Що таке СНІД. Термін СНІД розшифровується як синдром набутого імунодефіциту, але існує багато видів набутого імунодефіциту, і СНІД є одним із них. СНІД — повільно прогресуюче інфекційне захворювання, що характеризується порушенням імунної системи та сукупністю різноманітних клінічних симптомів. СНІД відноситься до групи повільних інфекцій.
ВІЛВ – вірус ( збудник захворювань )І – імунодефіциту ( відсутність імунної реакції організму )Л – людини ( може бути тільки у людини )СНІД С – синдром ( низка симптомів , що вказують на хворобу)Н – набутого ( не спадкового) І - імунного ( стосується імунної системи)Д – дефіциту ( відсутність або нестача )
Взимку 1980-1981 рр. лікарня Нью-Йоркського університету госпіталізувала кількох людей із так званою саркомою Капоші (без відома лікарів). Це рідкісне захворювання, яке добре піддається лікуванню. Захворювання є злоякісним і більшість людей помирають протягом 20 місяців. Усі пацієнти були чоловіками та гомосексуалістами віком до 30 років. Навесні 1981 року лікарі в Лос-Анджелесі та Нью-Йорку виявили хворого на пневмонію, спричинену Pneumocystis falciparum. Майже всі гинуть протягом року. Вони теж геї. Влітку 1981 року в США було 116 таких випадків. У 1981 році СНІД з'явився в країнах Західної Європи.
Вперше в науковій літературі з’явилось повідомлення, що в США виявлені хворі з ураженням іммунної системи, котре супроводжується рядом побічних захворювань Першовідкривачами вірусу стали Люк Монтаньє (Франція) и Роберт Галло (США). В 1983 році (тільки через два роки післе виявлення перших випадків хвороби) у лімфатичних вузлах хворого СНІДом був виявлений вірус — збудник СНІДу
Навесні 1982 року жертвою СНІДу став перший хворий на гемофілію. Він заразився при переливанні крові. Влітку 1983р. з'ясувалося, що збудник може міститися не тільки в крові, але і в спермі, в інших рідинах тіла. Тривога посилилася. До 1 вересня 1983р. У Нью-Йорку загинуло 228 осіб. В Африці СНІД вперше був зареєстрований клініцистами Брюсселя та Парижа в 1983 році.
До червня 1985 року СНІД вже реєстрували у 40 країнах світу. Епідемія перетворилася в пандемію. Вивчення нового грізного захворювання включилися вчені різних країн – імунологи, вірусологи, епідеміологи, інфекціоністи У 1983р. У Нью-Йорку вийшла перша монографія. На її обкладинці був зображений скелет з косою і було крупно написано «СНІД». У лютому 1990р., за даними ВООЗ, загальна кількість зареєстрованих випадків СНІДу склала 215 444 в 153 країнах світу
Україна залишається лідером в Європі за масштабами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За оцінками експертів UNAIDS, в Україні з ВІЛ-інфекцією живе близько 290 тисяч осіб. І тільки кожен другий знає про свій діагноз – станом на 1 квітня 2016 року на обліку в Україні перебуває 128 455 ВІЛ-позитивних пацієнтів.
1 – а гіпотеза – більшість дослідників схиляються до думки, що захворювання виникло в Африці, а потім поширилося на інші території (США і країни Європи). Згідно африканської гіпотезі попередником ВІЛ могли бути близькоспоріднені віруси приматів. В Африці були виявлені вогнища, де у мавп досить широко поширювався вірус, схожі з вірусом імунодефіциту людини. 2 – а гіпотеза – вірус міг пристосуватися до життя в людському організмі завдяки широкому використанню таких наукових досягнень 20 століття, як пересадки органів і інших відкриттів у медицині, які могли сприяти формуванню більш слабких, так і більш небезпечних форм вірусу. Гіпотези походження СНІДу
Частка заражень ВІЛ за різним шляхами передачі. Велика ймовірність передачі вірусу через шприц (при повторному використанні після інфікованого) - 80%; При статевому контакті з інфікованою – 70-80%; Від вагітної або годуючої матері до дитини - 5-10% Ін'єкційні наркотики - 5-10% Переливання зараженої крові – 3-5% Через медичний інструмент – 2%.
