Презентація "СКЛАДНІСТЬ І СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ХАРАКТЕРУ ЧІПКИ — ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ РОМАНУ, ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ ВІД ПРАВДОШУКАЧА ДО РОЗБІЙНИКА.ТИПОВЕ Й ЕКСТРЕМАЛЬНЕ В ДОЛІ ГЕРОЯ"

СКЛАДНІСТЬ І СУПЕРЕЧЛИВІСТЬ ХАРАКТЕРУ ЧІПКИ — ГОЛОВНОГО ГЕРОЯ РОМАНУ, ЙОГО ЕВОЛЮЦІЯ ВІД ПРАВДОШУКАЧА ДО РОЗБІЙНИКА. ТИПОВЕ Й ЕКСТРЕМАЛЬНЕ В ДОЛІ ГЕРОЯ

Заглянув у душу чоловіку глибоко-глибоко. І. Франко

«І росло лихо в його серці — і виросло до гарячої відплати, котра не знала ні впливу, ні заборони..»

Основні сюжетні лінії 1. Рід та життя Чіпки; 2. Рід та життєвий шлях Максима Гудзя; 3. Історія життя Грицька та Христі; 4. Життєпис панів Польських, історія села Піски.

Другорядні сюжетні лінії 1. Мотрі Луківни (матері Чіпки); 2. Івана Вареника (батька Чіпки); 3. Явдошки; 4. Василя Прохора.

Пригадаймо, чиїм сином був Чіпка. Мати — зневажена селянка, яка й хати власної не мала. Єдине багатство — це працьовиті руки й чесна душа. Батько — панський попихач, утікач із панської неволі, москаль.

Дтинство Найкращі свої риси малий проявляв у спілкуванні зі своїми добрими наставниками — бабусею Оришкою та дідусем Уласом: він виявляв свій природний розум, метикуватість, прагнення творити добро. Водночас рано усвідомлена соціальна кривда сприяла тому, що виростав хлопець надто нервовим, озлобленим, готовим до помсти. Пригадується, як у відповідь на покарання Чіпка хоче підпалити обійстя свого хазяїна Бородая. Насторожує і момент, коли разом із пустотливим та байдужим Грицьком Чіпка з наслодою відкручує голови горобцям. Можна простежити, як у нього з дитинства розвивається неконтрольоване психікою почуття помсти, яке часто за своєю силою перевершує саму правду.

Земля Від далекого родича дісталась земля. Як весело йому працювалося, припадав до того поля і в будень, і в свята. На полі і з дівчиною зустрівся, що видалася йому польовою царівною. Та недовгим було щастя. У Чіпки забирають землю, і для нього все зникло: надії, сподівання, кохання.

план-характеристики Чіпки

Нема землі Мотрі також було жаль землі, але найстрашніше було втрачати сина. Відчуваючи серцем недобре, вона каже: «Навіщо, це ти, сину, сам собі лихо робиш? Це ж ти сам себе з світа зжи­ваєш… Плюнь ти на ту землю!.. Що ж робити?.. Жили ж он без землі кілька літ, та хліб їли… й тепер не сидітимемо без нього… Тоді ти малий був,— сама пучками та ручками заробляла,— та не померли з голоду… А тепер — не те, що тоді!.. Тепер і ти заробляєш, і я допоможу».

Помста Чіпка виявився не гідним поваги людей. Озлобленість і мстивість керують його вчинками. Грабежі на шляхах він називає «відбиранням свого», зрівнюванням багатих з бід­ними. Отже, відплата за особисту кривду стає потворною, зло­чинною стосовно інших. Коли ж Чіпка остаточно знавіснів, розтоптав надії коханої дружини Галі на щасливе родинне життя, втопив рештки своєї честі в безневинній крові родини Хоменків.

Чіпка — тип селянина-трудівника. У його образі автор відбив найістотніші риси трудящого селянства за капіталізму: працьовитість, любов до землі, ненависть до поміщиків, куркулів й інших експлуататорів, пристрасне бажання волі й кращого життя.

Галя Галя мріяла тільки про чесне господарське життя, у своєму домі сама все робила з радістю: «І яке воно тобі те щастя здасться, коли до всього я сама своїх рук не доложу, не поклопочуся біля всячини?» Дівчина щиро вірила, що коханням відверне Чіпку від злодійства, але боротьбу за нього вона програла — останній злочин Чіпки не пережила, збожеволіла і вчинила самогубство. "Так оце та правда?!" — крикнула вона з божевільним сміхом в обличчя чоловікові, показуючи на маленьку Хоменкову дочку в закривавленій сорочечці.

Мотря Тяжке було Мотрине материнство. Не знала вона щастя дівкою, не знала жінкою, не судилося зазнати його й матір'ю. Чоловік її виявився "двужоном", і, коли покинув її вагітною й вернувся до першої жінки, Мотрю підняло на глум все село. Вона й сама не знала, хто вона: чи заміжня покритка, чи невінчана вдова. Але минув час, люди втомилися перемивати Мотрі кістки, і вона почала плекати щиру надію на сина. От вигодує його, виховає — і матиме на старість і втіху, і оборону. Панас Мирний чудово написав: "Тільки одна мати уміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати...» Після того, як Чіпка вирізав цілу сім'ю хуторянина Хоменка, материнська любов не витримала такого випробування, і Мотря сама пішла у волость видати владі сина-душогуба.

Що засуджує Панас Мирний у романі “ Хіба ревуть воли, як ясла повні?”