Презентація. ''Сім'я''

Сім’я. Яку роль відіграє у житті людини родинне коло, сімейні свята і традиції? Чому необхідні взаємна повага, допомога і чуйність у родинному колі?5 клас

Тема. Яку роль відіграє у житті людини родинне коло, сімейні свята і традиції? Чому необхідні взаємна повага, допомога і чуйність у родинному колі? Якими мають бути сімейні обов’язки? Як уникнути конфлікту в стосунках з рідними? Мета: Уточнити й розширити уявлення про сім’ю, родину, рід; розвивати увагу, мислення, мову, пам’ять, стимулювати прояв інтересу до історії свого роду, сім’ї; виховувати шанобливе ставлення до всіх членів родини, гордість за свій рід. Тип уроку: засвоєння нових знань. Девіз уроку: Не просто слухати, а чути. Не просто дивитись, а бачити, Не просто відповідати, а міркувати, Дружно й плідно працювати.

7 Я Р1а Сім’я Родина. Розгадування ребусів

Родинне коло

Щаслива родина

Що таке сім’я?

Моя родина.

стаття 51 Конституції України. У статті 51 Конституції України говориться "Батьки зобов’язані утримувати дітей до їхнього повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися статті 51 Конституції України про своїх непрацездатних батьків".

Вправа : « Поміркуємо разом ! » Поміркуйте і висловіть власну думку:

Сім’я може виховувати корисного члена суспільства за умови, що всі її дорослі ведуть здоровий образ життя.. В такій сім’ї дитина росте в морально – емоційній атмосфері, яка позитивно впливає на її фізичний розвиток. Клімат в сім’ї залежить від наявності спільних інтересів. Сім’ю зміцнюють цікаві справи і турботи, будні наповнені корисним змістом, суспільні та сімейні свята, відпочинок. Важливу роль у вихованні дисциплінованої відповідальної особистості відіграє дотримання режиму. Батькам особливу увагу потрібно звернути на охорону здоров’я дитини, фришування культури поведінки, гуманних проявів і патріотичних починань. Саме батьки є головною ланкою у особистісному розвитку своєї дитини, бо вони найчастіше спілкуються з ними. Батькам щоденно доводиться шукати шляхи підходу до дітей, думати над вирішенням багатьох конкретних ситуацій.. у повсякденному спілкуванні з батьками дитина вчиться пізнавати світ, брати приклад із них, набуває життєвого досвіду, розвиває перші почуття громадянськості. Якщо батькам притаманний широкий кругозір, практичне ставлення до всього, що відбувається в нашій країні, то і дитина поділяючи з ними настрій, приєднуючись до їхніх справ і турбот, засвоює відповідні моральні норми та правила.

1. Історія родини. Якщо ви просто сядете поруч із дітьми й почнете розповідати їм історію вашої родини, це може здатись їм досить нудним заняттям. Краще вставляти ці історії в повсякденні розмови. Так вони будуть більш яскраво відкладатися в пам'яті малюків.2. Любов і турбота. Більшість досліджень довели важливість любові й турботи для виховання дітей. Батьки повинні докладати максимум зусиль, щоб їхні діти відчували себе улюбленими, захищеними, зігрітими родинним теплом. Діти, яких батьки оберігають і плекають, рідко демонструють проблемну поведінку та, як правило, виростають зрілими й порядними людьми. У повсякденних розмовах частіше кажіть про свою любов і прихильність до близьких і про те, як усі ви готові підтримати один одного в горі й радості.3. Відданість. Відданість – це ще одна важлива сімейна цінність, яку можна виховувати за допомогою бесід. Важливо переконувати дитину у тому, що вони дуже багато значать для своїх батьків, братів і сестер, а також у тому, що дуже важливо ставити сім'ю на перше місце. Важливо, щоб діти навчились підтримувати членів своєї сім'ї, братів і сестер.4. Відповідальність. Дітям також треба прищеплювати почуття відповідальності як ще однієї складової сімейних цінностей. Вони повинні знати, що відіграють важливу роль у житті сім'ї, тому їм необхідно відповідально виконувати все, про що їх просять. Розмова з дітьми про важливість сім'ї

