Презентація "Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Раннє Відродження. Гуманізм"

Середньовічні школи та університети. Наукові й технічні досягнення. Раннє Відродження. Гуманізм.

Середньовічні університети. Роль освіти в ранньому Середньовіччі. Освіта не займала головного місця в житті людей, більшість населення не була грамотною. Основні знання передавалися усно, грамотні люди переважно належали до духовенства. Розвиток освіти у Середньовіччі. З початком X століття з’являється зацікавленість у освіті, освіта починає виходити за межі монастирів. У XI столітті зароджуються вищі школи які згодом перетворюються на університети. Роль монастирів у ранньому Середньовіччі. Монастирі були центрами освіти та науки, проте рівень освіти там був невисоким. Передача знань в монастирях відбувалася у формі нижчих шкіл та катехізису. Студенти на лекції. Середньовічна мініатюра. Студенти Болонського університету. Середньовічний горельєф

Студентів, які подорожували з одного університету до іншого, називали вагантами (бродягами). Часто вони мало чим відрізнялися від мандрівних розбійників, але завдяки своїй ученості могли заробляти на життя приватними уроками. Функції колегій та університетів. Університети надавали можливість отримати вищу освіту студентам з різних країн та станів. Навчання в університетах відбувалося у формі лекцій, семінарів та диспутів, а завершувалося написанням тез та захистом перед університетською спільнотою. Значення університетів у формуванні суспільства. Університети стали центрами наукового дослідження та обміну знаннями. Розвиток університетів сприяв підвищенню рівня освіти та формуванню нових інтелектуальних еліт. Будівля ХІІІ ст. — частина Оксфордського університету (сучасний вигляд)Студенти з різних країн та різного віку слухають лекцію професора, який виступає з підвищення — кафедри. Вони можуть ставити професорові питання та навіть сперечатися з ним (сучасне зображення)

Схоластика та її критика. Зацікавленість до знань у Західній Європі зросла завдяки знайомству з античними творами через арабо-мусульманську культуру. Аристотель справив значний вплив на західноєвропейську науку, його ідеї лягли в основу методу логічного мислення – схоластики. Схоластика використовувала логіку для тлумачення Святого Письма, зокрема через метод силогізму. П’єр Абеляр виступав за логіку в роздумах, що викликало конфлікт з церковною догматикою, внаслідок чого його твори були спалені. У середньовіччі основним джерелом знань вважалося Святе Письмо, а схоластику критикували за надмірну зосередженість на логіці та віддаленість від реального життя.

З часом схоластика отримала негативне значення через відсутність практичного застосування її логічних роздумів. Роджер Бекон, монах-францисканець та професор Оксфорду, підкреслював значення досліджень та експериментів у природничих науках. За свої ідеї та експерименти Бекон був звинувачений у чаклунстві і провів 14 років у в’язниці. Середньовічні алхіміки та астрологи, попри свої помилкові вірування, зробили важливі відкриття в хімії та астрономії. Сучасна скульптура. Роджера Бекона

Культура на початку Середньовіччя«Каролінгське відродження» було періодом в історії середньовічної Європи, коли відбувалося народження нової культури на основі античної спадщини, культури варварів і християнства. Карл Великий, засновник Каролінгської династії, був освіченою особистістю, наказав збирати германські старожитності і проявляв глибокий інтерес до античної культури й освіти. Під час «Каролінгського відродження» було створено «Академію» при дворі Карла, де проводилися диспути, читалися твори античних філософів і богословів, що сприяло формуванню нових ідей. Карл Великий заснував школи при єпископствах для підготовки освічених людей для управління державою, що стали попередниками середньовічних університетів. Культурне піднесення під час правління Карла Великого виявилося у будівництві палаців, соборів, церков і монастирів, а також в збереженні та переписуванні античних рукописів. Хоча період «Каролінгського відродження» був нетривалим і не породив якихось відомих шедеврів, він заклав основи для подальшого розквіту середньовічної європейської культури.

Ворота абатства Лорш. ІХ ст. —унікальний приклад Каролінзькоговідродження (сучасний вигляд)Ворота абатства Лорш. ІХ ст. —унікальний приклад Каролінзькоговідродження (сучасний вигляд)

Романський та готичний стилі в архітектуріЦерква в середньовічній Європі відігравала ключову роль у житті людей, що проявлялося у великому значенні, яке приділялося будівництву церковних споруд. Ранні кам'яні церкви та собори мали оборонні характеристики, що виражалося в їхній масивності та обладнанні бійницями і свідчило про їхню функцію прихистку під час нападів ворога. Романський архітектурний стиль, характерний для раннього Середньовіччя, відрізнявся масивністю та оборонною спрямованістю, що проявлялося у використанні бійниць та інших захисних елементів. У XII–XV ст. поширився готичний стиль архітектури, що відрізнявся від романського більшою легкістю та висотою та створювало враження легкості. Храми в готичному стилі мали величезні вікна та високі вежі, фундаменти яких закладалися на значну глибину, що сприяло їхній стійкості та масштабності. Розвиток архітектури церковних споруд в середньовічній Європі відображав соціокультурні та технологічні зміни у суспільстві, відмічався стрімким розвитком технічних інновацій та появою нових стилів у мистецтві.

