Урок. "Слово і його лексичне значення"
Навчально-методична картка заняття № ________________
Навчальна дисципліна: Українська мова____________________
Тема: Слово і його лексичне значення
Мета (навчальна, виховна, розвиваюча)
– удосконалити мовні значення з лексики, пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми й антоніми та використовувати їх у мовленні; уживати слова в переносному значенні;знаходити в тексті й доречно використовувати в мовленні вивчені групи слів; пояснювати значення фразеологізмів, приказок, прислів'їв, крилатих висловів, правильно й комунікативно доцільно використовувати їх у мовленні;
– виховувати чемного громадянина України;
– розвивати швидкість у виконанні вправ, зв'язне мовлення, виразність читання, пам'ять, логічне мислення, самостійність, творчі нахили, естетичні смаки, вміння аналізувати, вміння перевіряти себе і сприймати на слух, виправляти недоліки.
Вид заняття: Комбінований
Методи заняття
Виконання вправ, творчі завдання
Література:
Глазова О.П. Рідна мова:підр. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова, Ю.В. Кузнєцова – К.: Зодіак-ЕКО, 2010, - 256 с.
Олійник О. Б. Українська мова: Підручн. для 10-11 кл. серед. Шк.. – К.: Вікторія, 2001. – 464 с.
Українська мова : Підруч. для 10-11 кл. загальноосвіт. нав. закладів з укр. та рос. мовами навчання / о. М. Біляєв, Л. М. Симоненкова, Л. В. Скуратівський Г. Т. Шелехова. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 2004.– 384с.
Шевчук С.В. Практикум української мови: Модульний курс: Навч. посіб. / С.В. Шевчук., Т.М. Лобода – К.: Вища шк., 2006. – 326 с
Шевчук С. В., Кабаш О. О., Клименко І. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2011. – 544с.
Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: навч. Посібник, 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2008. – 301с.
Матеріально технічне забезпечення, дидактичні засоби
Словники, вибіркове виконання вправи, тексти завдань
Структура навчання
1. Організаційна частина заняття
1. Організаційний момент.
2. Відсутні на занятті.
2. Актуалізація опорних знань
1. Що вивчає орфографія?
2. Назвіть основні орфограми, пов’язані з написання слів іншомовного походження?
3. Чи відмінюються слова бра, ківі, журі?
3. Повідомлення теми, формування мети та основних завдань
Удосконалити знання студентів з лексики, зокрема знань про синоніми, антоміми, омоніми, пароніми, фразеологічні звороти
4. Мотивація навчальної діяльності (студенти повинні знати)
студент повинен вміти визначати доречність використання в тексті стилістично забарвлених лексичних, фразеологічних засобів мови;розрізняє лексичні, фразеологічні синоніми; правильно проводить синонімічну заміну з метою підсилення тієї чи іншої стилістичної ознаки.
5. План заняття (розгорнутий або тезисний)
1. Лексика як розділ науки про мову.
2. Лексичні поняття:
а) багатозначні слова;
б) пряме і переносне значення;
в) синоніми;
г)антоніми;
ґ) пароніми;
д)омоніми;
е) фразеологізми.
6. Підведення підсумків (узагальнення матеріалу, видача домашнього завдання для студентів)
Д/з: Підготовка до контрольної роботи
Актуалізація опорних знань
Завдання. Оберіть правильний варіант відповіді з дужок.
1. У словах іншомовного походження після приголосних д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо пишеться ...(знак м’якшення; апостроф)
2. Після б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р перед я, ю, є, ї в запозичених словах пишеться …(знак м’якшення; апостроф)
3. У загальних іншомовних назвах подвоєння приголосних …(відбувається; не відбувається)
4. У похідних словах від географічних, топографічних, особливих запозичених власних назв подвоєння приголосних …(відбувається; не відбувається)
5. Після апострофа, знака м’якшення, й то голосних е, і в словах іншомовного походження пишеться …(е; є)
6. У запозичених словах після літер а, о, у пишеться …(е; є)
7. У загальних іншомовних назвах після приголосних д, т, з, с, ц, ж (дж), ч, ш, р перед приголосним пишеться … (и; і; ї)
8. Перед голосним та й після приголосного в запозичених словах пишеться…(и; і; ї)
9. Після голосного в середині іншомовних слів пишеться…(и; і; ї)
10. У запозичених словах церковного вжитку пишеться…(и; і; ї)
11. Після ж, ш у запозичених із французької мови словах пишеться…(у; ю)
Тема. Слово і його лексичне значення
1. Лексика як розділ науки про мову
Лексика –сукупність слів, що вживаються у мові. Одні слова виходять з ужитку, а ніші там з’являються. Одним із розділів мовознавства є лексикологія.
