Презентація:"Щиглик-осілий птах"

ЩИГЛИК – ОСІЛИЙ ПТАХЛавринович В. Ю.

Зміст. Зовнішній вигляд птаха. Біологічна класифікація. Середовище існування. Спосіб життя. Розмноження. Харчування. Охорона. Висновок. Використана література. Лавринович В. Ю.

{22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}Домен. Еукаріоти. Царство. Тварини. Тип. ХордовіКлас. Птахи. Ряд. ГоробцеподібніРодина. В’юрковіРід. Щиглик. Вид. Щиглик. Біологічна класифікація. Лавринович В. Ю.

Зовнішній вигляд птаха. Птах розміром з горобця, яскраво забарвлений, неначе тропічний вид. Навколо дзьоба аж до очей – червона “маска”, за якою виділяться білі “щоки”. Верх крил та хвіст чорні, спина коричнева, а черево біло-буре. На кінчиках чорних крил – дрібні білі “дзеркальця”. Довжина тіла – близько 12 см. Розмах крил – 21 – 25,5 см. Вага - 14-18 г. Тривалість життя у природі – до 9 років, у неволі – до 27 років. Лавринович В. Ю.

Молоді птахи помітно відрізняються від дорослих: вони брунатно-бурі, з чорними крилами, ще не мають характерної червоної “маски” та чорно-білої облямівки навколо неї. Лавринович В. Ю.

Молодий птах. Доросла особина. Лавринович В. Ю.

Середовище існування. Осілий птах, поширений по всій Україні. Тримається відкритих місць ізвисокими бур’янами, тому часто зустрічається в садах, парках, перелісках, на узбіччі доріг. Лавринович В. Ю.

Спосіб життя. Причепившись до колючої головки реп’яху, щиглик запускає дзьоб серед колючок і дістає насіння. Швидко розкусивши її, він виїдає серцевину, а шкірку викидає. Зимові кочівлі щигликів цілком залежать від врожаю насіння і від снігопадів, що іноді засипають місця їх годівлі. Морозів птахи не бояться. Цікаво спостерігати співаючого щиглика весною. Вигукуючи свої різноманітні поклики, він жваво повертається то в один, то в інший бік, присідає і вертить хвостом. Постійні сварки, що супроводжуються голосним тріскотінням, ще більше пожвавлюють картину. В квітні зграї щигликів вже не зустрічаються. Проте вже в кінці літа птахи знову збираються докупи. Серед них переважають молоді птахи, що об`єднаються разом в осінні зграї по 100-200 особин. Лавринович В. Ю.

Розмноження. У кінці березня зграйки розбиваються на пари і займають гніздові ділянки. Самець приносить будівельний матеріал, а самичка мостить гніздо високо на дереві, подалі від стовбура. Гніздо будується з травинок, моху, вистеляється пір’ям, кінським волоссям та шерстю тварин. Лавринович В. Ю.

У травні самичка щиглика відкладає 4-5 зеленувато-білих із фіолетовими плямами яєць, які насиджує одна 12-13 днів. Через два тижні вилуплюються пташенята, яких вигодовують обидва птахи. Лавринович В. Ю.

Харчування. Дорослі птахи живляться переважно насінням бур’янів та комахами-шкідниками, насінням смітних трав. Лавринович В. Ю.

Охорона. Для збереження виду необхідне впровадження природовідповідних методів сільського господарства, які дали б змогу зростати острівкам рослин, насінням яких живляться щиглики. Важлива також підгодівля птахів в небезпечні для них зими в період снігу з дощем та інею, коли важко щигликам знайти достатньо насіння в сухих рослинах, що стирчать з-під снігу. Вид занесено до Бернської конвенції. Лавринович В. Ю.

Як янгол розмалював щиглика. Коли Господь творив світ, то подбав і про те, щоб на ньому були пташки. Кожній пташці дав ніжки, щоб ходила, крила, щоб літала, дзьобика, щоб їла, і горло, щоб співала. А тоді покликав янгола, дав йому кошик з порожніми черепашками, до кожної налив іншої фарби і сказав:        — Помалюй їм пір’я!          От і став янгол малювати пташок.         Першим підійшов до нього голуб. Янгол помалював йому шийку білим, а крила  попелястим. Канарка стала жовта, мов цитрина, горобчик - сірий з темними смужками, синиця — синя з темним фартухом на грудях. І так янгол розмалював пташок, кожного по-різному.        Ще тільки один щиглик залишився не помальований, бо стояв позаду інших і не міг протиснутись вперед. Коли ж і він нарешті опинився перед янголом, той сказав стурбовано:        — Ой, у мене вже не стало фарб! Усі черепашки порожні...        Заплакав сердешний щиглик, що не буде мати такої гарної кольорової одежі, як його побратими. Але добрий янгол заспокоїв його:        — Не журись! У кожній черепашці ще залишилася дрібка фарби. Я виберу їх дочиста пензликом і помалюю твоє пір’ячко.        І так янгол помалював щиглика трішки в червоний, трішки в синій, трішки в зелений, трішки в чорний, узявши з кожної черепашки по останній краплині фарби. І став щиглик найстрокатішим із усіх пташок. Він дуже пишався своїм різноперим одягом і защебетав — подякував янголу за те, що зробив його таким гарним. Лавринович В. Ю.

ВИСНОВОКЩиглик – невеликий, завбільшки з горобця, строкатий птах, що легко впізнається за забарвленням. Дуже рухливий, довго не перебуває на одному місці. На землю сідати не любить, а полюбляє літати. Улюблені місця - сади, парки, полезахисні смуги, острівні переліски в степовій зоні, заплавні ліси, але завжди на узліссі, на галявинах, де є зарості бур'янів, насінням яких щиглики живляться. Птахи корисні і декоративні. Щиглики винищують шкідників, особливо, тлю, а також насіння бур'янів, що приносить незаперечну користь. Лавринович В. Ю.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРАhttp://pernatidruzi.org.ua. Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя,1954—1989. Лавринович В. Ю.