Презентація "Розвиток та корекція часових і просторових уявлень дітей з ООП"

Розвиток та корекція часових і просторових уявлень. Особливості просторового орієнтування у дітей з ООП. Система навчання орієнтуванню в просторі дітей з ООП. Етапи формування навичок просторового орієнтування. Методи та прийоми формування навичок орієнтування в просторі. Особливості сприйняття часу дітьми з порушеннями інтелекту. Шляхи розвитку та корекції часових уявлень дітей з ООП.

Часові та просторові уявлення є важливими аспектами пізнавальної діяльності дитини та її загального розвитку. Діти з особливими освітніми потребами (ООП) можуть мати проблеми з розвитком та корекцією цих умінь, що знижує успішність процесу їх навчання та викликає певні труднощі у повсякденному житті. Просторові уявлення охоплюють здатність розуміти та сприймати простір навколо себе, відносини між об'єктами в просторі, та здатність просторово уявляти об'єкти та маніпулювати ними. Часові уявлення включають здатність розуміти та сприймати подовженість подій у часі, розпізнавати послідовність подій та здатність прогнозувати майбутнє. Для дітей, що мають порушення розвитку це може призвести до труднощів у розумінні та виконанні завдань, які вимагають здатності розуміти часові відносини. Особливості просторового орієнтування у дітей з ООП.

Система навчання орієнтуванню в просторі дітей з ООП. Просторове мислення дозволяє зрозуміти розташування та розміри об’єктів, а також те, як різні об’єкти пов’язані між собою. Це також дозволяє візуалізувати та маніпулювати об’єктами та формами у вашій голові. Просторове мислення не тільки дуже важливе для повсякденних завдань, нові дослідження показують, що воно необхідне для вивчення математики. Діти та підлітки, які справляються з просторовими завданнями, справляються і з математичними завданнями. Ми також знаємо, що деякі з тих самих частин мозку, які використовуються для просторового мислення, також активуються, коли ми займаємося математикою. Просторове мислення: як ми його вимірюємо?Важливо розуміти, що просторове мислення – це не просто одна навичка, а набір різних навичок.

Ментальна ротація. Ментальна ротація дозволяє нам обертати (маніпулювати) образами в голові. Ви можете спробувати приклад, якщо ви закриєте очі та уявите об’єкт, наприклад автомобіль. Тепер ви можете уявити, як виглядала б машина, якби її перевернули? Для цього вам потрібно використовувати ментальну ротацію. На малюнку 1, ви можете побачити тест розумового обертання. Чи можете ви вибрати, яка картинка внизу збігається з картинкою вгорі?

Розчленування. Навички вилучення — це просторові навички, необхідні для відділення одного об’єкта чи зображення від більш складного фону. Це дозволяє нам зрозуміти, наскільки складні конструкції складаються з окремих частин. Дуже простий приклад цього показано на малюнку 2 . Чи можете ви знайти форму на більш складному зображенні?

Просторове масштабування. Просторове масштабування — це здатність перетворювати інформацію між представленнями різних розмірів. Наприклад, просторове масштабування потрібне, щоб мати можливість зрозуміти, що зображення парку, яке ви бачите на карті свого телефону, представляє той самий парк, у якому ви стоїте. Інший приклад: коли ми збираємо меблі, наприклад шафу, використовуючи паперові інструкції з невеликі діаграми. Щоб побудувати гардероб, ви повинні розуміти, що маленьке зображення дверей гардеробу на схемі представляє двері в натуральну величину, які ви розпакували та повинні зібрати. На на малюнку 3 між двома деревами лежить м’яч. Який малюнок унизу такий самий, як і вгорі? 

Навігація. Навігація є життєво важливою для того, щоб пересуватися всередині нашого середовища та доставляти нас до місць, куди нам потрібно потрапити. Щоб правильно орієнтуватися, ви повинні вміти розуміти взаємозв’язки між будівлями, рослинами, водоймами та іншими об’єктами оточуючого середовища, використовувати орієнтири, уявляти, як виглядатимуть вулиці чи будівлі з різних точок зору, вивчати маршрути та розуміти макет вашого середовища.