Практична демонстрація дітям важливості сім'ї, її цінностей 1. Ставте сімейні зустрічі у пріоритет. Важливо, надавали велике значення сімейним зібранням та урочистостям. на сімейних заходах діти вчаться любові й турботи, яку члени сім'ї проявляють у ставленні один до одного. 2. Поважайте тих, хто вас оточує. Для того щоби вселити дітям повагу до інших людей, батьки самі повинні поважати людей зі свого оточення та своїх дітей зокрема. Це найкращий спосіб навчити поважати й цінувати людей. Діти вчаться поваги не тільки в батьків, а і в інших членів сім'ї, тому брати й сестри повинні проявляти повагу й увагу один до одного. 3. Не забувайте про дрібниці. близьким людям важливі приємні дрібниці та сюрпризи. 4. Створюйте сімейні традиції. Традиції та звичаї також є ефективним способом виховання в дітей розуміння важливості сімейних цінностей. Сімейні традиції, які підкреслюють значення й приділяють увагу членам сім'ї, поважаючи їх за досягнення й успіхи, допомагають дітям зрозуміти важливість кожної рідної людини. Оскільки в таких звичаях і традиціях кожному члену сім'ї надається значення, діти вчаться цінувати своїх близьких та брати з них приклад. 5. Нехай діти залучаються до виконання домашніх обов’язків. Для того щоб діти краще розуміли важливість сім'ї й цінність батьків, діти  виконувати домашні обов’язки. Це підсилює їхнє почуття приналежності до сім'ї. Покладаючи на дітей певні обов'язки, слід почати з більш легких видів робіт, а потім переходити до важливих і складних завдань. Незалежно від складності завдань, які ви даєте своїм дітям, ви повинні хвалити та заохочувати їх за виконану роботу. 6. Демонструйте любов до дітей у дії. Записки зі словами любові – це практичний спосіб показати дітям свою любов і прихильність до них. У записках можна писати слова підтримки й захоплення. Помістіть записку в таке місце, де дитина зможе легко її знайти. Дотик до тіла. Діти люблять притискатись та обніматись на колінах у батьків. Фізичний дотик – це потужний спосіб передачі й демонстрації любові, тепла та прихильності. Будь-який дотик – від поцілунку до обіймів – сприяє прояву любові.

Проаналізуйте. Чи часто чуємо ,такі вислови ?Підеш до школи довідаєшся,… може там з тебе людину зроблять. Мені така дитина не потрібна. Дай здачі.

Як використовувати свята для виховання дітей. Свята – це час подорожей, прибирання, планування, приготування великої кількості смачної їжі, складання списку запрошених і підрахунку стільців і столових приборів

Про їжу... Якщо вік дитини дозволяє, беріть її із собою до магазину та разом купуйте продукти до святкового столу. Нехай святкові дні стануть часом кулінарних експериментів. Ми хочемо, щоб наші діти цінували їжу, яку ми готуємо, і святкові дні дають для цього великі можливості. Беріть дитину на кухню. Присутність дитини на кухні допоможе їй зрозуміти й оцінити всю тяжкість та обсяг роботи, яка необхідна для приготування до сімейних урочистостей, крім того, чим більше дитина залучена до процесу приготування, тим охочіше вона буде пробувати нові страви. При цьому залучати дітей до приготування їжі можна в будь-якому віці.

Діти беруть з вас приклад. Завершуйте день на здоровій ноті Після великих сімейних вечерь здійснюйте сімейні прогулянки. Ви можете насолоджуватись товариством один одного, свіжим повітрям або симпатичними вогниками сусідських вікон.

Чому ми виконуємо сімейні обов’язки

Як уникнути конфліктів у стосунках з рідними. КОНФЛІКТ СВАРКАСВАРКАСВАРКАСВАРКАСВАРКАСВАРКАСВАРКАСВАРКА

КИТАЙСЬКА ПРИТЧА. «Гарна сім'я» Жила-була на світі сім'я. Вона була не проста. Більше 100 чоловік налічувалося в цій сім'ї. І займала вона ціле село. Так і жили всією сім'єю і всім селом. Сім'я була особлива - мир і лад панував в тій сім'ї і, отже, на селі. Ні сварок, ні лайки, ні, Боже збав, бійок і чвар. І вістка про цю сім'ю дійшла до самого Імператора країни. І він вирішив перевірити, чи правду кажуть люди. Прибув він у село, і душа його зраділа: кругом чистота, краса, затишок і мир. Добре дітям, спокійно старим. Здивувався владика. Вирішив дізнатися, як жителі села добилися такого ладу. Прийшов до голови родини: розкажи, мовляв, як ти домігся такої згоди і миру в твоїй родині. Той взяв аркуш паперу і почав щось писати. Писав довго – видно, не дуже сильний був у грамоті. Потім передав лист Імператору. Той взяв аркуш і став розбирати каракулі старого. Розібрав з трудом і здивувався... Три слова були написані на папері: любов, прощення і терпіння. Прочитав Імператор, почухав, як водиться, за вухом і запитав:- І все?- Так, - відповів старий: сто раз любов, сто раз прощення, сто раз терпіння, - це і є основа всякої хорошої сім'ї. І, подумавши, додав:- І світу теж. Як повинні члени сім'ї ставитися один до одного, щоб уникати конфліктів.