Лексикологія (гр.сл. – словесний, словниковий; учення) – розділ мовознавчої науки, який вивчає словниковий склад мови. У лексикології слово вивчається не лише саме по собі, а й у певному зв'язку з іншими словами. Лексикологія досліджує словниковий склад мови з погляду походження, з історичної точки зору, у плані вживання.
Отже, одиницею лексики є слово. Зовні воно сприймається як звук або сукупність звуків. Проте не кожний звук, не кожне поєднання звуків можна назвати словом. Слово – це звук або комплекс звуків, що має певне значення і вживається в мовленні як самостійне ціле. У цьому визначенні слова береться до уваги його подвійна природа. Зовнішній бік слова – його звукова оболонка, внутрішній бік – значення слова. Без зовнішньої оболонки слово не може бути почуте, без внутрішнього наповнення воно буде незрозумілим. Звукова оболонка – форма, значення слова – його зміст. Тож слово існує завдяки єдності форми і змісту.
За допомогою слів людина називає предмети і явища навколишньої дійсності, їхні ознаки, дії, стан тощо. Тому основна функція слова в мові – називна, або номінативна.
Лексичне значення слова хоч і стійке, проте не лишається абсолютно незмінним. Згодом слово може змінити значення, набути нового (дружина, санітарні дружина, добровільна дружина і т.д.).
2.Лексичні поняття.
Лексичне значення слова – це те, що слово безпосередньо означає; відображення в ньому будь-якого явища дійсності( предмета, якості, дії, стану)
а) однозначні й багатозначні слова(полісемічні)
Багатозначні слова - це слова, що вживаються з двома або кількома лексичними значеннями.
Так, "Великий тлумачний словник сучасної української мови" фіксує 9 значень іменника справа, ЗО значень дієслова іти, 6 значень прикметника легкий.
Конкретне значення багатозначного слова репрезентується у сполученні його з іншими словами.
Одне із значень багатозначного слова є прямим, а всі інші - переносними.
б) пряме і переносне значення
Прямим називається первинне лексичне значення слова, що безпосередньо відображає явища об'єктивної дійсності. З цим значенням слово з'являється вперше у мовленні, воно зрозуміле не тільки у реченні, а й поза ним: рука - верхня кінцівка людини; орел - великий хижий птах з родини яструбових.
Переносним називається вторинне лексичне значення, що розвивається з прямого на основі процесів перенесення за суміжністю чи подібністю предметів. Відповідно до цього за характером його виникнення є 3 типи переносних значень: метафора, метонімія і синекдоха.
в) синоніми
Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням говоритирозрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати - говорити про щось не варте уваги,шептати - говорити тихо, варнякати - говорити дурниці, воркотати - ніжно і стиха розмовляти, бурчати - говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.
Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).
Синонімічній ряд - це група слів, що мають однакове чи подібне значення: бідність, нестатки, убогість, убозтво, незабезпеченість, злиденність; істотний, посутній, сутній, суттєвий, дуже важливий, значний, вагомий, поважний; шкодувати, жалкувати; (за чим) уболівати; (кого) жаліти, співчувати (кому); (гроші) економити, заощаджувати.
У синонімічному ряді всі слова об'єднуються навколо опорного, стрижневого слова або домінанти. Це слово найуживаніше серед інших, стилістично нейтральне і найповніше виражає значення, властиве всім членам ряду. Наприклад, на означення особи, яка дотримується правил пристойності нейтральним словом виступає прикметник ввічливий. Саме навколо нього групуються всі інші синоніми: чемний, ґречний, вихований, тактовний, обхідливий, коректний, делікатний, галантний, люб'язний, ласкавий, уважний.