Особливості просторового орієнтування у дітей з різними типами порушень розвитку можуть включати наступні аспекти: Затримка розвитку. Діти можуть мати затримку у розвитку просторового мислення та інших когнітивних функцій, пов'язаних з простором. Неадекватність візуального та рухового сприйняття, що може призвести до труднощів у розумінні просторових відносин. Недостатня здатність до абстрактного мислення, що впливає на розуміння складних просторових співвідношень. Труднощі з орієнтацією в просторі. Діти можуть мати проблеми з орієнтацією в незнайомому середовищі. Труднощі зі сприйняттям відстаней та масштабів, що призводить до недооцінки чи переоцінки реального розміру об'єктів та відстані до них. Проблеми з координацією рухів. Діти з порушеннями розвитку часто мають проблеми з координацією рухів, що впливає на їх здатність до маніпулювання об'єктами в просторі.

Загальні підходи до корекційно-розвивальної роботи у напрямку просторового орієнтування можуть включати наступне: Оцінка потреб дитини та розробка індивідуального плану навчання. Цей етап передбачає визначення особливостей розвитку дитини, її потреб та індивідуальних характеристик. Використання методів розвитку візуального та рухового сприйняття. Зорове сприйняття та моторні навички є основою для навчання орієнтуванню в просторі. Наприклад, це може включати вправи на підвищення уваги до деталей, розвиток великої та дрібної моторики навичок та маніпулятивних вмінь. Використання різноманітних середовищ для навчання. Для розвитку орієнтування в просторі слід проводити заняття не тільки в спеціально обладнаних кабінетах, бажано звертатись до середовищ інших типів: місцевість навколо школи, вулиці міста, парки та інш.

Використання технологій. Педагоги можуть використовувати комп'ютерні програми, інтерактивні онлайн ігри та технічні засоби для навчання орієнтуванню в просторі. Робота зі сприйняттям руху. Деякі діти з порушеннями розвитку можуть мати проблеми зі сприйняттям руху. У цьому випадку педагоги можуть використовувати спеціальні вправи та ігри, які допоможуть дитині встановити зв'язок між рухом та простором і часом. Розвиток пам'яті та уваги. Для успішного навчання орієнтуванню в просторі дитині необхідно мати достатньо розвинуту пам'ять та увагу. Тому педагоги можуть включати в програму навчання вправи, які допоможуть розвивати ці навички.

Навчання просторового орієнтування у дітей з порушеннями розвитку повинно відбуватися поетапно, з урахуванням конкретних потреб та можливостей дитини. Послідовність етапів може відрізнятися в залежності від методики, яку використовує педагог, але загальні кроки можуть виглядати наступним чином: Розвиток візуального сприйняття. Для того, щоб дитина могла орієнтуватися в просторі, вона повинна вміти розрізняти форми, розміри та кольори об'єктів, а також розпізнавати їх у просторі. Для розвитку цієї навички можна використовувати вправи зі зображеннями, ігри з пазлами, конструюванням, мозаїкою та інші. Розвиток координації рухів. Для оптимального орієнтування в просторі, рухи дитини повинні бути координовані та точні. Це можна досягти за допомогою спеціальних вправ на розвиток моторики, занять фізичною реабілітацією, ігор з руховою активністю та ін. Розвиток просторової уяви. Розвинена просторова уява – одна з умов хорошого просторового орієнтування. Для розвитку цієї навички можна використовувати вправи на міркування, логіку та асоціації, ігри з конструюванням, побудовою макетів та ін. Розвиток сприйняття орієнтаційних позначень. Для того, щоб дитина могла орієнтуватися в просторі, вона повинна знати та розуміти орієнтаційні позначення, такі як «вгорі», «внизу», «ліворуч», «праворуч», «вперед», «назад» та інші. Навчання використанню карти та компаса. Для орієнтування в просторі на рівні більш складних завдань дитина вона повинна вміти використовувати карти та компаси, що можна тренувати під час ігор з цими предметами, реальними або віртуальними. Навчання орієнтуванню у просторі в реальному житті. Коли дитина вже має розвинені навички орієнтування у просторі та вміє використовувати карти та компаси, можна переходити до навчання орієнтування в реальному житті. Для цього можна використовувати практичні завдання, такі як прогулянки з орієнтуванням, пошук скарбів, виконання маршрутів та інші.