ДЕКІЛЬКА ВАЖЛИВИХ ПРАВИЛ СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ1. Не критикуйте своїх близьких.2. Частіше дякуйте їм за те, що вони роблять.3. Приділяйте їм більше уваги і не забувайте робити для них щось приємне.4. Під час розмови добирайте слова, які не ображають ваших близьких.5. Будьте люб'язні й намагайтеся виконувати прохання рідних.6. У ситуації конфлікту старайтеся:- вислуховувати того, хто говорить;- зрозуміти іншого, поставивши себе на його місце;- якщо ви неправі, швидко визнавати це;- не забувати вибачатись.

Оповідання. Старий дід і внучок Став дідусь старенький. Ноги в нього не ходили, очі не бачили, вуха не чули, зубів не було. І коли він їв, у нього текло назад з рота. Син і невістка перестали його садити за стіл, а давали обідати за грубкою. Занесли один раз йому їсти в чашці. Він хотів її відсунути та й розбив. Невістка стала сварити старенького за те, що він в будинку все псує, чашки б’є і сказала, що тепер буде давати їсти в коритці. Дідусь тільки важко зітхнув і нічого не сказав. Сидять одного разу чоловік із дружиною і дивляться – синочок на підлозі дощечками грається – щось складає. Батько запитав: "Що ти робиш, Мишко?". А Мишко каже: "Це я, татку, коритце роблю. Коли ви з мамою постарієте, то щоб з нього вас годувати". Чоловік і дружина поглянули одне на одного і заплакали. Соромно їм стало за те, що вони ображали старенького; і стали з тих пір садити його за стіл і доглядати як слід. Оповідання Л. М. Толстого  Мораль:"Старий дід і внучок" дає батькам приклад того, як потрібно виховувати в дітей повагу до старших.

Будь готовий терпіти і поступатись. Пристосовуйся до уподобань рідних. Жертвуй своєю вигодою заради близьких. Жалій, співчувай, розумій. Будь поблажливим і терплячим, великодушним і добрим. Піклуйся про рідних, роби добро. Виконуй домашню роботу. Поважай старших і менших. Сприймай дивацтва, слабкості, недоліки рідних. Співпереживай у радості і горі, успіхах і невдачах. ПАМ’ЯТАЙ: рідні для тебе роблять те ж саме! ПАМ’ЯТКА ПРО ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯ

15 моральних цінностей для дітей. Моральні цінності - це свого роду цеглинки, з яких будується особистість дитини.1. Подяка . Подяка - це готовність висловлювати свою вдячність за те, що у вас є.2. Чесність.  завжди краще чесно визнати свою помилку, а не намагатися її приховати.3. Здатність ділитися, своїми іграшками, книгами та іншими речами з менш забезпеченими однолітками.4. Співчуття. Співчуття - це здатність людини розуміти проблеми й почуття іншої людини. Це здатність ставити себе на місце іншої людини.5. Співпереживання. Співпереживання - це почуття любові і турботи, які людина відчуває стосовно інших. Це більш глибоке почуття, ніж співчуття, оскільки ви не тільки розумієте почуття іншої людини, але і прагнете допомогти їй з її проблемами6. Співпраця. Співпраця - це надання допомоги іншим людям для досягнення мети, яка часто буває взаємною.7. Повага. Дитина з раннього віку повинна навчитися поважати людей, незалежно від їх віку, соціального статусу, релігії, національності, переконань і поглядів.8. Рівність. Рівність - це невід'ємна частина справедливості. Дитина повинна сформуватипереконання, що всі люди мають рівні права і можливості. 9. Справедливість. Почуття справедливості дозволяє дитині протистояти поведінці й поглядам, які вона вважає несправедливими 10. Мужність . Мужність - це готовність до непростих рішень у складних ситуаціях. Почуття мужності дає дитині можливість робити правильні вчинки. 11. Схвалення. Схвалення - це здатність приймати точку зору іншої людини. Схвалення розширює кругозір дитини і допомагає поглянути на ситуацію по-іншому. 12. Щедрість Ця риса особливо важлива для того, щоб дитина стала доброю і соціально відповідальною.13. Відповідальність . Кращий спосіб навчити дитину відповідальності - показати їй хороший приклад 14. Наполегливість . Наполегливість - це докладання зусиль для досягнення поставленої мети. Щоб виховати в дитині наполегливість, ви повинні навчити її долати перешкоди15. Самоконтроль. Самоконтроль - важлива риса, яка допомагає дитині керувати своїми думками, словами, діями й емоціями. Дитина, яка вміє контролювати себе, не робить імпульсивних вчинків і уникає проявів гніву. Заохочуйте дитину проявляти терпіння. Наприклад, поясніть їй, що кожен раз, коли вона відчує гнів, вона повинна стримувати свої емоції і зберігати спокій. Ви також повинні показувати дитині приклад самоконтролю.

