Презентація "Сармати"

Сарматські племена в Північному Причорномор’ї

Сарматські племена (роксолани, язиги, алани й ін.) домінували на території України з ІІІ ст. до н. е.  по ІІІ ст. н. е. Численні племена, споріднені із скіфами, прийшли на територію України в ІІІ ст. до н.е. із Задоння і Північного Кавказу і увійшли в історію під загальною назвою сарматів. Свою назву вони отримали від того, що завжди були підперезані (тобто озброєні) мечем – а звучить це в праіранській мові “Авести” як “saormant”.

Зовнішньо сармати дещо нагадували скіфів. Ось, наприклад, як описував аланів сучасник: “Вони високі на зріст, вродливі і світловолосі, а лють в їх очах вселяє жах”. Античні автори завжди підкреслювали войовничість сарматів. У мирний час вони поділяли зони впливу й учиняли набігина праслов'янські села, на землі понтійського царя Мітрідата, на античні поліси (Ольвію, Тіру, Ніконій). Із сарматами вела постійні війни Римська імперія.

З II ст. до н. е. у сарматів фіксуються загони катафрактаріїв — кіннота, озброєна довгими списами та захищена, часом разом із кіньми, важким захисним обладунком. У сарматів усі чоловіки були воїнами. Основу війська складала легка кавалерія, озброєна луками, списами та клинковою зброєю.

Основою суспільного устрою сарматів була родова община,утворена групою споріднених сімей. Жили сармати табором, у наметах, які взимку утеплювали.

Це був народ кочовий — залишалися вони на одному місці доти, допоки худоба не з'їдала траву. Ховаючи померлих, вони клали поруч із ними речі, якими ті користувалися за життя: чоловікам — зброю, кубки з вином; жінкам — прикраси, дзеркальця, голки.

Сармати досить активно торгували шкірами, виробами ремісників. Але головний прибуток отримуваливід продажу рабів у різні країни світу. Уміли добувати й обробляти метали.

Згодом вони перейняли від скіфів традицію поклоніння мечу. У релігійних поглядах сарматів панівними були культи

Оскільки невід'ємною частиною життя цих кочівників була тварина, це позначилося на їхній культурі. Сарматські золоті й срібні вироби виконані в так званому звіриному стилі.

Самобутні звичаї й традиції сарматів вплинули на звичаїй традиції народів, що жили поряд із ними. Як вважають мовознавці, від сарматів в українській мові збереглося багато слів. Наприклад:

Особливістю сарматського соціального устрою було високе становище в суспільстві жінок. Сарматські жінки не лише підтримувалилад у господарстві й виховували дітей. Як ви вважаєте, чим ще вони займалися?

Сарматки були воїнами нарівніз чоловіками. В могилу померлоїжінки, навіть дівчинки, крім прикрас, клали зброю. А родинні поховання формувалися навколо могили жінки, яку вважали праматір'ю. Помпоній Мела писав про сарматів: «Плем'я войовниче, вільне, непокірне і до того жорстоке і люте, що навіть жінки беруть участь у війнах нарівні з чоловіками». Також грецький історик зазначав, що їхні жінки «їздять верхи на полювання з чоловіками і без них, виходять на війну і носять однаковий з чоловіками одяг… жодна дівчина не виходить заміж, поки не вб'є ворога»

Майже 600 років сармати наводили жах на античний світ, але у III ст. н. є. їхньому володарюванню в українських степах настав кінець. Спершу нищівного удару їм завдали ґоти — германські племена, які просунулися з Північного Заходу, а в другій пол. IV ст. н. є. їх добили гуни — нові кочівники, що з'явилися у степовій Україні з Центральної Азії.