибрали собі різні ласощі. Миколка попросив сік із вишень. Якого кольору був сік? (Вишневий) Тетянка замовила желе із абрикосів. Якого кольору було желе? (Абрикосове) Олесі подобаються цукерки із шоколаду. Якого вони кольору? (Шоколадні) Максимкові до вподоби морозиво із малиною. Якого воно кольору? (Малинове) Подумай і назви, які „смачні” кольори ти ще знаєш” (лимонний, молочний, салатний тощо).

Барвистий килимок Вчитель-логопед кладе на стіл картку з розкладеними на ній у певній послідовності предметними картинками, розкладає різнокольорові кружечки, ознайомлює дитину з правилами викладання візерунка: „Перший звук у слові-назві предмета має бути такий самий, як перший звук у назві кольору кружечка. Якщо завдання буде виконано правильно, на килимочку утвориться барвистий візерунок”. У дитини картка поділена на 6 квадратів, у кожному з яких – картинка. Поруч кружечки двох кольорів. Вчитель-логопед вказує на першу картинку: „Хто це?” (Жаба.) Який перший звук у цьому слові? (Ж.) Якого кольору кружечок ти візьмеш – жовтого чи зеленого? (Жовтого, бо перший звук Ж.) А це хто? (Змія.) Який перший звук у цьому слові? (З.) Який кружечок слід узяти? (Зелений.) Чому? (Бо перший звук З.). Допомогти може запитання типу: „Назва якого кольору починається на Ж? (Жовтий.) Отже, який кружечок ми покладемо на місце першої картинки? (Жовтий.)” Поступово кількість кольорів кружечків та клітин картки збільшується.

Фонематичий аналіз. Для успішної корекції фонетико-фонематичної компетентності (ФФК) у дошкільників використовуються різноманітні традиційні та нетрадиційні технології, такі як артикуляційна гімнастика, логопедична лялька, казкотерапія, логоанімація, скоромовки, радіомовлення, спеціалізовані логопедичні комп’ютерні програми. Розглянемо їх детальніше. Артикуляційна гімнастика (АГ) – комплекс артикуляційних вправ, необхідних для правильної вимови звуків, спрямованих на розвиток рухливості та зміцнення м’язів артикуляційного апарату.

Б. М. Гріншпун висунула такі вимоги щодо проведення АГ: виробляти уміння швидко приймати необхідну артикуляційну позу, фіксувати її та поступово змінювати на іншу; виконувати статичні й динамічні артикуляційні вправи; заняття проводити щоденно, відводячи від 5 до 15 хвилин залежно від віку дитини; вправи необхідно контролювати, виконувати 5‒15 разів упродовж 10‒15секунд, сидячи перед дзеркалом; гімнастику бажано проводити під музичний супровід; темп виконання артикуляційних рухів збільшувати поступово, у міру оволодіння ними; комплекс слід ускладнювати і розширювати.

Отже, логопедична гімнастика є засобом виховання правильної звуковимови, а її застосування є одним із перспективних напрямів логопедичної корекції мовленнєвих порушень у дошкільників.

Вправи на розвиток фонематичного аналізу дітей з ФФНМ1) Повтори слова, словосполучення, речення, зберігаючи їх послідовність. Укажи кількість слів у кожному завданні.а) груші, вишня, сливи; ялинка, іграшки, шофер, машина; радість, радісний, радіти;б) великий письмовий стіл; кругле червоне яблуко;в) біля будинку.2) Визнач кількість вимовлених голосних, приголосних звуків, складів:а) у — а, і — е — у, а — о — и — е, е — у —о — а — и;б) б — н, к — х — д, ф — х — с — п;в) на — на, на — ну, за — зи — зу, ше — ши — ша — со.

Вправи на розвиток фонематичного аналізу дітей з ФФНМ3) Повтори слова-пароніми. 4) Повтори склади:та — да; та — да — та; х Лак, так, мак, бак.па — ба; па — ба — па; х Мити, шити, лити, бити,ша — са; ша — са — ша; х Мило, шило,´ рило,ра — ла; ра — ла — ра; х Рік, сік, бік, вік.зи — си; за — си — зи. х Майка, гайка, чайка, байка.5) 5. Підніми руки, коли почуєш указаний склад. Са — ша, ча, шу, са, ца. Ча — са, ща, що, ша, ча. Ва — фа, ха, ка, ва, га. Да — за, да, ма, та, са.

Фонематичний синтез. Фонематичний синтез – розумова операція, завдяки якій окремі звуки з'єднуються в слова. Фонематичний синтез і аналіз – розумова операція, яка полягає в поєднані окремих звуків мовлення у словах. Мета цього етапу роботи – учити дітей складати слова з поданих звуків. Якщо в мовленні дитини виникає не тільки заміна одних звуків іншим ([с-т],[с-д]), а ще й викривлення деяких звуків ([л-дл]), то такі порушення називаються фонетико-фонематичними

Вправи на розвиток Фонематичного синтезу дітей з ФФНМ“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні – “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:– звук [а] серед у, у, а, у;– звук [а] серед о, а, і, о;– звук [і] серед и, е, і, и;– звук [с] серед л, н, с, п;– звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

Вправи на розвиток Фонематичного синтезу дітей з ФФНМ“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:– мак, лак, так, бак;– тачка, качка, дачка;– сік, вік, тік, бік.“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:– на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;– на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;– на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

Виділяється три ступені фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення: Легкий ступінь – характерним для нього є порушення диференціації тільки мовленнєвих звуків. У подальшому звукоскладова структура слова аналізується правильно. Середній ступінь – характерним для нього є більш грубі порушення звукового аналізу. Спостерігається недостатня диференціація значної кількості звуків, які входять до різних фонетичних груп. В усному мовленні їх артикуляція сформована достатньо. Важкий ступінь – характерним для нього є глибокий фонематичне недорозвинення, коли дитина на слух не сприймає, не розрізняє і не може виокремити звуки в слові і встановити їх послідовність.

Список використаних джерел1) Рібцун Ю. В. Корекційна робота з розвитку мовлення дітей п’ятого року життя із фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення : програмно-методичний комплекс / Ю. В. Рібцун. – К., 2012. – 258 с.2) Рібцун Ю. В. Корекційне навчання з розвитку мовлення дітей молодшого дошкільного віку із ЗНМ : програмно-методичний комплекс / Ю. В. Рібцун. – К. : Освіта України, 2011. – 292 с. 3) Филичева Т. Б. Основы логопедии / Т. Б. Филичева, Н. А. Чевелева, Г. В. Чиркина. – М.: Просвещение, 1989. – 223 с.