Презентація "Словники, службові листи, діловий етикет"

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ«СЛОВНИКИ, СЛУЖБОВІ ЛИСТИ, ДІЛОВИЙ ЕТИКЕТ»Плечко Антоніна Андріївна, старший викладач кафедри іноземних мов

Визначити до якого словника відносять уривки.

2. ЗНОВУ ЗА РИБУ ГРОШІ. Невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Опять двадцать пять. МУДРИЙ ПО ШКОДІ. Про непередбачену людину, яка пізно спохватилася. — Задним умом крепок. БОЛЬШАЯ (крупная) ШИШКА. Ирон. Важный значительный человек. — Велике цабё; велика цяця (птиця). СБОКУ ПРИПЁКА (припёку) кто, что. О ком-либо, чём-либо лишнем, ненужном, совершенно постороннем. — П'яте колесо до воза (у возі); приший кобилі хвіст.3. ЛУНА (відбиття звуку від віддалених предметів). ВІДЛУННЯ поет., ВІДЛУНОК, ВІДГУК, ВІДГОМІН, ВІДЗВУК, ВИЛЯСК, ВІДГОЛОС рідше, ВІДГУЛ рідше, РУНА діал. Десь далеко прогув пароплав на Волзі, і луна попливла, покотилась по безмежній, як світ, степовій рівнині (С. Олійник); В цю мить за далеким лісом ударив грім. Над сонними хижами покотилося відлуння (Ю. Бедзик); В різних криницях луна теж була неоднакова, од неї народжувались не схожі відлунки, й ті відлунки вражали вас, бо навіть та сама криниця щоразу на ваш крик відповідала різними відлунками (Є. Гуцало);

4. Крам «предмет торгівлі (звичайно фабричного виробництва), товар», крамар, крамаренко, крамариха, крамарівна, [крамарня] «крамниця» Г, Ж, крамарство, крамарчук, [крамарщйк] «крамар» Л, [кримарщина] «дрібний товар» Ж, [крамщина] «тс.» Ж, [крамина, крамнина] «тканина фабричного виробництва», крамниця, [крамарний] «торговий» Я, крамарський, крамний, крамничний, [крамдвий] «крамний», крамарювати, крамувати, ст. крамъ (1460), крамныи (1388); — pос. \крам\ «дрібний товар», білор. крама «лавка, крамниця», старосл. крамъ (1582), крамныи (1338), пол. kram «крамниця; (ст.) крам», ч. слц. kram «крамниця», вл. klamy «тс», нл. kšamy «дрібні товари; крамниця», ст. kramy «тс», полаб. krorri «крам», слн. krãm «крамарські товари»; —запозичення з німецької мови, можливо, частково за польським посередництвом; свн. krâm(e) «крамниця, ятка; розіслане сукно, товар», голанд. kraam «крам; крамниця» походять від пгерм. *krama- «покрівля, яку мандрівні купці напинали над своїм возом»;м (Bruckner 264; Bern. I 606)

Марафет, -у-, ч., розм.. Порядок. Наводити марафет – приводити (привести) себе або що-небудь в повний порядок (з нагоди свята, урочистості). Марафон -у-, ч . 1. Вид легкоатлетичних змагань – біг на 42 км 195 м. 2. перен. Про поїздку, полвіт і т. ін.. на велику відстань, повязану із значними труднощами. 3. перен. Про тривале, напружене змагання, конкурс. 4. Безперервна багатогодинна радіо- або телепрограма, організована з доброчинною метою. Марафонець , ч. Спортсмен із марафонського бігу, плавання.

