Презентація містить слайди за темами:
1. Внутрішня політика
1.1. Церковна реформа
1.2. Судова реформа ("Руська правда")
1.3. Адміністративна реформа
1.4. Градобудівництво
1.5. Розвиток інфраструктури
1.6. Словник термінів
2. Церковне та культурно-освітнє життя
3. Зовнішня політика князя Ярослава
3.1. "Шлюбна дипломатія"
3.2. Карта "за часів Ярослава"
4. Домашнє завдання
Внутрішня політика. Князь Ярослав (983 (987) — 1054) — син Володимира Святославича. Був посаджений батьком намісником спочатку в Ростов, а потім у Новгород. Після смерті Володимира, перемігши у війні з братами, став київським князем. Проте до 1036 р. правив Руссю-Україною разом із братом Мстиславом. Князь Ярослав увійшов в історію Русі-України як правитель, що докладав багато зусиль для її зміцнення, захисту кордонів, розвитку господарства й розширення зв'язків з іншими державами. Святополк утік до Польщі просити допомогу у свого тестя короля Болеслава Хороброго. Останній під приводом допомоги зятю спочатку захопив «червенські міста», а потім разом зі Святополком підкорив Київ. Узимку 1018—1019 рр. Ярослав звільнив місто. Святополк утік до печенігів і навесні 1019 р. з великим військом знову рушив на Київ. У вирішальній битві на річці Альта в Переяславській землі Ярослав розгромив Святополка, той утік із поля бою та незабаром загинув.
Внутрішня політика. У 1023 р. проти Ярослава виступив його брат Мстислав із Тмуторокані. Він спробував захопити владу в Києві, але «не прийняли його кияни». Унаслідок Лиственської битви, яка сталася в 1024 р. між Ярославом і Мстиславом біля Чернігова, брати домовилися поділити територію Південної Русі навпіл по Дніпру й правити разом. Київ із Правобережжям залишився за Ярославом, а Чернігів із Лівобережжям — за Мстиславом. Відтоді брати жили в злагоді. Після смерті Мстислава в 1036 р. Ярослав почав правити одноосібно та став «самовладцем Руської землі».
А КОЛИ Ж ЯРОСЛАВ ПЕРЕБУВАВ У НОВГОРОДІ, ТО ПРИЙШЛА ЙОМУ ВІСТЬ, ЩО ПЕЧЕНІГИ СТОЯТЬ, ОБЛОЖИВШИ КИЇВ. І ЯРОСЛАВ, ЗІБРАВШИ ВОЇВ МНОГИХ, ВАРЯГІВ І СЛОВЕНІВ, ПРИЙШОВ ДО КИЄВА І ВВІЙШОВ У ГОРОД СВІЙ. А БУЛО Ж ПЕЧЕНІГІВ БЕЗ ЧИСЛА, ЯРОСЛАВ ТОДІ ВИСТУПИВ ІЗ ГОРОДА, ПРИГОТУВАВ ДО БОЮ ДРУЖИНУ. І ПОСТАВИВ ВІН ВАРЯГІВ ПОСЕРЕДИНІ, А НА ПРАВІЙ СТОРОНІ КИЯН, А НА ЛІВІМ КРИЛІ — НОВГОРОДЦІВ, І СТАЛИ ВОНИ ПЕРЕД ГОРОДОМ. А ПЕЧЕНІГИ ПОЧАЛИ ЙТИ НА ПРИСТУП, І ЗСТУПИЛИСЯ ВОНИ НА ТІМ МІСЦІ, ДЕ ОТО Є НИНІ СВЯТА СОФІЯ, МИТРОПОЛІЯ РУСЬКА; БО ТОДІ ЦЕ БУЛО ПОЛЕ ПОЗА ГОРОДОМ. І СТАЛАСЯ СІЧА ЛЮТА, І ЛЕДВЕ ОДОЛІВ ПІД ВЕЧІР ЯРОСЛАВ, І ПОБІГЛИ ПЕЧЕНІГИ В РІЗНІ БОКИ, І НЕ ЗНАЛИ ВОНИ, КУДИ ВТІКАТИ, І ТІ, ВТІКАЮЧИ, ТОНУЛИ В РІЦІ СИТОМЛІ, А ІНШІ — В ІНШИХ РІКАХ. І ТАК ПОГИНУЛИ ВОНИ, А РЕШТА ЇХ ДЕСЬ РОЗБІГЛАСЬ І ДО СЬОГОДНІ."ПОВІСТЬ МИНУЛИХ ЛІТ" ПРО ЯРОСЛАВА