Синоніми одного синонімічного ряду функціонують у мовленні неоднаково: одні вживаються в усіх стилях, інші - в якомусь одному стилі.
Виокремлюють такі різновиди синонімів: лексичні і контекстуальні.
Лексичні синоніми - це слова, що належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні.
Серед лексичних розрізняють семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні й абсолютні.
Семантичні (поняттєві, ідеографічні) синоніми - це стилістично нейтральні слова, що відрізняються відтінками у значенні: схвалювати, підтримувати, затверджувати; взаємини, стосунки, відносини.
Стилістичні синоніми - це слова, що різняться експресивно-емоційним забарвленням, належністю до мовних стилів: біографія (офіційно-діловий стиль) і життєпис (публіцистичний стиль).
Семантико-стилістичні синоніми - слова, що різняться і відтінками значень, і емоційним забарвленням: бити, ударяти, гатити, гамселити, садити.
Абсолютні синоніми - це слова тотожні за значенням і різняться лише звучанням: алфавіт, азбука, абетка; дієслово, інфінітив, неозначена форма дієслова; безплатний, безкоштовний. Ці синоніми позбавлені експресивно-емоційних відтінків: мовознавець, лінгвіст, баритися, гаятися.
Контекстуальні синоніми - це слова, що мають близьке значення тільки в контексті. Поза контекстом ці слова вживаються з абсолютно різним значенням. Так дієслова провалитися і не скласти не є синонімами, але в певному контексті вони можуть вживатися як синоніми (провалитися на екзамені - не скласти екзамену).
Специфічними синонімами є евфемізми - слова, що вживаються для непрямого, прихованого, ввічливого позначення певного предмета, явища, дії замість прямої їх назви: нерозумний замість дурний; допускати неточність замість збрехати; знешкодження, нейтралізація замість убивство. Джерела евфемізмів - у прагненні уникнути з тих чи інших міркувань прямої назви предмета шляхом заміни її позитивним еквівалентом.
г)антоніми
Протиставлення значень базується на співвідносності понять, що перебувають у взаємній залежності й характеризують явище одного плану.
В антонімічні відношення вступають лише два слова: веселий - сумний, ранкова - вечірня, холод - спека. Слова-антоніми належать до однієї частини мови: радість - сум, прихід - відхід (іменники); шкідливий - корисний, рідкий - густий (прикметники); стояти - лежати, дружити - ворогувати (дієслова); багато - мало, вперед - назад (прислівники); усі - ніхто (займенники).
З погляду структури розрізняють антоніми різнокореневі (зустріч - розлука, знизу - зверху, нагрівати - охолоджувати) й однокореневі (надія - безнадія, в 'їхати - виїхати, воля - неволя).
Не всі слова мають здатність виражати антонімічні відношення. До них належать слова з конкретним значенням(стіл, вікно, нога), усі числівники (один, десять, шістсот), деякі займенники (я, він, цей), вузькоспеціальні терміни (суфікс, наголос, частка, розчин), частина прикметників і дієслів (синій, зелений, червоний, сільський, материн, читати, малювати).
Антоніми широко використовуються як стилістичні засоби в усіх жанрах літератури. Найбагатше представлено явище антонімії в усній народній творчості, зокрема в народних прислів'ях і приказках: Учений іде, а неук спотикається. Краще гірка правда, ніж солодка брехня.
Антоніми підсилюють контрастність, протилежність явищ дійсності. На основі використання антонімів будується стилістична фігура антитеза - протиставлення або зіставлення порівнюваних понять, явищ шляхом поєднання їх в одному контексті. Наприклад: Вона буде вчителькою, вона понесе світло в темряву, потіху - смуткові, поміч - убожеству (М. Коцюбинський)
ґ) пароніми
Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні(блискучий - лискучий, блукати - блудити, повноваження - уповноваження, особистий - особовий), антонімічні(прогресивний -регресивний, густо - пусто, іммігрант - емігрант)відношення.
Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.
д)омоніми
Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію.
Омоніми - це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.
Наприклад, балка - яр з положистими схилами і балка - дерев'яний чи металевий брус для перекриття стелі;порох - пил і порох - вибухова речовина; чайка - птах і чайка - човен.
