Мета уроку. Після цього уроку учні зможуть:• показувати на карті території українських земель у складі Австро-Угорщини,• характеризувати особливості соціально-економічного та культурного розвитку західноукраїнських земель;• пояснювати роль і місце українських земель у господарському житті Австро-Угорщини; причини та наслідки трудової еміграції;• визначати мету й наслідки кооперативного руху;• називати дати: селянської реформи;Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУПовідомлення теми та мети уроку. II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬIII. СПРИЙНЯТТЯ ТА УСВІДОМЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ Революція в Австрії 1848 р. хоча і зазнала поразки, спонукала імперську владу розширити права національним регіонам. Проте становище українців Галичини, де панували поляки, майже не зазнало змін.1867 року в Австрійській імперії була прийнята Конституція, яка проголошувала рівноправність громадян у державних установах і судах. Австрійська імперія перетворилася на дуалістичну (двоїсту) Австро-Угорську імперію та конституційну монархію, тому Галичина і Буковина відійшли до Австрії, а Закарпаття — до Угорщини. Галичина отримала обмежену внутрішню автономію, розпочав свою роботу галицький сейм, внутрішнє самоврядування було надано й Буковині. Але західноукраїнські землі залишалися слаборозвиненими в економічному плані і перетворилися на внутрішню колонію Австро-Угорської імперії.
Розвиток сільського господарства та становище селян. Аграрні реформи,здійснені на західноукраїнських землях під час революції 1848—1849 рр.,звільнили селян від панщини, проте їхнє становище залишалося дужетяжким. За своє звільнення селяни мали протягом 50 років сплачуватищорічні платежі. Їхні розміри були в декілька разів більшими, ніж в іншихчастинах імперії. На користь поміщиків вирішувалося й земельне питання. Хоча згідно з реформою заселянами мали зберігатися ті землі, якими вони користувалися, поміщики відібрали вних більш родючі угіддя.розвиток сільського господарства відбувався дуже повільно. В економічних відносинахміж селянами й поміщиками переважали відробітки — за позичене зерно, за орендуземлі, за дрова тощо. Лише наприкінці XIX ст. відробітки стали змінюватисявільнонайманою працею. Одним із найголовніших питань для селянина на той час було право користуватисясервітутами. Робота з терміном: Сервітут — обмежене право користування землею, яке забезпечує іншомуземлекористувачу можливість користування нею з певними обмеженнями,встановленими законом або договором. Також звичаєве або визначене законом правокористуватися (частково або спільно) чужим майном. Новою проблемою в житті західноукраїнського селянства стало лихварство. Селяни,змушені позичати гроші для сплати численних податків, швидко опинялися взалежності від лихварів. Ті, вдаючись до відвертого шахрайства, під приводом сплатиборгу й відсотків на нього (у середньому 150—250 %) відбирали їхні господарства.
Провідною галуззю сільського господарства в краї було землеробство. Проте новасільськогосподарська техніка фабричного виробництва навіть наприкінці XIX ст.застосовувалася лише в деяких заможних господарствах. Велика кількість дешевоїробочої сили безземельних селян робила невигідним використання технічнихнововведень. Поступово вигляд західноукраїнського села змінювався. Почавформуватися новий суспільний стан західноукраїнських селян-підприємців. Навідміну від міської буржуазії та поміщиків, селяни-підприємці були переважноукраїнцями. Протягом другої половини XIX ст. в сільському господарстві західноукраїнських земель відбувалася аграрна революція, унаслідок якої вонопереходило на ринковий шлях розвитку. Цей процес був дуже повільним ісупроводжувався зубожінням більшості селян.
Робота з таблицею• Опрацювати зміст таблиці й відповісти на запитання. Стан сільського господарства в українських землях{00 A15 C55-8517-42 AA-B614-E9 B94910 E393}Залишки кріпосницького господарювання• Зберігалися поміщицькі землеволодіння (40 % земель і сервітути належали поміщикам);• безземельні і малоземельні селяни продовжували працювати на поміщиків;• селяни сплачували великі податки;• розпочинається масова еміграція українського селянства. Нові явища в сільському господарстві• У господарствах використовували працю найманих сільськогосподарських робітників;• відбувається застосування сільськогосподарської техніки;• виникає спеціалізація районів;• господарства поміщиків і заможних селян долучаються до ринкових відносин. Запитання1. Порівняйте стан сільського господарства на західноукраїнських землях у першій та в другій половині XIX ст.2. Якими були наслідки ситуації в сільському господарстві для українців?