Внутрішня політика (церковна)Доба правління князя Ярослава, названого пізніше Мудрим, стала періодом розквіту й найвищого піднесення Русі-України. На початку свого князювання Ярославу довелося докласти чимало зусиль для захисту Русі-України від нападів печенігів. Він зміцнював південні кордони своєї держави і «ставив міста по Русі». Проте печенізькі орди подолали ці укріплення й у 1036 р. прорвалися до Києва (існує також думка, що ці події могли відбутися в 1071 р.). Здобувши перемогу, Ярослав назавжди відігнав печенігів від кордонів Русі-України. На місці битви, за повідомленням літописця, було збудовано Софійський собор (назва походить від грецького слова «софія» — мудрість), присвячений Мудрості Господній. Проте це не підтверджується сучасними дослідженнями графіті — написів доби Русі-України на стінах собору та аналізом писемних пам’яток інших держав.
Судова реформа. Собор — головна церква міста або монастиря. Кодифікація — засіб систематизації правових норм; упорядкування якого-небудь тексту. За князювання Ярослава було укладено писемний збірник норм звичаєвого права Русі-України, що дістав назву «Правда Ярослава». Вони захищали людське життя, установлювали штрафи за вбивства й приниження людської гідності. При цьому смертної кари вони не передбачали, але звичай кривавої помсти продовжував існувати, як і раніше. «Правда Ярослава» містила 18 статей і стала основою «Руської правди» — першої писемної кодифікації норм права Русі-України.
Князь Ярослав сприяв зміцненню центральної влади, що послабилася під час міжусобної війни між синами Володимира. Опорою князя були бояри, а в головних містах Русі-України він посадив своїх синів. БОЯРИ — ЗБІРНА НАЗВА ПРЕДСТАВНИКІВ ПРАВЛЯЧОГО СТАНУ У КИЇВСЬКІЙ РУСІ ТА СЕРЕДНЬОВІЧНІЙ УКРАЇНІ, ЯКІ ЗАЙМАЛИ ДРУГЕ, ПІСЛЯ КНЯЗІВ, ПАНІВНЕ СТАНОВИЩЕ В УПРАВЛІННІ ДЕРЖАВОЮ.
Градобудівництво. Багато зусиль Ярослав докладав для створення нових і розбудови існуючих міст. Князь укріпив Київ, звівши «місто Ярослава» — нову систему укріплень із ровами й земляними валами заввишки 14 м із міцними дубовими стінами та вежами, яка простяглася на 3,5 км. Могутність цих укріплень не мала рівних у Русі-Україні. Територія «міста Ярослава» в сім разів перевищувала площу «міста Володимира».
ІНФРАСТРУКТУРАЗа зразком візантійської столиці звели Золоті ворота — головний парадний в’їзд до Києва. Також було збудовано Софійський собор і закладено Георгіївський та Ірининський монастирі. Імовірно, близько 1051 р. чернець Антоній на схилах Дніпра поблизу Києва заснував чоловічий монастир — Києво-Печерську лавру.