Отже, омоніми мають однаковий звуковий склад, але зовсім різні за значенням, це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова: стан - талія, стан - ситуація, обставини, стан - у техніці.
Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).
Повні омоніми - це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач - птах і деркач - стертий віник (пор. деркача, деркачем, на деркачі). Такі омоніми завжди належать до однієї частини мови.
Серед неповних омонімів вирізняють декілька груп.
Омоформи - різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах: ранком (іменник в орудному відмінку однини і прислівник); мати, поле (іменники) і мати, поле (дієслова); світи (іменник у формі множини) і світи (дієслово наказного способу: Світи, сонечко, яскравіше).
Омофони - слова різні за значенням і написання, але однакові за звучанням: сонце і сон це, лежу (від лежати) і лижу (від лизати), мене (до я) і мине (від минати), проте і про те.
Омографи - слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом:обід і обід (у колесі), мала (прикметник) і мала (дієслово), дорога (прикметник) і дорога (іменник).
Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно - побутовому мовленні: Погана та мати, що не хоче дитя мати (Народна творчість). Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів.
е) фразеологізми
Фразеологізм або фразеологічна одиниця — це єдність двох (іноді одне) або декількох слів, які організовані як словосполучення, що має цілісне значення й автоматично, за традицією відтворюється у мові. До фразеологізмів відносять:
1) приказки – народні вислови, близькі до прислів’я, але розбавлені узагальню вального, повчального характеру (Проти віку, нема ліку)
2) крилаті вислови – влучні вислови видатних людей (і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь)
3) народні примовки – жартівливі, переважно римовані вислови, що вставляються в розмову відповідно до ситуації або у відповідний контекст (Хліб і сіль!)
Практичне завдання
Вправа №1
Знайти зайве слово у синонімічних рядках.
1. Говорить, розмовляє, регоче, базікає, мимрить, гомонить.
2. Дорога, шлях, путь, траса, діброва, шосе.
3. Небосхил, небозвід, горизонт, обрій, пуща, крайнебо.
4. Гарно, чудесно, марно, прекрасно, добре.
5. Зарозумілий, гордовитий, пихатий, гонористий, тихий, бундючний.
6. Славнозвісний, знаменитий, відомий, видатний, бундючний.
Очікувана відповідь.
1.Регоче.
2. Діброва.
3. Пуща.
4. Марно.
5. Тихий.
6. Бундючний.
Вправа №2
Подані слова перепишіть, згрупувавши їх у синонімічні ряди. Підкресліть стрижневе слово кожного ряду.
Іноді, відразу, часом, якраз, вщерть, моментально, ущент, саме враз, по вінця, прожогом, саме в час, повно, дотла, цілком, від часу до часу, впору, негайно, вряди-годи, до краю, геть-чисто, вкрай, вчасно, подеколи, тут же, зрідка, зараз же, коли-не-коли, подекуди.
Очікувана відповідь.
Іноді – часом, зрідка,часом, від часу до часу,вряди-годи, подеколи, коли-не-коли, подекуди.
Відразу – моментально, тут же, негайно, прожогом, вчасно, тут же, саме в час.
Якраз – повно, до краю, дотла, геть-чисто,вкрай, вщерть, ущент, саме враз, по вінця, цілком, впору.
Вправа № 3
«Вправа з ключем». Замініть визначення словами-омонімами.
1. Найбільший духовний клавішний інструмент – складова частина організму людини та тварини.
2. Літературний жанр – м’яка бавовняна тканина.
3. Швидка тварина – спосіб бігу.
4. Представниця корінного населення Угорщини – сорт сливи видовженої форми.
5. Назва козацького човна – морська пташка.
Ключ. З перших літер омонімів складіть слово і поставте в ньому наголос
Очікувана відповідь.
1. Орган – орган.
2. Байка – байка.
3. Рись – риссю.
4. Угорка – угорка.
5. Чайка – чайка.
Вправа №4
З`ясуйте, яке із значень кожного з наведених слів є прямим, а яке - переносним. Складіть речення, у яких проілюструйте обидва випадки вживання.
Крок: 1) ступінь,етап у розвитку чого-небудь; 2) рух ногою вперед, убік або назад, який робить людина або тварина, ідучи або біжучи.