БЕВЗЕНКО Степан Пилипович (7. VІІІ 1920, с. Станіславівка, тепер Новоархангельського р-ну Кіровогр. обл.) - укр. мовознавець, доктор філол. наук з 1962, професор з 1964. Закін. 1945 філол. ф-т Одес. ун-ту. Завідував кафедрами укр. мови Ужгор. (1950-62), Одес. (1962- 81) ун-тів; 1982-91 - зав. кафедри мовознавства і методики викладання мови Київ. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Автор числен. праць: з історії укр. мови — «Нариси з історичної граматики української мови. Морфологія»(1953), «Спостереження над синтаксисом українських літописів ХУІІ ст.» (1954), «Історична морфологія української мови. Нариси С. П. Бевзенко із словозміни та словотвору» (1960), «Історія української мови. Морфологія» (1978, у співавт.); діалектології — «Вступ до української діалектології» (1965), «Українська діалектологія» (1980), «Українська діалектологія. Збірник вправ і завдань» (1987); «Структура складного речення в українській мові» (1987); історіографії мовознавства — «Історія українського мовознавства. Історія вивчення української мови» (1990); словотвору, ономастики. Уклав «Інверсійний словник української мови» (1985, у співавт.).

ПЕРЕЛАМАТИ [переламати] -айу, -айеш, док. І. 'зламати що-небудь, розділяючи на частини' (всі п.пп.); 2. 'те, що ПЕРЕГНУТИ' 2, 480. ПЕРЕЛАМНИТИ [переламнйти] -н'у, -неш, док. 'тс, що ПЕРЕГНУТИ' 134, 148. ПЕРЕЛИТОК [перелиток] -тка, ч. 'тварина, яка перелітувала; якій минув рік'. Кабан перелиток йак'їс' худий. 44, 382. ПЕРЕЛОГИ [перелоги] -ів, мн., мед. 'хворобливий стан, коли людину ломить, при цьому вона часто позіхає'. Вступиш в котовйло, то будут' перелоги. 138, 160. ПЕРЕМЕТ [перемет] -а, ч. 'рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії'. Ставили перемети і на возер'ї. 102, 144. ПЕРЕОРОДЬВАВАТИ [переород'вавати] -вавайу, -вавайсш, недок. 'перегороджувати'. Бобри переород'вавайут річку, робл'ат гребл'у. 191. ПЕРЕПАДИСТИ [пеире"падисти] -а, -є 'про нестійку погоду, коли часто після ясних днів іде дощ'. Ц'ой міс'ац пе"реипадисти так'і, шо сі'на не" висушиш. 392. ПЕРЕПИВАННЯ [перепиван':а] -а, с. 'частина весільного обряду, коли молодим дарують гроші'. 342, 367, 390.

бурштин, -у бурштиновийбуря, -і, ор. -ею, р. мн. бур буряк, -а (один корінь) і –у (збірне), м. (на) -у, мн. и, -ів буряківник, -а, кл.в. у буряківництво, -а буряківницький буряківниця, -і, ор. -ею, кл. -є бурякокомбайн,-а бурякокопач, -а, ор. -ем

Визначити типи службових листів Шановні добродії! Прийміть найщирішу вдячність за фінансову допомогу, яку Ви надали нашому видавництву. За Вашого сприяння ми зможемо видати вкрай необхідний загалу "Словник діалектів Житомирщини"Із вдячністю та повагою колектив видавництва. Шановні панове! Хочемо повідомити Вам, що виробництво замовлених Вами товарів розпочалось і ми будемо готові відвантажити їх в самий короткий строк. Просимо повідомити про спосіб транспортування, якому Ви віддаєте перевагу. З повагою …

Шановний Сергію Петровичу! Дозвольте представити Вам пані Сеганову Іннесу Павлівну, яка бере участь в конкурсі на заміщення вакантної посади директора відділу реклами. Пані Сеганова І. П. працювала в нашій фірмі протягом 10 років на посаді помічника менеджера з питань реклами та маркетингу. Пані Сеганова І. П. зарекомендувала себе як людина принципова, досвідчена, сумлінна. Гадаю, що прийнявши Сеганову І. П. на посаду директора відділу реклами, Ви зробите правильний вибір. З повагою … Шановні панове! Щиро просимо вибачення за прикре непорозуміння, що сталося 20.11.2020 року у програмі "Підйом, Україно". Через недогляд операторів не вийшов у ефір рекламний ролик Вашого заводу. Зовсім не виправдовуємо своєї неуважності й зобов'язуємося відшкодувати Вам збитки. Сподіваємося, що Ви й надалі будете користуватись нашими послугами. З повагою …

