Презентація "Шумові інструменти"

Шумовий оркестр. Шумові інструменти

Що таке шумовий оркестр? Шумовий – це той, що створює шум. Ціль шумового оркестру – підкреслити динамічність музики.

Шумовий оркестр – це оркестр, до складу якого входять переважно шумові інструменти, а також інструменти з різким тембром звуку. Шумовий оркестр – це невід’ємний складник музично-естетичного виховання учнів загальноосвітньої школи.

Ритміка – складова фізичного і музично - ритмічного виховання дітей, яка заснована на чергуванні частин або систематики рухів, визначених за тривалістю виконання та характером докладених зусиль, і направлена на формування почуття ритму, тобто система фізичних вправ, яка побудована на зв'язку рухів з музикою. Основу ритміки складає дві компоненти: ритм, як біоритмічна основа функціонування організму, і музично - ритмічні рухи, як засіб розвитку психомоторної, емоційної та фізичної сфер організму. Розвиток відчуття ритму є одним із джерел підвищення життєвого тонусу людини, запорукою її мобільності, орієнтування у просторі. Ритм сприяє координації рухів, покращенню просторовочасовоїорганізацію рухових актів, в тому числі і артикуляційних (мовнорухових).

Ри́тміка (грец. rhythmikos – мірний, рівномірний) – вчення про ритм.

Шумові інструменти – це пристрої для видобування шумів, які створюють певний ритмічний і тембровий колорит. До шумових інструментів належать ударні інструменти з невизначеною висотоюзвуку – барабани, бубон, тарілки, трикутник, маракаси, ложки, дзвіночки, тріскачки, ксилофон, тамбурин та ін.

Цокотілі (англ. maracas) — ударний латиноамериканський парний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку, африканського походження. Це висушений плід кокосового горіху, гарбуза чи маленької дині з рукояткою і наповнений камінцями, сухими зернами маслин чи піском. Сучасні маракаси виготовляють з тонкостінних дерев'яних, металевих та пластикових куль, в які насипають горох чи дріб. Звук виникає завдяки потрушуванню,характеризується гострим шарудінням.

Дзвіно́чок або дзвіно́к – музичний інструмент у вигляді маленького дзвона. Бубоне́ць – брязкальце або дзвоник, що має форму порожньої металевої кульки із шматочками металу всередині. В історії людства мали різньоцільове призначення. Шумовий ударний інструмент.

Ксилофо́н – ударний музичний інструмент з визначеною висотою звуку. На ньому грають паличками. Металофон – це дитячий музичний інструмент, різновид ксилофона. Звук виходить з металевих пластинок за допомогою палички. Пластинки розташовані в горизонтальному напрямку вздовж дерев'яного корпусу з ручкою. Кожна пластина на металофоні має свій певний колір, тому дитині легко запам'ятати навіть нескладні пісні. Цей інструмент настільки легкий у застосуванні, що у малюка, який не володіє нотами, вийде мелодія.

Тамбури́н (від фр. tambourin < tambour — «барабан»; сучасне значення — «бубон») — старовинний музичний барабан циліндрової форми, а також танець в дводольному розмірі і музика до нього. Тамбурин був відомий на півдні Франції близько XVIII століття. Зазвичай один і той же виконавець грав на флейті і акомпанував собі на тамбурині.

Трикутник (італ. triangolo) – ударний музичний інструмент у вигляді зігнутого трикутником сталевого пруту (діаметр 8-10 мм), який вільно підвішують та вдаряють по ньому металевою паличкою. Звук трикутника – невизначеної висоти, дзвінкий, блискучий і в той же час ніжний. На трикутнику можна виконувати як окремі ритмічні удари, так і тремоло (швидке чергування ударами паличкою по сторонах трикутника). Походження трикутника достеменно невідомо, але зображення та описи музикознавців 16-17 століття свідчать про те, що цей інструмент був відомий в Європі вже в ті часи.

Тріскачка – народний музичний інструмент. Тріскачка складається з 18 - 20 тонких дощечок (зазвичай дубових) завдовжки 16 -18 см. Вони з'єднуються між собою міцною мотузкою. Дерка́ч, також відомий як вертушка, тріскачка – народний шумовий інструмент, де звук видобувають обертанням.

Дерев'яні ложки – ударний музичний інструмент. Звук створюється шляхом удару одна об одну опуклих боків черпаків. Тембр звуку залежить від способу звуковидобування. Звук ложок нагадує звук кастаньєт.

Бу́бон – дуже поширений ударний музичний інструмент з невизначеною висотою звуку у вигляді обруча, на який з одного боку натягнуто шкіру. У прорізах обруча встановлено малі металеві тарілочки – брязкальця. Основне завдання в оркестрі: утримувати темп, та надавати певного колориту та характеру в музиці. Використовують переважно в танцювальній музиці та похідних маршах.

Шейкер (від англ. shaker – «to shake» трясти) – назва цілого ряду ударних музичних інструментів, які використовуються для створення ритмів, а також для надання музиці оригінального звучання. Шейкер являє собою закриту ємність (контейнер) з твердого матеріалу (бамбук, деревина, залізо, пластик тощо), частково наповнену дрібним сипучим матеріалом (крупний пісок, дріб, бісер, скло, зерна рослин. Шейкер струшують.