Презентація. "Способи передачі чужого мовлення"

Способи передачі чужого мовлення У людей при спілкуванні виникає потреба передавати чи відтворювати висловлювання інших. Можна прямо передати чужу мову (пряма мова, діалог, цитата) та непрямо (непряма мова). Пряма мова (різновид – діалог – передає розмову двох осіб) Непряма мова Цитата

Умовні позначення П – пряма мова п – пряма мова А – слова автора а – слова автора

ПРЯМА МОВА Це чуже мовлення, передане дослівно, без змін, із збереженням змісту та інтонації. Пряма мова супроводжується словами автора, які вказують на те, кому вона належить. Пряма мова та слова автора вимовляють із різною інтонацією. Пряму мову передають розповідними, питальними, спонукальними та окличними реченнями.

СЛОВА АВТОРА Слова, що вказують, кому належить пряма мова і як вона висловлена, називають словами автора. Опорними в авторській мові найчастіше виступають дієслова мислення та мовлення: подумати, міркувати, мислити, радити, нагадати, повідомити, зауважити, казати, спитати, учити.

ПРЯМА МОВА ВИРАЖАЄ мовлення іншої особи, передане без змін. СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ словами автора СТОЇТЬ після слів автора, перед ними та всередині них ПРЯМА МОВА МОЖЕ ПЕРЕДАВАТИ слова іншої особи, слова самого автора, невисловлені думки

КОНСТРУКЦІЇ РЕЧЕНЬ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ Пряма мова після слів автора А: «П». А: «П! (?)» А: «П…» Слова автора супроводжуються розповідною інтонацією. Якщо вони стоять перед прямою мовою, то вимовляються з пониженням голосу й невеликою паузою.

Пряма мова перед словами автора «П», - а. «П?» - а. «П…» - а

Пряма мова всередині слів автора А: «П», - а. А: «П!(?)» - а. А: «П…» - а.

Слова автора всередині прямої мови «П… - а, - п». «П, - а, - п». «П, - а, - п!(?)» «П, - а, - п…» При такому записі перша частина прямої мови вимовляється з підвищенням голосу, друга – залежно від мети висловлювання, а слова автора вимовляються з інтонацією вставних слів, виділяючись комами, і мають зниження голосу в кінці.

Слова автора всередині прямої мови «П… - а. – П». «П!(?) – а. – П». «П, - а. – П». «П(!?), - а: - П».

Робота з текстом 25 лютого 1871 року народилася Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка), уроджена волинянка з міста Звягеля, літературна діяльність якої почалась дуже рано: у дев’ять років написала перший вірш, а у тринадцять — надрукувалась. У одному з листів до Ольги Юліанівни Кобилянської Леся Українка пише: «На літературний шлях було вийти легко, бо родина — творча, - і продовжує далі: - Близьке оточення (дворянське) — високоосвічені люди». А: “П, - а: - П”. Мати (Олена Пчілка) намагалася всебічно розвивати дітей, а їх було шестеро. Старшому синові Михайлу та другій дитині — Лесі — створила власну шкільну програму, за якою навчала аж до п’ятого класу.

Робота з текстом У селі Колодяжному збереглося два невеликі будиночки: сірий – Олени Пчілки і білий – Лесин. «Хто знає цю околицю, - писав Д.Донцов, - той зрозуміє, як могло розвиватися поетичне натхнення і хист письменницький в матері і доньки, в тій повній поезії околиці, яку змалювала в «Лісовій пісні» Леся». «Над вузенькою річкою чується запах м’яти, ось Лесин кадуб, з якого колись била джерельна вода, сад, який доглядала вся сім’я…» - говорить далі. “П, - а, - п”. “П...” – а.

Робота з текстом Мати Лесі згодом напише, що потім і у Луцьку довелося закласти камінчик української культури. Ольга Петрівна продовжує: Уявімо собі, як нелегко здійснювалася така робота, особливо після заборони 1876 року українського друкованого слова. Якщо пряма мова починається з абзацу, то перед початком її ставимо тире, а в лапки не беремо. Інші розділові знаки зберігаємо.

ДІАЛОГ Діалог (від «dia» - два) – дослівно відтворена розмова між двома особами. Може супроводжуватись словами автора. Репліка - окреме висловлювання учасників діалогу, записується з нового рядка. У друкованих текстах найчастіше кожну репліку починають з нового рядка. Перед нею ставиться ТИРЕ. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові, але без лапок.

Розгляньте текст. Зверніть особливу увагу на розділові знаки у діалозі, записаному впродовж рядка «Не руш! Не руш! Не ріж! Не убивай!» - «Та що ти, дівчино? Чи я розбійник? Я тільки хтів собі вточити соку з берези». – «Не точи! Се кров її. Не пий же крові сестроньки моєї!» - «Березу ти сестрою називаєш? Хто ж ти така?» - «Я – Мавка лісова». Леся Українка драма-феєрія “Лісова пісня”

ДІАЛОГ Мавка: - Чи у людей паруються надовго? Лукаш: - Та вже ж навік! Мавка: - Се так, як голуби… Я часом заздрила на їх: так ніжно вони кохаються… А я не знаю нічого ніжного, окрім берези, за те ж її сестрицею взиваю… Як добре зважити, то я у лісі Зовсім самотня… Лукаш: - А твоя верба? Таж ти її матусею назвала. Мавка: - Верба?.. Та що ж…в їй добре зимувати, а літом…бач, вона така суха, і все рипить, все згадує про зиму… Ні, я таки зовсім, зовсім самотня…

У своєму житті людина може потрапити у різні ситуації. У різних мовленнєвих ситуаціях буде використовувати різні види діалогів: побутовий, навчальний, художній, діловий Побутовий діалог Сфера використання: неофіційна розмова, повсякденне спілкування, бесіда вдома, в школі, на роботі. Риси: незапланованість, різноманітність обговорюваних тем, використання відповідних мовних засобів, часте відхилення від теми, відсутність настанов та прийняття рішень. Стиль: розмовний. Діловий діалог Сфера використання: взаємна комунікація в офіційно-діловій сфері. Риси: диференційований підхід до предмета обговорення, швидка передача інформації між співрозмовниками, критична оцінка думок, пропозицій, заперечень, відчуття відповідальності. Стиль: науковий, офіційно-діловий.

ПАМ’ЯТКА 1. Дотримуйтесь теми та мети спілкування. 2. Не перебивайте співрозмовника. 3.Знайдіть спільну тему для обговорення та заохочте співрозмовника висловити власну думку. 4. Говоріть конкретно, без двозначності. 5. Слухайте зацікавлено і доброзичливо. 6. Словами, діями та вчинками не ображайте співрозмовника. 7. Не вживайте просторічних та емоційно-забарвлених слів (під час офіційної розмови). 8. Дотримуйтесь норм етикету та правил поведінки.

Домашнє завдання Уявіть, що Леся Українка живе сьогодні, у наш час. Письменниця незадоволена ставленням до української мови та культури. Розіграйте у парах діалог, використовуючи типові кліше. Запишіть його. Ні, чому… Я вважаю, що навпаки… Маєш право… З одного боку… Але разом із тим… Узагалі-то… Але це не надто переконує… Хоча… А як ви вважаєте? Я думаю, що… Не згоден (згодна) я!.. Дуже цікаво… То як же бути? А все ж таки…