Шановний пане! Міністерство України у справах сім'ї та молоді спільно з Міністерством освіти та науки України проводять у рамках акції "Збережімо наш скарб – рідну мову" круглий стіл на тему "Житомирським студентам – українське слово" . Запрошуємо Вас узяти участь у роботі круглого столу, засідання якого відбудеться 20 листопада 2020 року о 16 годині в залі засідань Відділу у справах сім'ї та молоді (вул. Десятинна 14, к.149, м. Житомир) З повагою Оргкомітет

ЕТИКЕТ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯДіловий етикет грунтується на тих же етичних нормах, що і світський. Залежно від призначення та соціальної приналежності носіїв, декілька видів етикету: - військовий етикет (що регламентує спілкування між воїнами); - дипломатичний етикет (протокол); - службовий етикет (правила ділового спілкування); - сімейний етикет (взаємини членів сім'ї); - придворний та ін.

Перша порада. Правила етикету не є абсолютними, а визначаються місцем, часом та обставинами. Друга порада. За допомогою правил етикету нікому не нав’язуйте загальний для всіх, стандартний спосіб життя і поведінки (це не стосується придворного, дипломатичного і військового етикету). Порада третя. Справжня ввічливість передбачає наявність внутрішнього такту й чуйності. Такт - почуття міри, що підказує людині найделікатнішу лінію поведінки стосовно когось, чогось; уміння особи поводитися, виявляючи повагу до інших і зберігаючи почуття власної гідності. Чуйність - здатність розуміти інших людей, виявляти турботу.

Скромність - стриманість у виявленні своїх достоїнств, заслуг, не хвальку-ватість. Делікатність - морально-психологіч-на риса особистості, яка передбачає тонке розуміння внутрішнього світу інших людей. Порядність стримує людину від таких антиморальних і антисуспільних вчин-ків, як: шахрайство, крадіжки, наклеп, глузування. Всі, хто бажають пристойно поводитися, повинні знати правило чотирьох переваг : Жінки мають перевагу над чоловіками, літні - над молодшими, хворі - над здоровими, керівники - над підлеглими.

Культура мови передбачає не тільки її граматичну та стилістичну правильність, а перш за все використання нормативної лексики (відсутність вульгарних слів, нецензурних виразів, слів-паразитів) та елементарну ввічливість: вміння вітатися, прощатися тощо. Велике значення у спілкуванні має зовнішній вигляд, вміння правильно поводити себе в громадських місцях, у різних ситуаціях. Зі смаком одягнена, ввічлива людина, яка знає як себе поводити, завжди позитивно сприймається. Манера розмовляти, вміння підтримувати бесіду має також важливе значення. Для того, щоб бути хорошим співрозмовником, важливо знати не тільки про що говорити, але й вміти виразити свою думку зрозуміло і цікаво, вміти слухати свого партнера. Вміння приборкувати свої негативні емоції свідчить про вихованість і гарні манери. Етикет радить: кращій засіб подолати в собі та в інших роздратування і невдоволеність - це УСМІХНУТИСЬ.

Вислів Барона Мюнхаузена з відомого фільму "Той самий Мюнхаузен": "Серйозний вираз обличчя це ще не ознака розуму. Більшість серйозних вчинків здійснюється саме з цим виразом... Тому посміхайтесь, панове, посміхайтесь". Д. Карнегі зазначає, що ніщо не дається так дешево і не цінується так дорого, як посмішка.