Методи та прийоми формування навичок орієнтування в просторі: Використання візуальних матеріалів. Цей підхід передбачає використання різноманітних візуальних матеріалів, таких як картинки, ілюстрації, схеми, 3d візуалізації, які допомагають дитині уявити собі простір та зрозуміти його структуру. Візуальні підказки: Використання візуальних підказок, таких як кольорові маркери, стрілки, схеми або картинки, може сприяти кращому сприйняттю та розумінню просторової інформації дітьми з порушеннями розвитку. Це може бути особливо корисним для дітей з порушеннями зору або іншими проблемами сприйняття. Практичне навчання: Використання практичних завдань та симуляцій допомагає дітям з порушеннями розвитку отримати практичний досвід у просторовому орієнтуванні. Наприклад, можна створити мініатюрне містечко або лабіринт, де дитина зможе навчитися орієнтуватися, дотримуючись певних правил та напрямків. Використання мультимедіа: Використання комп'ютерних програм, мобільних додатків або інших мультимедійних засобів може бути корисним для навчання просторового орієнтування. Інтерактивні вправи, відео або графічні симуляції можуть сприяти залученню уваги та покращенню розуміння просторових концепцій. Робота з картами та компасами. Ці інструменти допомагають візуалізувати просторову інформацію та розвивати навички орієнтування, навички читання та розуміння карт, визначення напрямків за допомогою компаса та розв'язування завдань з орієнтування в просторі.

У комплексі корекційно-виховних технологій, що проводяться з метою розвитку, навчання, оздоровлення, виховання та соціалізації дітей з порушеннями розвитку значне місце займають рухливі ігри. Рухливі ігри підвищують рухову активність вихованців і тим самим сприяють формуванню просторових понять. Розвиток просторового орієнтування відбувається шляхом включення у рухливі ігри певних структурних елементів, а саме:орієнтування у схемі власного тіла;визначення свого місця розташування щодо об’єктів навколишнього середовища;визначення форми та величини предметів;розташування предметів відносно сприймаючого об’єкта та відносно один одного;орієнтування на мікро- та макроплощині, тобто в двовимірному просторі;орієнтування в тривимірному просторі;вербалізації просторових уявлень.

Прийоми розвитку просторового орієнтування, рекомендовані батькам1. Смуги перешкод: здатність долати смугу перешкод вимагає значного просторового усвідомлення. Змінюйте курси, оцінюючи їх відповідно до здатності дитини пересуватися над, під і навколо предметів.2. Будуйте та створюйте: використовуйте Лего , кубики та пазли. Спробуйте загадки Tangam . 3. Потренуйтеся заповнювати візерунки. 4. Рухливі ігри: беріть участь у будь-якому типі рухливих ігор, де діти мають об’їжджати перешкоди або друзів. Здатність пересуватися навколо нерухомих об’єктів зовсім інша, ніж навколо рухомих об’єктів, які є непередбачуваними. 5. Надайте словесні характеристики. Запропонуйте дітям багато можливостей почути описи того, де вони знаходяться або де знаходяться об’єкти по відношенню один до одного. Наприклад – «Олівець праворуч від парти» або «Давайте переступимо через колоду».

Особливості сприйняття часу дітьми з порушеннями розвитку. У дітей з порушеннями розвитку, зокрема інтелектуального розвитку та при складних порушеннях, сприйняття часу може бути порушеним через обмеженість когнітивних функцій. Оскільки час є абстрактним поняттям, яке не можна безпосередньо спостерігати, такі діти можуть мати складнощі з розумінням того, що таке майбутнє або минуле. Вони можуть також мати проблеми з розумінням послідовності подій, тому що не можуть уявити їх у правильному порядку. Також діти цієї категорії можуть мати складнощі з оцінкою подовженості часу. Вони можуть сприймати час повільніше або швидше, ніж він насправді минув. Крім того, діти з порушеннями інтелекту мають проблеми з плануванням і організацією свого часу. Вони часто мають труднощі зі збереженням свого розкладу, визначенням пріоритетів і дотриманням дедлайнів.

