Франсуа-Огюст Рене Роден (1840-1917), французький скульптор, один із засновників імпресіонізму у скульптурі. Огюст Роден здійснив переворот у скульптурі XIX ст., змусивши наступні покоління скульпторів по-новому мислити, по-новому працювати. Він вплинув на процес розвитку не лише французької, а й усієї європейської скульптури, розпочавши її нову еру. Його мистецтво викликало запеклі суперечки. Але час усе розставив на свої місця. Те, що здавалося скандальним, поступово стало сприйматися інакше, дозволяючи побачити геніальність новатора. Бернар Шампіньоль
Огюст Роден зобразив, як бог західного вітру Зефір викрадає юну богиню Флору. Суголосна міфу тема кохання була втілена Огюстом Роденом у знаменитих композиціях «Поцілунок» і «Вічна весна», неперевершених за грацією та експресією. Їі створино у 1901 році з цілого шматка мармуру. О. Родена можна вважати засновником експресіонізму в скульптурі. Огюст Роден. Вічна весна
У містах Європи й поза її межами є понад 20 копій відомої роботи О. Родена «Мислитель». Згідно із задумом Родена скульптура має зображувати автора «Божественної комедії» — Данте Аліґ'єрі. Моделлю для її створення послужив паризький боксер Жан Бо (фр. Jean Baud), що виступав на площі Пігаль . У 1902 році скульптор збільшив свого «Мислителя» до 181 см. Завдяки контрастам фактури, прийомам обробки матеріалу митцю вдалося показати людину, сповнену внутрішньої енергії. Огюст Роден. Мислитель.
Роден створив для міста Кале скульптурну групу "Громадяни Кале" (бронза; встановлена в 1895), суворе героїко-драматичне звучання якої, складна емоційна атмосфера і відчуття внутрішньої напруженості героїв відтворені за допомогою неспокійного ритму композиції, контрастів статичних і динамічних фігур , матеріальної вагомості пластичних мас, експресії поз і жестів.
Сюжет пов’язаний із Столітньою війною між Англією та Францією. Англійський король Едуард III обложив французьку фортецю Кале. Облога тривала майже рік. Коли голод змусив городян до початку переговорів про здачу, англійський король зажадав видати йому шість найбільш знатних громадян, маючи намір віддати їх страти для науки іншим. На вимогу короля добровольці повинні були винести назустріч йому ключі від Кале голими, з пов'язаними навколо шиї мотузками. Ця вимога була виконана. Але страта не відбулася тому, що Англійська королева Філіпа виповнилася жалістю до цих змарнілих людей, і в ім'я своєї ненародженої дитини вимолила перед чоловіком для них прощення .
Огюст Роден. «Собор». 1908 В 1876 у віці 36 років Огюст Роден, переживаючи творчу кризу, здійснив поїздку до Італії, з метою вивчення робіт великих майстрів минулого Мікеланжело і Донателло. Першою зупинкою на шляху до Італії був Реймс, де скульптор вперше побачив Реймський собор, збудований у XIII столітті – один із найвідоміших готичних соборів світу. Роден був зачарований собором та оглядав його цілий день. Любов до готики у нього залишилася на все життя і згодом він навіть написав книгу, присвячену готичній архітектурі. Огюст довго розглядав голови Іоанна Хрестителя, діви Марії та святої Єлизавети – найзнаменитіші із 2000 скульптур собору. Роден був вражений мистецтвом різьбярів XIII століття. Через багато років в 1908 враження від Реймського собору вилилися в скульптурі «Собор»
Культовий для мистецтва сучасності експресіоністичний твір «Людина, яка крокує» швейцарця Альберто Джакометті (1901—1966) зображений на швейцарській банкноті 100 франків. Тонка,крихка бронзова фігура з грубою поверхнею зображує самотнього пішохода. Скульптура в людський зріст (183 см), створена для міської площі, була продана на аукціоні Sotheby’s за рекордні для пластичного мистецтва 104,327 млн доларів. Альберто Джакометті. Людина, яка крокує
У сучасний урбанізований простір органічно вписуються масштабні об’єкти. Зразком гігантоманії є унікальний Атоміум у Брюсселі. Конструкція (заввишки 102 м і вагою 2400 т) відтворює просторове розташування дев’яти атомів кристала заліза, збільшеного у 165 мільярдів разів. «Атоми» у формі сфер, вкритих металевими пластинами, з’єднані трубами — це коридори з ескалаторами для пересування відвідувачів музею. Андре Ватеркейн. Атоміум, Брюссель, Бельгія
Епоха модернізму і постмодернізму подарувала людству різноманітність напрямів і стилів, багатство тематики й матеріалів. Модерністська скульптура поступово здобула визнання і, за деякими винятками, втратила свою приголомшливу новизну. Термін «скульптура» вживають сьогодні щодо ширшого кола мистецьких явищ (мобілів, інсталяцій , композицій поп-арту тощо). Постмодернізм узяв із різних європейських стилів щось особливе і потрібне для подальшої творчості. Сучасні скульптори не перестають експериментувати й дивувати, стимулюючи сильні емоції та інтерес до всього нового, оригінального.