Презентація "Списування 3 клас (ІІ семестр)"

Списування 3 клас ІІ семестр

У мальовничому селі Стопчатів на Гуцульщині у вересні 1929 року народився Дмитро Павличко. Батько Василь Михайлович був чоловіком освіченим, вельми працелюбним та енергійним. Мати Параска Юріївна — проста селянка. У рідному селі хлопець здобув перші знання, перші трудові мозолі. З дитинства Дмитрик пізнав, що таке правда, а що таке кривда. Дмитро Павличко написав багато гарних віршів. Його знають не тільки в Україні, а в багатьох країнах світу. (За Ніною Яновською, 66 слів)

Пшеничний лан Густою стіною стоять хліба. Добірне зерно достигає під щедрим сонцем. По ниві чути тріск, наче щось горить — то пшениця сохне. Пора збирати урожай! Комбайн врізається в жовтогарячу стіну. А я слухаю симфонію стиглої ниви. Пшеничний лан має свої секрети. Тому і вабить він кожного, хто з ним здружився, хто вірний йому довіку, у кого на думці хліб на кожному столі, хліб нашої Батьківщини. (За Михайлом Брагою, 65 слів)

Дорогі гості Намела січневого снігу хуртовина. Важким стало життя птахів. Ось прилетіла зграйка красенів щигликів, чижів, коноплянок. Після морозної ночі вони на лопухах, вільхах, берізках поснідають насіннячком. Деревце горобини схоже на прикрашену новорічну ялинку. Спокійні снігурі з червоними грудками ласують ягідками горобини. Це наші зимові гості. І ми в саду на ялинці поставили їдальню для дорогих гостей. Підгодовуємо пташок просом, насінням, ягодами горобини, коноплями.(За О. Копиленком, 64 слова)

Ти і твій хліб Куди б не закинуло тебе життя, пам’ятай про хліб, яким тебе годували. Твої батько й мати дали тобі твій перший хліб. Твій обов’язок — дати їм останній. З дитинства навчайся бачити в хлібі живу душу рідної землі, рідного сонця і неба. Навчайся бачити в ньому працю всіх, хто віддає твоєму хлібові все своє життя. Пам’ятай, що хліб — усьому голова. (За Василем Сухомлинським, 62 слова)

Багато захоплюючих книжок написали для вас письменники та вчені. З книжок ви дізнаєтеся про кращих людей нашого народу. Вони вчать любити нашу Україну, бути її патріотами. Книги — джерело знань, ваш вірний учитель. Вони відповідають на різні ваші питання, доповнюють ваші знання. Книги допомагають вивчати історію та сьогодення. Одні з них розповідають про далеке минуле, а з інших ви дізнаєтеся про наше життя. Любіть і бережіть книги. Завжди пам’ятайте, що це — ваші найкращі друзі. (За О. Гончарем, 62 слова)

Слава глянув на темнувату воду, і йому забракувало повітря. Посеред копанки безпомічно борсався їжак. Хлопці наввипередки швиргали в нього грудками і не давали йому пристати до берега. Вони голосно кричали і реготали. У Слави з очей бризнули сльози, а серце в грудях защеміло від болю. Хлопчик стиснув кулаки , кинувся на тих, хто розважався. Опам’ятався по шию у холодній воді. Схопив нещасного їжака, притис до грудей.(За М. Сингаївським, 64 слова)

Сон-квітка Іду поволі широким ланом. У яру на схилах вже зеленіє травичка. А на дні ще лежать рештки снігу. Раптом переді мною вигулькнула сон-трава. Я нахиляюсь над першою весняною квіткою. Вона розкрила перед сонцем свої пелюстки. А листя майже немає. Стебло вкрите волохатими волосинками. Вони рятують квітку від холоду. На ніч у квітки закриваються пелюстки. Вона не боїться навіть колючого морозу.(За Олександром Копиленком, 61 слово)

Ліс восени Йдеш осі(н, нн)ім лісом і милуєшся красою. (На)віти д..рев поволі осідає густий туман. (З,с)воложує опале листя. І воно (не)шелестить під ногами, а м..яко пружинить. Пахне гр..бами, ягодами, корою дерев, во(г, х)кою з..млею. На душі немає ніякої тр..воги. І думки линуть, ніби щедрі гостинці осі(н,нн)ього лісу. Біжить, п..тляє в..юнка сте(ж, ш)ка. Ось і зарості терну. Здалеку бачу, що в..рхівки чагарників аж сині від р..ясних плодів. Саме пора (з, с)бирати їх. (За Степаном Мацюцьким, 69 слів)

Соловей В..чоріло. Навкруги тиша. Лише солов..їні трелі наповнювали повітр..я. Я (ви)йшов (у)садок. Соловей с..дів на ч..р..шневій гілочці, що (з, с)хилилася від його ваги. Був дуже схожий на горо(б, п)чика, тільки тільце мовби трохи вигнуте. Очі чорні, в..ликі. Як співав, злегка горбився, трішки опускав крил..ця, широко (від)кривав тонкий дз..обик. У н..ому, ніби с..рдечко у дзвонику, бився гострий язичок. І все його крихітне тільце тремтіло й (з,с)дригалося. (За Борисом Комаром, 64 слова)

Дуб (На)летіла гроза. Загр..міло. Ударила вогняна стріла (у)стовбур дуба. Затремтіли гілки. Загорілося верхові(т, тт)я. Лив дощ. А дуб палахкотів. Обгоріла його в..рхівка. Та дер..во (не)загинуло. Через рік заз..л..ніли молоді пагони. Укрився старий дуб кучерявим лис(т,тт)ям. А в..рхівка була суха. Л..тіли з теплого краю лелеки. Бачать — сухе гі(л, лл)я. Сіли на н..ого й (з,с)мостили там гніздо. Зрадів дуб. Тепер він не самотній. (За Василем Сухомлинським, 61 слово)