Тест "Мистецтво жити з дітьми"Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаємопорозуміння з дітьми?Чи говорять із вами діти відверто, чи радяться з вами щодо особистих справ?Чи цікавляться вони вашою роботою?Чи знаєте ви друзів ваших дітей?Чи бувають вони у вас дома?Чи беруть участь діти разом з вами у господарських турботах?Чи є у вас спільні заняття захоплення?Чи перевіряєте ви, як вони виконали завдання?Чи беруть діти участь у підготовці до сімейних справ?Чи хочуть діти, щоб у дитячі свята ви були разом з ними?Чи обговорюєте ви з дітьми прочитані книжки?А телевізійні передачі?Чи буваєте ви разом у кінотеатрах, музеях, на концертах?Чи часто гуляєте з дітьми?Перевірка тесту. За кожне "так" - 2бали. За "інколи" - 1 бал. За "ні" - 0 балів. Понад 20 балів – дуже хороший результат, 10 – 20 балів – задовільний, але є над чим замислитися. Менше 10 балів – сигнал про те, що взаємини з дитиною потребують серйозного аналізу і корекції. Можливо знадобиться порада психолога.

Мораль … . Мораль: ніколи не здавайся і продовжуй розпочату справу. Мораль: хороша поведінка й чесність не залишаються без нагороди. Мораль: учися слухати й дослухатись до думки інших. Мораль: не кажи зайвого, іноді варто промовчати. Мораль: сила у згуртованості та єдності. Мораль: не повторюй за кимось сліпо, без причини. Мораль: справи розкажуть про тебе більше, ніж слова.

Чорна вівця. На пагорбі поблизу маленького села жила-була чорна вівця. Щовесни вона зістригала свою чорну шерсть і продавала її на ярмарку. Жителі села пряли з її шерсті та виготовляли різноманітний теплий одяг. Якось вівця виявила, що в неї ще залишилось небагато вовни. Вона захотіла продати її, але в той день чомусь ніхто не захотів купити її шерсть. Вівця прочекала покупців до самого вечора та й повернулась додому. Наступного дня вона знову принесла шерсть на ринок і пробула там цілий день, але ніхто так і не купив її товар. Так пройшло кілька днів. Одного разу, коли чорна вівця знову сиділа на ринку зі своєю вовною, до неї підійшов хлопчик і спитав, чи можна купити її шерсть. Господиня надзвичайно зраділа і продала йому і його батькам усю шерсть, яка була в неї із собою. Виявилося, що вони прийшли із сусіднього села навмисно, щоб купити не звичайну, а саме чорну шерсть. Того дня вівця повернулась додому задоволена і щаслива. Мораль: ніколи не здавайся і продовжуй розпочату справу.

Купецький син. Давним-давно в одному місті жив купецький син, який дуже любив поезію. Одного разу він прочитав прекрасний рядок і став так часто його повторювати, що слова стали його другим ім'ям – «Кожний отримує те, що судилось». В один прекрасний день у місті почалося свято, в якому взяла участь навіть сама принцеса. Вона побачила прекрасного принца, закохалась і наказала покоївці передати йому прохання про побачення. Служниця виконала її волю, а принц з радістю погодився зустрітись. «Як тільки стемніє, приходьте до білого палацу й підніміться у вікно по мотузці», – сказала покоївка. Але вночі принц злякався й не прийшов. У цей час купецький син бродив біля палацу й побачив мотузку, що звисала з одного з вікон. Він піднявся по ній і увійшов у розкішну кімнату. Принцеса вирішила, що це принц, оскільки було дуже темно й вона не змогла розгледіти його обличчя. Вона спитала: «Як тебе звати?», а у відповідь почула: «Кожний отримує те, що судилось». Почувши голос, принцеса зрозуміла, що це був не принц, і наказала незнайомцю покинути її покої. Юнак пішов. Кілька місяців потому він бродив по ярмарку й побачив весільну ходу. Раптово знавіснілий слон побіг прямо в натовп людей. Почалась паніка, люди стали розбігатись у різні боки, а купецький син зміг заспокоїти слона і врятував усіх навкруги. Наречена підійшла, обійняла його і сказала, що вона принцеса і тепер вийде за нього заміж у подяку за порятунок їхніх життів. Мораль: хороша поведінка й чесність не залишаються без нагороди.

