СЕРГІЙ ПЕТРОВИЧ ПЛАЧИНДАЛітературний псевдонім Сергій Кожухар. Народився на Кіровоградщині (хутір Шевченко) в родині селянина. Пережив Голодомор, німецьку окупацію. Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше співробітником Кіровоградської районної газети, водночас учився в середній школі. У 1953 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка, де й надалі працював науковим співробітником. Автор книжки оповідань та нарисів «Кам'яна веселка» та повісті «Таня Соломаха», книжки-нарисів «Брати Місяця» (1959р.)книги історичних повістей «Неопалима купина» (1968 р.).(18 червня 1928 – 7 вересня 2013)
ЧИ ЗНАЄШ ТИ?Богатирські застави – це низка укріплень вздовж кордону з Диким полем, які наказав спорудити князь Володимир Святославович, щоб запобігти постійним нападам кочових племен на Київську Русь. Білгородська застава була споруджена у 992 році. Завдання застави – повідомляти князя і його дружину про напади кочовників та надання прихистку мешканцям навколишніх поселень під час нападів ворогів. Служили в цих військових поселеннях не тільки найсильніші, але й найдосвідченіші воїни – богатирі.
ІСТОРИКО-МИСТЕЦЬКІ ЦІКАВИНКИІлля Муромець – найвідоміший серед богатирів Київської Русі. Богатир народився в Моровійську поблизу Чернігова. Служив у дружині князя Володимира Святославича. На схилі літ став послушником Києво-Печерської лаври. Позував для образу богатиря Іллі наш сучасник — відомий український спортсмен Василь Вірастюк. Памятник Іллі Муромцю у місті Києві на Трухановому острові. Василь Вірастюк – володар звання «Найсильніша людина світу».
БУДИМИР РЯТУЄ БІЛГОРОД«Коли печеніги вступили в город, навчені Будимиром старійшини привітали гостей і сказали їм:— Пощо губите ви себе? Хіба в змозі перестояти нас? Якщо стовбичитимете тут і десять років, то нічого не заподієте нам. Бо нас годує сама земля. Вона харч нам дає. Ось погляньте, коли не вірите».
Кисіль із колодязя «Старійшини ж зачерпнули відром ціжі, розлили в лотки — великі глиняні сковороди — і на очах у сторопілих кочівників зварили кисіль. Потім пішли до другого колодязя, Зачерпнули солодкої сити. Самі їли й частували печенігів». Оборона Білгорода: кисіль із колодязя. Мініатюра з Радзивіллівського літопису. XV століття