В процесі розвитку та корекції часових уявлень дітей з ООП використовують: Візуальні підказки та відображення часу: Використання візуальних підказок, таких як календарі, годинники з виділеними годинами і хвилинами, таймери або плакати зі списком дій у послідовності, може допомогти дітям уявляти та розуміти часові концепції. Ці візуальні засоби можна використовувати для планування розкладу дня, нагадування про події та дотримання регулярності. Часові мітки та символи. Застосуйте часові мітки для організації повсякденних активностей. Наприклад, використовуйте картки із зображенням сонця для позначення ранку, картки із зображенням хмари – для підготовки до сну тощо. Це допоможе дитині візуально розуміти часові зміни та планувати свої дії. Також використання візуальних позначок та символів може допомогти дітям з ООП краще розуміти часові поняття. Засвоєння дітьми конкретних термінів та понять, що визначають час. Наприклад, використовуйте слова «зараз», «потім» або «через 5 хвилин» замість абстрактних понять, таких як «швидко» або «пізніше». Це допоможе дитині зрозуміти та відтворювати послідовність подій.

Регулярність та структура: Діти з інтелектуальними та складними порушеннями зазвичай потребують структурованості та регулярності. Створення стабільного розкладу та встановлення чітких рутин може допомогти дітям легше орієнтуватися у часі. Використовуйте візуальні планери, щоб допомогти дитині бачити та розуміти послідовність дій. Важливо допомогти дітям з ООП розвивати навички планування та організації свого часу. Наприклад, можна навчити дитину складати розклад на день або тиждень. Створення журналу дій. Разом з дитиною складайте простий журнал дій, в якому вона може записувати послідовність своїх дій або подій, які відбуваються. Це може бути простий список або візуальна схема. Журнал допоможе дитині бачити і розуміти, що вже відбулося і що ще має відбутися. Для дітей, які ще не вміють читати та писати журнал дій може бути представлений у вигляді картинок. Використання звукових сигналів. Звукові сигнали, такі як дзвінки-нагадування або якісь інші звуки (гудки, мелодії), можуть використовуватися для позначення переходу від однієї дії до іншої або для нагадування про певні події. Наприклад, звуковий сигнал може означати початок занять або перехід до іншої активності. Використання сюжетних ігор та історій. Створення сюжетних ігор та використання візуальних матеріалів, таких як книжки із зображеннями або ілюстраціями про події, може допомогти дітям зрозуміти та відтворити послідовність подій в історії чи казці.

Як в процесі корекційно-розвивальної роботи так і дома, під час спілкування з рідними важливо використовувати певні прийоми тайм-менеджменту, які сприяють кращому орієнтуванню дітей у часі. Ось декілька прикладів таких прийомів: Створення розкладу: діти з порушеннями інтелекту краще орієнтуються у часі, якщо їм є зрозуміло, що вони мають робити в певний час. Створення розкладу з їх участю допоможе їм легше планувати свій день. Використання таймера: таймер може бути корисним інструментом для дітей з порушеннями інтелекту, які мають складнощі з управлінням часом. Встановлення таймера на певну кількість часу допоможе дитині краще розуміти, скільки часу вона має на виконання певного завдання. Використання планерки: планерка може бути корисним інструментом для дітей з порушеннями інтелекту, оскільки вона допомагає планувати та контролювати свої завдання. Діти можуть використовувати планерку для записування важливих подій та завдань, щоб не забувати про них.

Використання ігор на розвиток пам'яті: діти з порушеннями інтелекту можуть мати складнощі з пам'яттю та здатністю запам'ятовувати розклад. Використання ігор на розвиток пам'яті може допомогти дітям краще запам'ятовувати та орієнтуватися у часі. Використання техніки «п'ятірки». Даний метод включає у себе розподіл завдань за пріоритетами. Діти можуть визначати, які завдання є найважливішими та які потрібно виконати в першу чергу. Використання методу «будильника». Цей метод може бути корисним для дітей, які мають проблеми з запам'ятовуванням розкладу чи плану. Будильник може нагадувати дитині про те, що потрібно зробити, або про те, що час на виконання завдання майже закінчується. Використання методу «передчасного планування». Цей метод дозволяє дитині замислитися про завдання, які потрібно буде виконати в майбутньому. При цьому дитина може відзначати, які завдання вже виконані та які залишились до кінця дня. Цей метод допомагає дитині зосередитися на актуальних завданнях.