Віслюк, який співаєДавним-давно жила одна праля, мала вона віслюка, який допомагав носити речі для прання на річку й назад. Йому не подобалась їжа, яку давала йому господиня, тому він ішов на найближче поле й пасся там. Одного разу віслюк зустрів лисицю, вони потоваришували й разом вирушили на сусіднє поле ласувати кавунами. Кавуни виявились такими солодкими та смачними, що віслюк наївся досхочу, і від радості йому захотілося співати, про що він одразу ж сказав лисиці. «Не співай, – попередила вона. – На твій спів збіжаться люди й відлупцюють нас за те, що ми знищили їх урожай». Але віслюк не послухав і заспівав. Лисиця перестрибнула через паркан і втекла, а бідному співаку гарненько дісталось від людей, які збіглись на його крики. Мораль: учися слухати й дослухатись до думки інших.

Гуси й черепаха. Жили-були два гусаки й черепаха, вони міцно дружили один з одним. Одного разу влітку їх озеро пересохло, і друзі вирішили вирушити на пошуки нового. Оскільки черепаха не вміла літати, гуси запропонували нести її. Кожний взяв у дзьоб протилежний кінець палиці, а черепаха вчепилася зубами за її середину. При цьому єдине, чого не можна було робити черепасі, – це розмовляти під час польоту. Нарешті всі троє злетіли. Звірі навколо привітно кричали їм і махали услід. Раптом хтось засміявся і сказав: «Дивіться, дивіться, черепаха, яка літає!». Черепаха розсердилася й закричала: «Не бачу в цьому нічого смішного!». І в ту ж мить звалилась на землю. Товстий панцир урятував її. Черепаха подумала: «Шкода, що я не тримала рот на замку», зітхнула й вирушила шукати нове озеро, але вже пішки. Мораль: не кажи зайвого, іноді варто промовчати.

Чому у мавпи червоні сідниціВ одному селі під назвою «Танцююче» жили хлопчики й дівчатка. Щовечора вони збирались біля багаття й танцювали. Одного разу їх помітила мавпа й так захопилась тим, що відбувається, що вирішила примкнути до дітей. Вона вбралась у гарний костюм, одягла капелюх і прийшла до багаття. Із собою вона принесла банджо і тут же почала грати. Усім сподобалась її музика, і хлопчики й дівчатка пустились у танок, не підозрюючи, хто перед ними. Мавпа стала частим гостем на танцях. Дівчатка настільки полюбили її музику, що стали дарувати їй подарунки. Хлопчаки позаздрили невідомому музиканту й вирішили дізнатися, хто він такий. Після танців вони непомітно простежили за улюбленцем дівчат і з'ясували, що це... мавпа! Тоді вони вирішили дати урок волохатому музиканту. Наступного дня на те місце, де зазвичай сиділа мавпа, вони поклали розпечене вугілля з багаття і прикрили його листям. Не встигла мавпа присісти, як тут же схопилась від болю. Хлопці розповіли дівчаткам про те, ким насправді є цей невідомий музикант, і разом прогнали мавпу. З того часу в мавп червоні сідниці. Мораль: ніколи не вдавай із себе когось іншого, завжди залишайся собою.

Мисливець і голуби. На краю села росло велике-велике дерево. Птахи будували на ньому гнізда, а втомлені подорожні відпочивали в тіні його широкої крони. Одного разу до дерева прийшов мисливець і побачив безліч птахів. Він розгорнув сіті й поклав у них кілька зерен, але пильна ворона помітила пастку й попередила інших птахів. У цей час поруч із деревом пролітала зграя голубів. Птахи побачили зерна, опустилися, щоб трохи підживитись, і потрапили просто в пастку. Вони дуже злякались, але ватажок зграї не розгубився і придумав план звільнення: «Ми піднімемось у небо, полетимо разом з пасткою й залишимо птахолова ні з чим». Так кожний голуб узяв у дзьоб свій шматочок сітки, зграя приготувалась і стрімко злетіла вгору. Голуби полетіли, а мисливець залишився без здобичі.«Тепер ми повинні полетіти до моєї подруги мишки. Вона допоможе нам позбутися сітки», – сказав ватажок. Так вони і зробили. Мишка прогризла дірки в пастці і звільнила всіх птахів. Мораль: сила у згуртованості та єдності.

