Презентація :"Становлення історичної науки"

Становлення історичної науки

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ІСТОРИЧНОЇ НАУКИЗ давніх-давен люди прагнули описати історію, переповісти й передати нащадкам важливі події, життя видатних людей, досвід своїх предків і сучасників. Із плином часу обсяг історичних знань дедалі збільшувався. Розширювалося коло історичних джерел, за допомогою яких дослідники відтворювали минуле. А, оскільки людство постійно розвивалося, то й історична наука також невпинно розвивалася. У розвитку історичної науки вчені виокремлюють два етапи: донауковий і науковий.

Визначте, що спільного, а що — відмінного між історичними дослідженнями донаукового і наукового періодів розвитку історії як науки

Пам’ятник давньогрецькому історикові Геродоту у ВідніПам’ятний знак Несторові Літописцю, авторові літопису «Повість минулих літ», у КиєвіКого увічнено в зображених пам’ятниках? Що ви дізналися з попередніх уроків про роль цих діячів для розвитку історії як науки?

Історія - це наука про розвиток людства. Попри те що знання про минуле накопичувалися віддавна, наука історія досить молода.

Традицію розповідати про минуле започаткував Геродот, який у дев’ятьох книгах своєї «Історії» вперше подав загальний опис відомого тоді світу. Геродот

Висвітлюючи перебіг греко-перських війн, він розповів про краї та народи, які воювали з персами.

«Батьком історії» Геродота назвав римський оратор Цицерон. Цицерон. Геродот. Відтепер будеш «Батьком історії»

Геродот вважається першим відомим дослідником українських земель. У четвертій книзі своїх «Історій» він помістив географічний та етнографічний описи території сучасної України, яку тоді населяли скіфи. Саме завдяки праці Геродота ми багато знаємо про побут і звичаї скіфів, а також жителів грецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї. Він також розповів про похід перського царя Дарія І на скіфів.

З книги Геродота «Історії» Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів...... Скіфи... вирішили не давати одразу відкритого бою, ...поступово відступаючи і відбиваючи ворогів [персів], засипати криниці і джерела, що траплятимуться на їхньому шляху, а також підпалити всю траву... Коли нарешті Дарій опинився у великій скруті, скіфські царі довідалися про це і послали вісника з дарами до Дарія: птаха, мишу, жабу і п’ять стріл... зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли». [Невдовзі Дарій зі своїм військом відступив.].

Які знання з давнього минулого України дає нам карта?Складіть легенду до запропонованої карти.

РОБОТА ІЗ ЗОШИТОМ Ст. 36. Завд 1, 2, 3-4.

У Давньому Римі до написання історичних творів долучалися навіть імператори - зокрема Юлій Цезар. Юлій Цезар

Традиції Геродота розвивали римські історики Тит Лівій, Тацит, Светоній та інші. Тит Лівій. Тацит. Светоній

Чому правителі держав часто опікувалися створенням історичних оповідей, а часом і самі бралися за цю справу?

Найдавнішим літописним твором, що зберігся до нашого часу, є «Повість минулих літ». Роботу над текстом літопису в 1113 р. завершив легендарний монах Києво-Печерського монастиря Нестор. У літописі знаходимо оповіді про діяння князів, життя різних верств суспільства, історію встановлення відносин Русі-України з іншими країнами і захисту держави від ворогів. Літописець був надзвичайно освіченою людиною. Чи погоджуєтеся ви з переконанням Нестора щодо значення книжок у житті людини?

Прочитайте початок літописної розповіді про княгиню Ольгу (Текст 1) та статтю про неї з довідкового історичного видання (Текст 2). Ст. 99 – 100

ХТО ТАКІ ЛІТОПИСЦІ ТА ЯКА ЇХНЯ РОЛЬ В ІСТОРИЧНИХ ОПИСАХ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬЗбиранню згадок про давні часи та збереженню історичної пам’яті велику увагу приділяли за княжої доби — часів Русі-України і Королівства Руського (IX—XIV ст.). Історичні твори того часу називаються літописами. Літописці збирали й досліджували всі доступні джерела: твори своїх попередників-літописців, зарубіжні хроніки, Святе Письмо, житія святих, усні перекази та легенди, власні спостереження. Саме тому літописи є дуже цінним джерелом для вивчення історії тих часів. Про важливі події історії козацької України (XVI—XVIII ст.) оповідають козацькі літописи. Найвідомішими з козацьких літописів є «Літопис Самовидця», Літопис Григорія Граб’янки та Літопис Самійла Величка.

Прочитайте уривок із «Повісті минулих літ» і визначте, яку історичну інформацію розповідає автор: Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, — то було [між них] три брати: одному ім’я Кий, а другому — Щек, а третьому — Хорив і сестра їх — Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Борич, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щековицею, а Хорив — на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоривицею. Зробили вони городок [і] на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом, і був довкола города ліс і бір великий, і ловили вони [тут] звірину. Були ж вони мужами мудрими й тямущими і називалися полянами.

Літописи (від слів «у літо») — оповіді, у більшості з яких події викладено в хронологічній послідовності за роками

Розгляньте ілюстрацію і поясніть, у чому полягає цінність Літопису Самійла Величка як історичного джерела. Сторінки Літопису Самійла Величка

Науковий період Науковий період у дослідженні минулого розпочався наприкінці XVIII — на початку XIX ст. - саме тоді з’явилися осередки професійних істориків. Вони розробили наукові методи аналізу історичних джерел, заклали підвалини галузей історії, зокрема археології, спеціальних історичних дисциплін тощо.

Микола Костомаров. Володимир Антонович. Михайло. Грушевський