При словозміні й словотворенні в українській мові часто виникає збіг кількох приголосних звуків, що утруднює вимову. «Незручний» звук у такому разі пропускаємо, тобто спрощуємо для себе вимову. У результаті мовлення стає милозвучнішим, а вимова — легшою. Таким чином, спрацьовує правило «третього зайвого». Спрощення відбувається не тільки у вимові — воно позначається й на письмі: вартість — вартісний, об'їзд — об'їзний.
Номер слайду 3
Спрощення на письміСпрощуються звуки [д], [т], [л], [н], [к] у таких групах приголосних: здн — зн: проїзд — проїзний; поїзд — поїзний; ждн — жн: тиждень — тижневий;стн — сн: радість — радісний; уста — усний;стл — сл: щастя — щасливий; лестити — улесливий; стелити — слати;слн — сн: мисль — умисний, навмисно; масло — масний, Масниця; ремесло — ремісник;рдц — рц: серденько, сердечний — серце, серцевина;рнц — нц: чернець — ченці;зкн — зн: бризки — бризнути;скн — сн: блиск — блиснути, тиск — тиснути, АЛЕ випуск — випускний, виск — вискнути. У цих правилах є винятки: тоскно, скнара, скніти, кістлявий, пестливий, хвастливий, шістнадцять, шістсот, п'ятдесят, зап’ястний, хворостняк, дев'яностники і похідні. АЛЕ надкісниця.
Номер слайду 4
Спрощення лише у вимовіСпрощення не позначається на письмі, а тільки у вимові (букву т у буквосполученні стн зберігаємо, хоч відповідний звук не вимовляємо):у запозичених словах: баласт — баластний, контраст — контрастний, компост — компостний, гігант — гігантський, агент — агентство, студент — студентство;у групах стц і стч: невістка — невістці, невістчин; хористка — хористці, хористчин; пастка — у пастці.