Цар звірів. Одного разу зібрались на лісовій галявині всі мами тварин і вирішили обговорити, чиє дитя краще та в кого виводок більший. Мама оленів сказала, що в неї найкращий і найбільший виводок, але мама шакалів заперечила, адже в неї дітей більше й зуби в них гостріше. Мама горобців нарахувала дев`ять малюків і сказала, що все-таки найбільша сім'я, безперечно, у неї. Усі тварини почали відчайдушно хвалитися своїми дітьми, але тут прийшла левиця й показала всім своє маля. «Усього одне дитинча? Але в нас дітей значно більше», – сказали інші мами. «Так, у мене один син, але коли він виросте, то стане царем звірів», – гордо відповіла левиця. Мораль: справи розкажуть про тебе більше, ніж слова.

Купець і цирульник. Жив на світі багатий і добрий купець. Одного разу він утратив весь свій статок, і ніхто більше не хотів з ним дружити. І наснився йому дивний сон, в якому до нього з'явився чоловік в одязі ченця і сказав: «Я – багатство твого діда й батька, і завтра прийду до тебе в дім. Візьми палицю, легенько вдар мене по голові, і я перетворюсь на золото». Наступного дня, коли купець прокинувся, його дружина запросила в дім цирульника. Під час стрижки купець раптом побачив ченця і пригадав свій сон. Він зробив, як йому було сказано, і чернець одразу ж перетворився на золото, яке купець дбайливо сховав у шухляду. Цирульник, що спостерігав за подіями, дуже здивувався й сказав: «Я приведу в дім ченця, вдарю його по голові й теж розбагатію!». Він вирушив у монастир і запросив у гості ченців. Коли вони прийшли, цирульник взявся бити їх палицею по голові, але, замість того, щоби перетворитись на золото, гості лише кричали від болю. Ці крики почули перехожі і, бажаючи врятувати ченців, викликали варту, яка відвела цирульника в темницю. Мораль: не повторюй за кимось сліпо, без причини.

Купецький син. Давним-давно в одному місті жив купецький син, який дуже любив поезію. Одного разу він прочитав прекрасний рядок і став так часто його повторювати, що слова стали його другим ім'ям – «Кожний отримує те, що судилось». В один прекрасний день у місті почалося свято, в якому взяла участь навіть сама принцеса. Вона побачила прекрасного принца, закохалась і наказала покоївці передати йому прохання про побачення. Служниця виконала її волю, а принц з радістю погодився зустрітись. «Як тільки стемніє, приходьте до білого палацу й підніміться у вікно по мотузці», – сказала покоївка. Але вночі принц злякався й не прийшов. У цей час купецький син бродив біля палацу й побачив мотузку, що звисала з одного з вікон. Він піднявся по ній і увійшов у розкішну кімнату. Принцеса вирішила, що це принц, оскільки було дуже темно й вона не змогла розгледіти його обличчя. Вона спитала: «Як тебе звати?», а у відповідь почула: «Кожний отримує те, що судилось». Почувши голос, принцеса зрозуміла, що це був не принц, і наказала незнайомцю покинути її покої. Юнак пішов. Кілька місяців потому він бродив по ярмарку й побачив весільну ходу. Раптово знавіснілий слон побіг прямо в натовп людей. Почалась паніка, люди стали розбігатись у різні боки, а купецький син зміг заспокоїти слона і врятував усіх навкруги. Наречена підійшла, обійняла його і сказала, що вона принцеса і тепер вийде за нього заміж у подяку за порятунок їхніх життів. Мораль: хороша поведінка й чесність не залишаються без нагороди.

Домашня робота. Намалювати родинне дерево сім’ї. Придумати емблему і девіз сім’ї.(малюнок)Розповісти про традиції в сім’ї та розподіл обов’язків. Коротко опишіть,як повинні члени сім’ї ставитися один до одного,щоб уникати конфліктів. У кожної родини є своя коронна страва. Яка страва є окрасою святкового столу у вас дома? Розпитайте в дорослих як її готувати,і запишіть рецепт.