Завдання нашого уроку — узагальнити вивчене про творчість видатних письменників ХІХ століття І. Нечуя-Левицького та Панаса Мирного, знайти спільне і відмінне у їхній творчій манері, поглибити наші знання про реалізм. Наша плідна співпраця допоможе успішно впоратись з тестами контрольної роботи.
Висловлювання відомих людей про творчість Івана Нечуя-Левицького✵ «Іван Левицький — се великий артист зору, се колосальне, усеобіймаюче око України» (І. Франко).✵ «Кайдашева сім’я» з погляду «на високоартистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб українського письменства» (І. Франко).✵ «Яка прекрасна мова! Читав — наче погожу воду у спеку пив. Яке знання народних звичаїв, народного життя!» (М. Коцюбинський).✵ «Жодна література світу не має такого правдивого, дотепного, людяного, сонячного, хоч дещо затьмареного тугою за кращим життям, твору…, як «Кайдашева сім’я» Нечуя» (М. Рильський).✵ «Кайдашева сім’я» — сумний твір, повість-трагікомедія» (С. Процюк).✵ «Кайдашева сім’я» — це модель всієї України. Автор блискуче розкрив деякі непривабливі риси нашої національної вдачі, які існують поза часом. Україна XXI ст. залишається схожою на «Кайдашеву сім’ю» (В. Панченко).
Висловлювання відомих людей про творчість Панаса Мирного✵ «Перший симфоніст української прози» (О. Гончар).✵ «Заглянув у душу чоловіка глибоко-глибоко» (І. Франко).✵ «Роман цей справді — народний твір. Це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» (М. Наєнко).✵ «Ваші твори мали великий вплив на мене. Опріч величезного літературного хисту, який зразу зачарував мене, я бачив у них широкий та вільний розмах думки — власне те, чого не стає мало не всім белетристам» (М. Коцюбинський).
Реалізм як літературний напрям прийшов на зміну романтизмові на межі XVIII-XIX століть. Головний його принцип — правдивість і багатогранність зображення життя. Якщо романтики зосереджували свою увагу на відтворенні духовного світу людини, то письменники-реалісти прагнули змалювати життя в усіх його виявах: злети й падіння людської душі, родинні стосунки, виробничі, суспільні, моральні проблеми. На зміну незвичайним романтичним героям приходять земні, звичайні люди. Письменники зображують їх у всій повноті, характери героїв розкриваються через показ їхніх вчинків, дій, переживань. Тому велика увага приділяється змалюванню тих обставин, у яких формуються і діють персонажі твору.
Іван Нечуй-Левицький започаткував новий етап розвитку національної прози. Основна тематика його творів — селянська. Його увагу привертає соціальна проблематика. Він розкриває вплив кріпацтва на долі селян. Письменник змальовує життя інтелігенції в окремих доробках. «Кайдашева сім’я» — соціально- побутова повість, повість-хроніка, де так чудово засуджується індивідуалізм егоїстичних натур. Панас Мирний започаткував соціально-психологічний роман, до якого відносять його шедевр «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Тут уже наша увага не прикута до повсякденного життя, автор робить акцент на психології людини. Отже, зовсім інша ідея, ніж у «Кайдашевій сім’ї» : заперечення боротьби з несправедливістю. Це не є повість-хроніка, бо події викладені непослідовно
Слово учителяІ. Нечуй-Левицький та Панас Мирний дуже добре володіли словом та були справжніми знавцями свого народу. Ці письменники дуже влучно змальовували типові характери нашого народу. Окрім цього, обидва з авторів мали чітку суспільну позицію, сміливо відстоювали свою думку навіть у сфері політики.І Панас Мирний, і І. Нечуй-Левицький дуже добре знались на психології людської душі. Так, Панас Мирний започаткував жанр соціально-психологічного роману. З особливою майстерністю він створював образи у творі «Хіба ревуть воли…», зобразивши емоції та переживання своїх героїв. У «Кайдашевій сім’ї» І. Нечуй-Левицький також звертається до людських характерів. Він змальовує цілу галерею різноманітних образів: Кайдашиха, Мотря, Карпо та Лаврін. Всі ці люди дуже різні. Отже, обидва письменники мають чимало спільних рис. Зокрема, їх єднає бажання зобразити людські душі та віднайти особливі характери. Окрім цього, письменники мали однакову життєву та громадянську позицію, яка була непохитною до кінця їхніх днів і знайшла відображення в їхній творчій манері.