Архитектурное бюро «Михайлов и Федоров», 2020 г. Наша компетентность. ТОРГОВЫЕ ЦЕНТРЫПрезентации являются средствами коммуникации, которые могут быть демонстрациями, лекциями, выступлениями, докладами и многим другим. В большинстве случаев они демонстрируются перед. ОФИСЫПрезентации являются средствами коммуникации, которые могут быть демонстрациями, лекциями, выступлениями, докладами и многим другим. В большинстве случаев они демонстрируются перед. РАЗВЛЕКАТЕЛЬНЫЕ ПРОСТРАНСТВАПрезентации являются средствами коммуникации, которые могут быть демонстрациями, лекциями, выступлениями, докладами и многим другим. В большинстве случаев они демонстрируются перед.
Церковне та культурно-освітнє життя. З ім’ям Ярослава пов’язаний розквіт культурного життя, насамперед книжності. Літописець зазначає, що сам князь читав книжки вдень і вночі, організовував переклад творів із «гречизни слов’янською мовою». За Ярослава створили перший літописний звід 1037—1039 рр. Князь власноручно переклав багато книжок і зібрав велику бібліотеку, яка зберігалася при Софійському соборі. У ній налічувалося до 900 примірників книжок, що для Середньовіччя було дуже великою книгозбірнею. Князь Ярослав піклувався про розвиток церкви, віддаючи їй десяту частину своїх прибутків. Церкви й монастирі були осередками освіти — при них працювали школи.Існування Київської митрополії, яка підпорядковувалася константинопольському патріарху, у документах датовано 1039 р. Митрополитом був єпископ, призначений із Константинополя, а його резиденцією став Софійський собор.
У 1051 р. за наполяганням князя Ярослава собор руських єпископів без погодження з константинопольським патріархом уперше обрав загальноруським митрополитом русина Іларіона. На жаль, його подальша доля невідома, а в 1054 р. Київську митрополію знову очолив грек, якого призначив константинопольський патріарх.Із-поміж інших священнослужителів християнської церкви Іларіон вирізнявся талантом письменника. Головним його твором стало «Слово про закон і благодать». Цей богословський трактат, створений у 1037—1050 рр., є найдавнішою пам’яткою оригінальної літератури Русі-України. «Слово про закон і благодать» стверджувало самостійність держави та її церкви, заперечувало претензії Візантії на управління нею.
Зовнішня політика князя Ярослава. Значну увагу Ярослав приділяв зовнішній політиці. Скориставшись міжусобицями в Польщі після смерті короля Болеслава Хороброго, він у 1030—1031 рр. відвоював у поляків «червенські міста». На північному заході князь розширив кордони своєї держави до Фінської затоки та заснував на нових землях місто Юр’їв (його назва походить від християнського імені князя). За Ярослава провідним напрямом зовнішньої політики Русі-України залишався південний. Протягом майже всього періоду його правління відносини з Візантією були дружніми. Руські дружини воювали разом із візантійцями за тисячі кілометрів від рідної землі. Зокрема, у 1038—1041 рр. завдяки допомозі руського війська візантійці змогли втримати острів Сицилія, який намагалися захопити араби.
Шлюбна дипломатія. У 1043 р. спалахнула війна між Руссю-Україною та Візантією, спричинена погіршенням відносин візантійців із руськими купцями й недружніми діями візантійського імператора щодо Ярослава. Морський похід руських військ на Константинополь закінчився поразкою. Проте через деякий час візантійці змушені були шукати шляхів примирення з київським князем, оскільки потребували його допомоги в боротьбі з печенігами. Важливе місце в зовнішній політиці Ярослава посідала «шлюбна дипломатія». Зокрема, він віддав за польського короля Казимира І дочку Володимира й свою сестру Марію-Добронегу, а сина Ізяслава одружив із дочкою польського короля Мешка II. Цей союз закріпив за київським князем «червенські міста». Син Ярослава Ізяслав був одружений із сестрою польського короля Казимира І, Святослав — із принцесою Одою, дочкою графа Леопольда з Німеччини. За європейських правителів вийшли заміж також дочки князя: Анна — за французького короля Генріха (Анрі) І, Анастасія — за угорського короля Андраша І, Єлизавета — за норвезького короля Гаральда III Суворого, Агата — за англійського короля Едварда Вигнанця.