Презентація "Становлення еволюційних поглядів"

Становлення еволюційних поглядів.

Чи існує еволюція сьогодні?

Еволюція – процес необоротних змін у будові і функціях організмів протягом їхнього історичного існування. Наслідком еволюції є пристосованість (адаптація) видів до умов довкілля. Проблеми еволюції вивчає розділ біології – еволюційне вчення.

Деякі ідеї про історичний розвиток живих істот висловлювали ще античні мислителі: давньогрецькі – Геракліт, Демокріт, давньоримські – Тіт Лукрецій. Але спроби науково пояснити розвиток природи з’явились лише на початку ХІХ ст.. Вони виказували ідеї про змінність навко­лишнього світу, у тому числі про історичні перетворення організ­мів. Для цього етапу був характерний умоглядний підхід до ви­вчення природи. ДОДАРВІНОВСЬКИЙ ПЕРІОД РОЗВИТКУ БІОЛОГІЇ

Зі встановленням панування християнської церкви в Європі розповсюджується точка зору, заснована на біблійних текстах: все живе було створене Богом і залишається незмінним. Проте в другій половині XVIII ст. разом із зростанням наукових знань з'являються сумніви в незмінності живої природи.

Яскравим представником метафізичного світогляду був шведський учений К. Лінней (1707—1778). У своїй праці «Систе­ма природи» він описав велику кількість рослин і тварин, ввів близько 1000 ботанічних термінів. Кожному виду тварин і рослин було привласнено подвійне позначення (іменник — назва роду і прикметник — найменування виду; наприклад: кішка домашня).

  Лінней вперше обґрунтував вид як універсальну одиницю і основну форму існування живого. Під видом він розумів сукуп­ність схожих за будовою особин, що вільно схрещуються і дають плодовите потомство. Лінней розробив основні принципи систе­матики рослин і тварин: об'єднав схожі види в роди, які згрупу­вав в ряди, а ряди — в класи. Єдині назви рослин і тварин значно спростили термінологію і сприяли взаєморозумінню учених.

Лінней запропонував першу класифікацію рослин і тварин. Наприклад, на основі особливостей кровоносної і дихальної сис­тем він розділив тваринний світ на шість класів: Ссавці, Птахи, Гади (Земноводні і Плазуючі), Риби, Комахи і Черв'яки (до черв'яків відніс губок, кишковопорожнинних і молюсків). У кла­сі Ссавці учений виділив 17 рядів і до вищого ряду приматів відніс людиноподібних мавп і людину.  Створена Ліннеєм класифікація носила штучний характер, оскільки ґрунтувалася не на головних властивостях організмів і їх історичних зв'язках, а на чисто зовнішніх ознаках. Кожний вид, із його точки зору, представляв потомство однієї пари тварин або рослин, створених богом і з тих пір постійних і незмінних.

Розвиток природознавства в кінці XVIII — початку XIX ст. ознаменувався посиленням матеріалістичних уявлень. Деякі уче­ні виказували думку про природне виникнення світу і його посту­повий розвиток і оновлення. Основи першого вчення про еволю­цію органічного світу були розроблені і опубліковані в праці «Фі­лософія зоології» (1809) французьким природодослідником Ж. Б. Ламарком(1744 — 1829).

Вивчаючи тваринний і рослинний світ, Ламарк звернув увагу на існування в природі перехідних форм між видами і на цій під­ставі зробив висновок про змінність видів. Він припустив, що все різноманіття тварин і рослин є результатом еволюції, тобто історичного розвитку живої природи.

Ламарк створив досконалішу, ніж Лінней, класифікацію тваринного світу. Розробляючи систе­матику тварин, він абсолютно правильно помітив основний напрям еволюційного процесу — поступове ускладнення організації від нижчих форм до вищих, яке він назвав градацією (лат. gradatio — поступове підвищення, від gradus — ступінь, степінь). Під градацією Ламарк розумів послідовні ступені ускладнення організації від найпростіших до ссавців. В тваринному світі він виділив 14 класів і розділив їх на 6 градацій (ступенів).

Ламарк визначив дві основні причини еволюції: внутрішнє прагнення організмів до удосконалення; здатність організмів доцільно реагувати на зміни умов існування. Рослини, за Ламарком, змінюються під дією чинників зовнішнього середовища без­посередньо, а тварини — опосередковано, через дію на нервову систему, що спричиняє за собою зміну звичок. Внаслідок цього одні органи, необхідні в но­вих умовах, постійно вправляються і розвиваються (шия у жира­фа), а інші унаслідок відсутності вправ атрофуються (очі у крота). Ознаки , набуті організмом протягом індивідуального життя при послідовній дії середовища на багато поколінь, передаються спадково.

Ламарк об'єднав ідею про змінність видів з іде­єю прогресивної еволюції, проте не зміг розкрити механізми ево­люційного процесу. Його гіпотеза про спадкоємство набутих ознак виявилася неспроможною, а твердження про внутрішнє прагнення організмів до удосконалення — ненауковим.

Великий англійський учений Ч. Дарвін (1809—1882) розро­бив наукову теорію еволюції живої природи шляхом природного добору на основі синтезу величезної кількості фактів з різних об­ластей науки і сільськогосподарської практики. Науковими передумовами створення еволюційної теорії послужи­ли успіхи систематики рослин і тварин, розвиток біогеографії, порівняльної анатомії, ембріології і палеонтології, поява клітин­ної теорії й еволюційного учення Ламарка.

Основні положення теорії Дарвін висловив в 1859 р. в книзі «Походження видів шляхом природного добору, або Збереження сприятливих порід в боротьбі за життя», Навколосвітня подорож Дарвіна на корблі «Бігль» 1831 – 1836 рр.

Еволюція за Дарвіним полягає у безперевних пристосувальних змінах видів. Він вважав, що всі сучасні види є нащадками вимерлих предкових форм. Еволюція відбувається на грунті спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Пояснити схему:

Період. Учені, які працювали в цей період. Події в науціДавні часи —епо­ха середньовіччя. Демокрит, Геракліт, Лукрецій. Поява перших еволюційних поглядів, ідей про можливість еволюційних процесів1500-1800 pp. К. Лінней, К. Вольф, П. Паллас, Ж. Бюффон. Накопичення матеріалів про різноманіття живих організ­мів. Формування сучасної науки. Створення сучасної систематики1800-1858 pp. Ж. Б. Ламарк, Ж. Кюв’є, Еразм Дарвін, Ж. Сент-Ілер. Створення перших наукових еволюційних теорій. Актив­ні дискусії креаціоністів та еволюціоністів1859-1940 pp. Ч. Дарвін, А. Уоллес, Т. Гекслі, Г. Мен­дель, Г. де Фріз, М. Вавилов,Період становлення і розви­тку класичного дарвінізму, відкриття і перевідкриття за­конів менделевської генетики1940 pp. — наш час. С. Четвериков, Ф. Добжанський, Дж. Холдейн,М. Тимофєєв-Ресовський, Р. Фішер, Дж. Гулд. Створення і розвиток синте­тичної теорії еволюції, роз­виток молекулярної біології, дослідження життєдіяльності організмів на молекулярному й субклітинному рівнях, знач­на кількість нових палеонто­логічних знахідокІсторичні етапи розвитку еволюційних уявлень  Підводимо підсумок – заповнюємо таблицю. Допрацьовуємо самостійно, використовуючи підручник

Домашнє завдання: опрацювати відповідний параграф підручника заповнити таблицю в зошиті УСПІХІВ)))