У нас немало сусідів, і серед них вона. Цікава країна, що знаходиться поряд. Її потрібно знати для того, щоб будувати спільне європейське майбутнє. Знання особливостей допоможе знайти точки дотику.
Географічне положення. Країна розташована у південно-східній частині Центральної Європи, в басейні нижнього Дунаю. На півночі і сході межує з Республікою Молдова (450 км) і Україною (169 км), на північному заході - з Угорщиною (443 км), на південному заході - з Сербією і Чорногорією (476 км), на півдні - з Болгарією (608 км). На південному сході омивається Чорним морем.
Головна водна артерія Румунії — ріка Дунай із притоками Жиу, Олт, Сирет, Прут. 2/3 країни займають гори:центр і північ – Східні та Південні Карпати (найвища точка – г. Молдовяну,2544 м), Трансильванське плато;захід – Західно – румунські гори;південний – схід - плато Добруджа. Гори обрамлені півкільцем рівнин:з півдня – Нижньодунайською;із заходу – частиною Середньодунайської( Панонською);зі сходу – невисоким Молдавським високогір’ям.
Клімат У Румунії помірно континентальний. Зима — холодна і сніжна. Часто супроводжується дошкульними вітрами. Найм'якша вона на Чорноморському узбережжі. Літо — дуже тепле. Середньорічні температури коливаються від +7 на півночі до +11 °С на півдні. Середня температура січня -3, липня +24 °С. Середньорічна кількість опадів — 580 мм. Найбільше їх у центрі країни, де сходяться Трансільванські Альпи з Карпатами — до 1500 мм.
Офіційна назва - Румунія (România рум. мова, Romania - англ. мова) Законодавчий орган — двопалатна Національна асамблея, яка складається із Сенату (рум. Senat, 137 місць) і Палати депутатів (рум. Camera Deputaţilor, 332 місця). Державний устрій – парламентська республіка. Глава держави - Президент, глава уряду - прем'єр-міністр. 1 грудня (Національний День Румунії). Рік здобуття незалежності: 1878
Державний прапор - являє собою червоний, жовтий і синій триколор – 3 вертикальних рівних лінії. Був прийнятий у 1848 р. під час революції в Цара Роминеаске. Державний герб – прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у клюві хрест, а в кігтях шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти гербів історичних провінцій: Цара Роминеаске, Молдова, Трансільванія, Добружа і Банат. Державний гімн - "Прокинься, румун". Державна мова - румунська
Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: Болгарією, Угорщиною, Київською і Галицько-Волинською державами (пізніше Великим Князівством Литовським) і Польщею, з 18 ст. з Рос. Імперією, а згодом з СРСР)та з Туреччиною. Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав або були під їхнім протекторатом.
Особливе значення мають паливні ресурси: нафта, природний газ, буре вугілля, лігніт. Основні нафтові родовища приурочені до зовнішнього флішового краю Східних Карпат, а також передкарпатської зони (долина річки Прахова, район Бакеу у Молдові, а також родовище Билтені в Олтенії). Основний район видобутку природного газу — Трансільванське плато (Копша — Міки, Сирмишел). Найбільші родовища бурого вугілля зосереджені в долині р. Жіу (район Петрошань), лігніту — в південній частині Підкарпаття. Запаси кам'яного вугілля незначні (найбільші родовища поблизу м. Решиця).
Рівнинна територія представлена степовою та лісостеповою рослинністю, значна частина країни розорана, тут знаходяться одні з найкращих у Європі ґрунти. Ґрунтовий покрив Румунії різноманітний. На низовинах, а також в улоговинах Молдовської височини поширені родючі чорноземні та бурі лісові ґрунти. В передгір'ї та на плато поширені бурі лісові, підзолисті та скелетні ґрунти, які сильно еродовані. У горах на схилах переважають скелетні ґрунти, в улоговинах — бурі лісові та підзолисті. Природні пасовища та альпійські луки сприяють розвитку тваринництва.
Румунія — індустріально-аграрна країна. Близько 30% робочої сили зайнято у с/г, 23% - у промисловості, 47% - у сфері обслуговування. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна. Завдяки наявності в країні потужної мінерально-сировинної бази тут склалася достатньо розвинута важка промисловість. Виробництво електроенергії концентрується в основному на теплових електростанціях. Найбільший промисловий центр — столиця. Великими промисловими регіонами є дунайські порти Ґалац і Бреїла, міста північного сходу та північного заходу країни.