Робота з літературним джерелом• Опрацюйте текст і скажіть, чим було зумовлене таке важке становище переважної більшості населення Західної України. I. Франко. «Як живеться селянам хліборобам»«Половина мужиків-хліборобів у Галичині не має навіть на життя, що доконче треба, аби зголоду не пухнути. Половина наших мужиків все з року в рік голодує і мусить голодувати, бо не має на чомувижити, а друга половина мужиків, хоч як-так дихає, то, однако, живе так бідно, як мало де в котрому краю. Таполовина наших майже безземельних мужиків рятується, як може, зарібками та службами по дворах та іншихроботах. Але ж гіркі та непоплатні у нас зарібки. Великого промислу та фабрик у нас дуже мало, а цілийзаробок то лише на панських ланах. Платня робітника у нас усюди дуже мала... Нещасливе ж те життя тихнаших безземельних мужиків. Половина майже кожного села — то такі бідаки, що навіть чорного хліба немають, а лише пісною бараболею та борщем живляться, а скороми то й на Великдень не кожен побачить. Стараубога одежина дірами світить, а в хаті діти босі, голі... Такої ж бідноти... у нас чимраз більше, бо й усі нашіселяни-хлібороби так зі всіх боків притиснені, і всім їм грозить однаке лихо». Складання тез скласти тези до питання «Економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.» і виконати завдання. • Галичина, Буковина, Закарпаття — ринки збуту готових товарів і джерело сировини та робочої сили.• Повільний розвиток промисловості, 95 % підприємств були дрібними.• 70-90-ті рр. XIX ст. — становлення фабрично-заводської промисловості (почалося пізніше, ніж у Східній Україні).• Найбільш розвинені галузі: лісопильна, нафтодобувна, озокеритна, соледобувна, у яких переважав іноземний капітал.• Наприкінці XIX ст. з’являються перші монополістичні об’єднання.• Початок трудової еміграції. Завдання• Порівняйте економічне становище українських земель у складі Російської і Австро-Угорської імперій, назвіть спільні йвідмінні ознаки.
Початок трудової еміграції українців. Загострення соціально-економічних проблем у краї призвело домасової трудової еміграції західноукраїнських селян до країн Європи, Північної та Південної Америки. Робота з історичним поняттям• Еміграція — переселення, виїзд із Батьківщини до інших країн. Причини:• безземелля і малоземелля;• хронічні голодування;• відсутність роботи;• збільшення податків;• демографічний вибух у другій половині XIX століття. Напрямки: США, Канада, Бразилія, Аргентина.
Кооперативний рух. У другій половині XIX ст. на Західній Україні зароджується кооперативний рух. Робота з історичним поняттям• Кооперативи — добровільне об’єднання людей для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування. Засновником кооперативного руху на Західній Україні був Василь Нагірний. Створений ним кооператив «Народна торгівля» 1883 р. закуповував і продававсільськогосподарські продукти, оминаючи посередників, щоб надати допомогунезаможним і захистити їх від лихварства.він розгорнув активну діяльність постворенню мережі кооперативних спілок у краї. Спочатку це були кредитніспілки, що мали врятували селянство від грабіжницьких відсотків лихварів ішинкарів (150—250 %). У 1883 р. В. Нагірний заснував споживчий кооператив«Народна торгівля», який створював мережу крамниць у селах і містах, де запомірними цінами можна було придбати необхідні речі для господарстваселянина, оминаючи посередників. Таким чином заощаджувалися кошти селян. У1892 р. було заснована страхова компанія «Дністер», що надало кооперативномуруху стабільності. Крім кредитування і страхування селян, кооперативизапроваджували сучасні методи господарювання (товариство «Сільськийгосподар», 1899 р.), підтримували освіту, сприяли поширенню громадськополітичної, навчальної та іншої літератури.
Робота з історичним джерелом• Опрацювати текст і відповісти на запитання.«Невесела перспектива відкривалася перед селянами... Найнявшись батраками до поміщиків, вони могли розраховувати на найнижчий заробіток в імперії, що становив близько чверті того, що заробляли в самій Австрії. А ті, хто з відчаю брав у борг у місцевих лихварів (ними переважно були євреї — шинкарі та крамарі в місті, оскільки банків не існувало), ризикували провалитися в економічну прірву. З огляду на річні процентні ставки — від 150 до 250, невеличкий борг, що мав допомогти селянинові протриматися до наступного врожаю, за короткий час виростав у страшенний тягар. Наївні та неспритні селяни могли через власну необачність зазнати великих збитків; місцеві лихварі часто заохочували їх пити чи купувати в позичку, а через певний час, коли наростали проценти, виставляли їм величезний рахунок. Якщо селяни не сплачували боргів, лихвар відбирав у них землю й продавав її з молотка». Запитання1. Назвіть причини зародження кооперативного руху.2. Як ви вважаєте, яку роль відіграли кооперативи в економічному житті краю?