Презентація "Схильність до ризику"

Тема роботи: “Схильність до ризику”Роботу виконала. Соціальний педагог. КЗ “Бугаївський ліцей”Тимощук Ольга Сергіївна

Схильність до ризику означає, що приймаючий рішення людина віддає перевагу ризиковій діяльності в умовах не визначеності і непередбачуваності. Схильність до ризику – це така прагматична тенденція в поведінці особистості, в мотивації прийняття рішення, в певній сфері діяльності – яка пов'язана з розрахунком шансів на успіх та перемогу в несприятливих умовах і суперечливих обставинах.

Ризик – це також відсутність позитивних результатів або невикористані можливості. В психології терміну "ризик” відповідають три основних взаємопов’язаних значення: 1) ризик як міра очікуваного неблагополуччя при невдачі в діяльності; 2)  ризик, як дія, в тому або іншому відношенні загрожуюча суб’єкту втратою (програшем, травмою, збитками). 3) ризик як ситуація вибору між двома можливими варіантами дії.

Традиційно виділяють два класи ситуацій, в яких: а) успіх і невдача оцінюються за певною шкалою досягнень (ситуації типу "рівень домагань”); б) невдача веде за собою покарання. Виявлено, що при однакових умовах люди виявляють більш високий рівень ризику в ситуаціях пов’язаних не з шансом, а з навичкою, коли людина вважає, що від неї щось залежить.

Вибір варіанту поведінки в умовах небезпеки зазвичай визначається наступними міркуваннями:виграшем, який може бути отриманий при даному виборі;небезпекою (фізичної або іншого порядку, а також просто програшу);шансами на успіх або уникнення невдачі (небезпеки) при зробленому виборі;ступенем необхідності здійснення вибору, і зокрема саме даного вибору.

За своїм походженням ризики поділяються насамперед на природні та антропогенні. Причини природних ризиків — випадкові події та стихійні явища — зовсім не залежать від діяльності людини, тоді як антропогенні ризики виникають лише внаслідок різноманітної господарської та науково-технічної діяльності людей. З постійним розширенням сфери діяльності людини вплив її на появу ризиків стає дедалі відчутнішим. Антропогенні ризики зумовлюються економічними, технологічними та організаційними змінами, що супроводжують розвиток суспільства. У деяких випадках поділ ризиків на природні та антропогенні стає умовним.

За ступенем припустимості для суспільства ризик буває: Знехтуваний (має настільки малий рівень, що він перебуває в межах допустимих відхилень природного рівня); прийнятний (такий рівень ризику, який громадськість може спокійно прийняти, враховуючи техніко-економічні та соціальні можливості на даному етапі розвитку цивілізації); гранично допустимий (найбільший ризик, який не може перевищуватись, незважаючи на очікуваний результат);надмірний (характеризується надзвичайно високим рівнем, який у переважній більшості випадків призводить до негативних наслідків).

На прикладі того, як у компанії людині пропонують сигарети, розрізняють такі види ризиків:фізичний:якщо погодишся — ти ризикуєш набути залежності й зашкодити своєму здоров'ю;психологічний: якщо погодишся — можеш відчути провину і страх викриття; якщо відмовишся — тривогу, що тебе відлучать від компанії;соціальний: якщо погодишся — про це можуть дізнатися твої батьки і покарати тебе; якщо відмовишся — ризикуєш втратити приятелів.

Виправдані і невиправдані ризики:1) виправданий ризик (взяти участь у змаганнях, захистити слабшого, рятувати чиєсь життя, загасити невелику пожежу);2) невиправданий ризик (залишати без нагляду малих дітей, запливати на глибину, ходити по тонкій кризі, перебігати дорогу перед автомобілями). Деякі люди мають схильність до нерозумних ризиків — курять, вживають алкоголь, наркотики, агресивно поводяться або вчиняють протиправні дії. Таку поведінку називають невиправдано ризикованою або ризикованою.

Висновок. Одні вважають, що ризикувати - це дуже дурна затія. Навіщо щось робити, якщо невідомо, що вийде в підсумку. Інші впевнені, що ризикувати - це значить вірити в себе, відкривати в собі нові грані і не боятися можливих невдач. То чи потрібно ризикувати? Якщо так, то навіщо? Якщо ні, то чому? Я зробила висновок, що з віком, а особливо з народженням дітей, бажання ризикувати значно зменшується. Знаходяться сто причин, причому досить об'єктивних, що йти на справу, яка може мати негативні наслідки, не потрібно.