Потік: 1) невелика річка зі стрімкою течією; 2) група учнів або студентів одного віку й одного курсу навчання.
Навпростець: 1) найкоротшим шляхом, по прямій лінії; 2) відверто, прямо.
Богатир: 1) оспіваний у народній творчості герой, хоробрий воїн; 2) дужа, кремезна,працьовита, відважна людина.
Цькувати: 1) напускати собак на когось; 2) переслідувати кого-небудь різкими нападками.
Очікувана відповідь.
Крок: 1) переносне; 2)пряме.
Вища освіта зробила крок вперед до болонського процесу.
Сергій зробив крок вперед і зрозумів, що він пішов у іншу сторону.
Потік: 1) пряме; 2) переносне.
Водний потік річки як справжній будівельник постійно працює.
Потік української філології сьогодні здавав іспит.
Навпростець: 1)пряме; 2) переносне.
До школи діти мандрували навпростець.
Марічка навпростець сказала Миколи, що вона його не кохає.
Богатир: 1) пряме; 2) переносне.
Іван Царевич був богатирем.
Богатир отримав перше місце у важкій атлетиці.
Цькувати:1) переносне; 2) пряме.
Всі ви умієте з-за вугла цькувать та в кишені дулі давать!.
Бабусю, а як поприлітають лелеки, то ви скажіть Плачинді, хай їх собаками не цькує
Вправа №5
Визначте, якими різновидами неповних омонімів є виділені слова.
1. Несу отут страшний іспит і знаю, що життя мине. І мати, сидячі на призьбі, вже не вичікують мене . 2. Ах, живи, доживай! Живи, не тужи! Зааціліти - надії марні! Тебе ж пожвиг жде на землі чужій, десь над Райном чи десь на Марні! 3. Що менше слів, то висловитись легше, горни, поете, їх замети цілі! Гасай у колесі своєму, векше... Ах, марний біг! Ах, марний труд без цілі! 4. Чого ж ти ждеш? Лишилося так мало. Розкрий обійми, наче помах крил, - Лети й лети! Це ж те, що статись мало... 5. І всяку душу я живу Нарік, натхненний, по вподобі, - а сам на самоті живу: моя душа - безводна Гобі. 6. Тоді б моя пісня, як птиця, до зір злетіла, квітчаста й дзвінка... О як мені рідні ці губи,цей зір, плече це , волсся й рука...
Очікувана відповідь.
Мине – мене – омофони
марні – Марні – омофони
цілі – цілі – омографи
мало – мало – омоформи
живу – живу – омоформи
зір – зір – омоформи
Вправа №6
Запишіть фразеологізми синонімами.
Води в рот набрати, розбити глек, байки бити, горло драти, пекти раків, поставити на ноги, накивати п`ятами, плутатися під ногами.
Очікувана відповідь.
води в рот набрати – мовчати;
розбити глек – посваритися;
байки бити – нічого не робити;
горло драти – кричати;
пекти раків – червоніти;
поставити на ноги – дати освіту,щоб сам заробляв на життя;
накивати п`ятами – втікти;
плутатися під ногами – заважати.
Вправа №7
Замість крапок поставте потрібні за змістом антоніми.
1. ... в навчанні, зате ... в роботі.
2. На ... землі ... хліб родить.
3. З ... хмари ... дощ.
4. Праця людину ... , а лінь ... .
5. Краще ... слів, там ... діла.
6. Де ... слів, там ... діла.
7. Що ... не зробиш, то ... не наздоженеш.
Очікувана відповідь.
1.Дурний в навчанні, зате гарний в роботі.
2. На чорній землі білий хліб родить.
3. З маленької хмари великий дощ.
4. Праця людину годує, а лінь псує.
5. Краще менше слів, там більше діла.
6. Де мало слів, там багато діла.
7. Що сьогодні не зробиш, то завтра не наздоженеш.
Вправа №8
"Вправа з ключем". Знайдіть і підкресліть рядки, у яких всі слова є синонімами.
1. Міркувати, думати, мислити,розмірковувати.
2. Мужній, сміливий, відважний, розумний.
3. Іграшка, забавка, цяцька, виграшка.
4. Охайний, вередливий, чистий, чесний.
5. Мужній, серйозний, відважний, хоробрий.