Структура романської церкви

Наукові й технічні досягнення. Технологічний прогрес у середньовічній Європі розвивався повільно, але приніс значні зміни в озброєнні, будівництві, механізації та інших сферах життя. Від ІХ до XV ст. відбувалися значні зміни у типах броні, від шкіряних курток з металевими пластинами до повного лицарського обладунку. Важливими нововведеннями стали винайдення стремена для вершників та поширення механізованих інструментів, таких як водяні колеса та млини. Хрестові походи забезпечили обмін технологіями між Сходом і Заходом, що сприяло появі нових винаходів та удосконаленню виробництва. Винайдення книгодрукування Йоганном Ґутенберґом в XV столітті суттєво змінило поширення та доступність знань, прискоривши процес виготовлення та знизивши вартість книг. Усі ці інновації сприяли загальному технологічному прогресу та розвитку суспільства, забезпечуючи більш ефективне виробництво, захист та комфорт людей.

Виготовлення шолома. Середньовічна мініатюра. Такі шоломи, прозвані «горщиками»,набули поширення з ХІІІ ст.Їх носили разом з кольчугами. Біблія, надрукована Ґутенберґом

Гуманізм та Раннє Відродження. Раннє Відродження — період, який датується приблизно XIV ст. і в мистецтві виражає перехідний етап між Середньовіччям та власне Відродженням. До періоду раннього Відродження найчастіше відносять Данте та Джотто. Гуманізм — ідейний рух, який виник у ХІV ст.; його суть полягає в тому, що людина та її гідність є найвищою цінністю.

У другій половині ХІV ст. в Італії, зокрема у Флоренції, виник новий культурний рух, який отримав назву Відродження або Ренесанс. Ренесансна культура поєднувала елементи античної та середньовічної культур, проявляючись у всіх сферах мистецтва, включаючи архітектуру, живопис, скульптуру, музику, літературу та філософію. Філософія Відродження відрізнялася від середньовічної філософії гуманістичним підходом, який ставив людину та природу в центр уваги, визнаючи їх цінність. Завдяки інтересу до античної літератури та культури, ренесансні вчені перейняли цінності античного світу, такі як відвага, доблесть, патріотизм та індивідуалізм. У літературі Відродження видатними представниками були Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка та Джованні Боккаччо, які писали вірші, сонети та новели. У мистецтві Відродження виникли значні зміни, зокрема в архітектурі застосовувалася лінійна перспектива, а у живописі та скульптурі акцент був зроблений на відображенні краси людини та природи. Ренесанс відобразився і в скульптурі, зокрема завдяки винайденню круглої скульптури Донателло та його роботам, які стали самостійними скульптурними творами.

Знаменитий купол кафедрального собору Санта-Марія-дель-Фйоре у Флоренції, зведений під керівництвом. Брунеллескі, став символом Відродження. Джотто ді Бондоне,фреска «Воскресіння Лазаря», 1306 р.

Боттічеллі, живописна картина «Весна», 1482 р. Боттічеллі, живописна картина «Народження Венери», 1485 р.

Висновки. Середньовічні європейські університети — це професійні корпорації, що об’єднували професорів та студентів. Для відкриття університету був необхідний привілей від верховної влади. Університети не підпорядковувалися місцевій владі. Навчання в університетах не мало визначеного терміну. Студенти могли покинути його і повернутися знову, змінювати місце навчання за власним бажанням. Для того, щоб стати професором, студент мав написати наукову роботу і пройти процедуру її захисту. Значною мірою середньовічне навчання будувалося на принципах схоластики — мистецтва логічних роздумів. Головним завданням схоластики було за допомогою логіки примирити розум та віру. Будь-які зміни у середні віки, порівняно із сучасністю, відбувалися вкрай повільно. Усе виготовлялося за допомогою простих інструментів та ручної праці. Використання механізмів не було поширеним — зазвичай це були вітряки та водяні колеса.

В епоху Середньовіччя яскраво виокремлювалися два архітектурні стилі — романський та готичний. Перший вирізнявся масивністю та простотою, а другий, навпаки, був витонченим та легким, з великою кількістю декоративних елементів. У другій половині ХІV ст. у містах Північної Італії виникла нова культурна течія, яка отримала назву Відродження, або Ренесанс. Поряд з цим розвивалася філософія гуманізму. Для мистецтва цього часу характерним було звернення до образу людини, відображення земного життя, світськість, а також наслідування античних зразків. Видатними представниками Ренесансу були Данте, Петрарка, Боттічеллі та Донателло.