при дотиках, обіймах, рукостисканнях;через поцілунки;при спільному проживанні в одній квартирі;повітряно - крапельним шляхом (у тому числі при чханні і кашлі);через гроші;при купанні у воді;через постільну білизну, предмети побуту, іграшки;при укусах комах або тварин. ВІЛ-СНІД не передається
1 стадія – гостра інфекція. Вона протікає як «грипоподібний захворювання (підвищення температури, нежить, кашель, висип на шкірі). Через 2-3 тиж. Гострий період проходить. Слід зазначити, що в 60-70 % випадків гострий початок може бути відсутнім. Людина, не знаючи про наявність вірусу може заражати інших. 2 стадія - асимптомна інфекція (АІ). Повна відсутність клінічних проявів ВІЛ-інфекції. Носіїв ВІЛ-інфекції можна виявити, тільки проводячи спеціальні лабораторні дослідження.
3 3 стадія – персистуюча генералізована лімфаденопатія (ПГЛ). Виникає через 3-5 років після другої стадії. Симптоми хвороби: збільшення лімфовузлів, головні болі, розлади кишечника, занепад сил. Лікування дає короткочасне поліпшення, людина ще працездатний. 4 стадія – пре-СНІД і власне СНІД. Розвиваються ураження слизових оболонок, лімфовузлів, дихальної системи, шлунково-кишкового тракту, органів зору, нервової системи. Хворий втрачає у вазі близько 10 %. Смертельний результат неминучий.
ОЗНАКИ СНІДувтрачає вагу;людина відчуває постійну втому;довго може триматися висока температура;підвищена пітливість;частий пронос;спостерігаються сухий кашель і задишка;легкі інфекції, наприклад, простуда протікають набагато серйозніше і тривають значно довше звичайного;у хворих СНІДом можуть початися пневмонія, коліт, герпес, грибкова інфекція в порожнині рота, горлі, стравоході і прямій кишці;хворі СНІДом більш уразливі відносно раку.
Міжнародні документи,що регулюють права ВІЛ-інфікованих:Європейська конвенція з прав людини. Конвенція про права дитини. Декларація про прихильність справі боротьби з ВІЛ/СНІДом. Резолюція Комісії ООН з прав людини «Про захист прав людини в контексті ВІЛ та СНІД». Концепція системи ООН «Профілактика поширення ВІЛ-інфекції серед людей, які зловживають наркотиками».
- уникнути зараження вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) - Профілактика ВІЛ-інфекції на даний момент є найбільш важливим засобом боротьби з нею. Вченими в усьому світі ведеться розробка вакцини проти ВІЛ. Незважаючи на деякі обнадійливі результати, говорити про винахід такої вакцини поки рано. Найнадійніший спосіб уберегтися від СНІДу це…
В якості профілактики СНІДу необхідно ретельно дотримуватися правил стерилізації предметів загального користування: хірургічних та стоматологічних інструментів, використання одноразових шприців, перевірка донорської крові при переливанні, інших препаратів, що містять кров. А так само необхідно дотримуватися правил гігієни при користуванні туалетним приладдям, особливо такими, на яких може зберігатися слід крові (бритви, манікюрні ножиці і т.д.)
Профілактика СНІДу та інші пов’язані з нею заходи повинні поєднуватися із пропагандою здорового способу життя, відмови від наркотиків, чіткості в статевих контактах, турботи про постійне партнері. Основною причиною поширення СНІДу серед наркоманів є обмін голками та шприцами, а також існування широко розгорнутої мережі підпільних притонів з практикою прокату інструментів для внутрішньовенного введення наркотиків. Велике значення має профілактична робота серед гомосексуалістів, оскільки вони вступають у численні сексуальні контакти, нерозбірливі у виборі статевих партнерів, часто хворіють на заразні статевими хворобами, в тому числі і СНІДом.