Сільське господарство. У сільському господарстві переважає рослинництво зернового напряму, основні зернові культури: кукурудза, пшениця й жито. З технічних культур переважають посіви цукрових буряків, соняшнику, коноплі, льон-довгунець, тютюн, цикорій, рицина, мак, гірчиця, картопля. Розвинено овочівництво, виноградарство, плодівництво (найпоширеніші фрукти: яблука та сливи). Для підвищення родючості тут проводиться система меліоративних заходів: зрошування, осушення, будівництво дамб тощо. Тваринництво має другорядне значення. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець, свійську птицю. Розвинено бджільництво. Рибальство поширено в гирлі Дунаю та Чорному морі. Сільське господарство забезпечує близько 60 % потреб країни у продовольстві.
Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий, морський, повітряний. Перевезення вантажів у країні здійснюється головним чином автотранспортом і залізницею. Головні порти на Дунаї: Турну-Северин, Джурджу, Бреїла, Галац. Головний морський порт — Констанца, через який проходить 80% морських вантажоперевезень країни і 65% вантажів зовнішньої торгівлі. У 1984 був відкритий судноплавний канал, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї Чернавода.
Географія експорту: Італія - 22%, Німеччина - 19,6%, Франція - 5,9%, США - 3,8%. Склад імпорту: машини й устаткування - 23%, паливо й енергоносії - 14,2%, продукція хімічної промисловості - 8,7%, текстиль і продовольство - 17,1%. Географія імпорту: Німеччина - 17,5%, Італія - 14,7%, Франція - 6,9%, США - 4,2%. Паливо, корисні копалини і метали становлять приблизно половину імпорту країни.
Румунія зробила низку економічних реформи, такі як низькі фіксовані ставки податку в 2005 році і вступила в Європейський Союз 1 січня 2007 року. Румунія, в даний час, країна з високим рівнем людського розвитку, хоча в рамках Європейського союзу, дохід жителів Румунії залишається одним з найнижчих. Румунія вступила в НАТО 29 березня 2004 року, є членом Латинського союзу, ОБСЄ, ООН, СОТ, а також асоційованим членом СПС.
У невеликому селі Сепинці (Săpânța) неподалік румунсько-українського кордону знаходиться «Веселий цвинтар» (Cimitirul Vesel). Тут, біля підніжжя гори Гутей, смерть посміхається, іноді сумно, іноді іронічно. Принцип, який ведеться споконвіку, що про мертвих говорять тільки щось добре, а коли немає що сказати, то просто нічого не говорять, тут в Сепинці не дотримується, тому що надгробні хрести, прикрашені яскравими ілюстраціями з життя покійних мешканців села. Мабуть, це єдине кладовище в світі, де люди, котрі відвідують його, посміхаються, і навіть сміються. Звичайно ж, родичі, які ховають тут своїх рідних і друзів, сумують за ними, як і всі інші, однак життя в цьому куточку Румунії ніколи не було легким. Тому місцеві мешканці втішають себе думкою, що покійні закінчили свої земні муки і їх подальший шлях буде більш щасливим.
Відомо, що Сепинцівське кладовище було оголошено найбільш цікавим кладовищем в Європі і другим в світі після єгипетської Долини царів. Титул цей присвоєно на Симпозіумі надгробних пам’ятників, що пройшов у 1998 році в США, але сепинцівський пам’ятник було оголошено унікальним в світі набагато раніше і внесено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сьогодні на цвинтарі понад 800 кольорових надмогильних пам’ятників. “Веселий цвинтар” закликає сприймати смерть радісно, адже для померлого земні страждання скінчилися, а на тому світі – рай.
Висновок Економічне зростання країни іде повільними темпами. Більшість ВВП країни складає вартість продукції промисловості та сільського господарства, менше половини – сфера послуг. Промисловість Румунії потребує докорінної модернізації. Але завдяки розвитку туризму стає привабливою не тільки для подорожуючих, а й для потенційних інвесторів.