6. Снігопад, метелиця, хуртелиця, завірюха.
7. Бігти, шкандибати, крокувати, іти.
8. Інструкція, прохання, настанова, вказівка.
9. Хитрий, лукавий, підлий, мерзенний.
10. Турбота, уболівання, клопоти, дбання.
11. Сторож, охоронець, оберіг, доглядач.
12. Їсти, жерти, лопати, уминати.
13. Дорогий, доброякісний, міцний, цупкий.
14. Плакати, ревіти, ричати, рюмсати.
15. Каганець, блимавка, нічник, мигунець.
16. Хитрий, дукавий, підлий, озлоблений.
17. Горизонт, екватор, небозвід, небокрай.
18. Холодний, крижаний, розжарений, морозний.
19. Ароматний, духмяний, запашний, пахучий.
Ключ: 3 перших літер перших слів синонімічних рядів складіть слово, у якому п`яту літеру замініть на И.
Очікувана відповідь.
1. Міркувати, думати, мислити,розмірковувати.
3. Іграшка, забавка, цяцька, виграшка.
6. Снігопад, метелиця, хуртелиця, завірюха.
10. Турбота, уболівання, клопоти, дбання
12. Їсти, жерти, лопати, уминати.
15. Каганець, блимавка, нічник, мигунець.
19. Ароматний, духмяний, запашний, пахучий.
Ключове слово: МІСТИКА
Вправа №9
Складіть речення з поданими паронімами, перевіривши їхні значення за словником.
1. Виборний, виборчий. 2. Ділянка, дільниця. 3. Особистий, особовий. 4. Абонент, абонемент. 5. Ефект, афект. 6. Діалектний, діалектичний. 7. Реальний, реалістичний. 8. Оптмістичний, оптмальний.
Очікувана відповідь.
1.Ради депутатів всіх рівнів є виборними органами влади.
В наш виборчий округ входять чотири райони міста.
2. Одна ділянка була виділена під посадку помідорів.
Виборча дільниця була розташована у школі.
3. Учні внесли свій особистий вклад в прибирання території.
Весь особовий склад військової частини вишикувався на площі.
4. Абонент не може прийняти ваш дзвінок.
Для відвідування басейну я купив місячний абонемент.
5. Ефект від впровадження нових технологій пока не оцінений.
Підсудний в момент скоєння злочину був у стані афекту.
6. Історична місія діалектичного матеріалізму полягає в розвитку суспільних наук.
Я почув добре меня знайому діалектну вимову мого товариша.
7. Я думаю, що запропонований план цілком реальний.
На полотні художника досить реалістично відтворенні події цієї битви.
8. ій настрій перед екзаменом був досить оптимістичним.
В оранжереї створені оптимальні умови для квітів.
Перелік основної та додаткової літератури
1. Глазова О.П. Рідна мова:підр. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. П. Глазова, Ю.В. Кузнєцова – К.: Зодіак-ЕКО, 2010, - 256 с.
2. Олійник О. Б. Українська мова: Підручн. для 10-11 кл. серед. Шк.. – К.: Вікторія, 2001. – 464 с.
3. Українська мова : Підруч. для 10-11 кл. загальноосвіт. нав. закладів з укр. та рос. мовами навчання / о. М. Біляєв, Л. М. Симоненкова, Л. В. Скуратівський Г. Т. Шелехова. – 7-ме вид., перероб. і доп. – К.: Освіта, 2004.– 384с.
4. Шевчук С.В. Практикум української мови: Модульний курс: Навч. посіб. / С.В. Шевчук., Т.М. Лобода – К.: Вища шк., 2006. – 326 с
5. Шевчук С. В., Кабаш О. О., Клименко І. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. – К.: Алерта, 2011. – 544с.
6. Шевчук С. В. Українське ділове мовлення: навч. Посібник, 6-те вид., перероб. і допов. – К.: Алерта, 2008. – 301с.
7. Бондаренко Н. В.Українська мова : Підручн. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. — К. : Грамота, 2010. — 288 с.
8. Заболотний, О.В. Українська мова : підруч. для 10 кл. загал ьноосвіт. навч. закл. :рівень стандарту / О.В. Заболотний, В.В. Заболотний. - К. : Генеза, 2010.-224 с.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку