Презентація "Старі Кодаки та перші запорожці-козари"

«Старі Кодаки й перші запорожці- козари». Мотив національної пам’яті про запорожців – оборонців рідної землі.

Чи знаєш ти, звідки ми дізналися про минуле нашого народу?У часи, коли люди не вміли читати й писати, усі знання про історичні події зберігалися в народних переказах. Наші предки цікавилися подіями минулого, знали імена народних героїв, переповідали одне одному про їхні подвиги. Переказ — це твір усної народної творчості, у якому розповідається про історичні події та народних героїв. Пригадаймо

Хто створював перекази?Імена творців губляться у віках. І чим далі у глиб віків, тим менше збереглося таких творів. До нас дійшла невелика кількість переказів доби Русі-України, найбільше — про запорожців, їхні подвиги. А ще є перекази про кріпаччину, народних бунтарів Устима Кармелюка, Семена Палія, Олексу Довбуша тощо. Перекази зберігають історичну пам’ять народу, виховують мужність, учать любити й захищати свою землю. Пригадаймо

З історії переказу. Народний переказ «Старі Кодаки й перші запорожці-козари» входить до збірки «Савур-могила. Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини», яку упорядкував український мовознавець, лексикограф, фольклорист Віктор Антонович Чабаненко (1937 – 2014). Окремі записи легенд та переказів українського народу він почав друкувати у запорізькій періодиці ще на початку 1980-х років. 

З історії переказу. Книжка була видана 1990 року, швидко знайшла своїх читачів і зараз стала бібліографічною рідкістю. Назва збірки та її підзаголовок: «Легенди та перекази Нижньої Наддніпрянщини» – спрямовані на усвідомлення того, що Наддніпрянщина – це історичне Запорожжя, з існуванням якого пов’язується українська ідея «золотого віку і втраченого раю», та скарбниця запорозького вільного духу, незалежності та козацької слави.

Словничок до твору. Старі Кодаки – поселення, розміщене на правому березі річки Дніпро; навпроти його починалися дніпровські пороги – Кодацький поріг. Зараз селище в Новоолександрівській сільській громаді Дніпропетровської області. Козари – назва козаків в давні часи; за однією з теорій, слово «козак» походить від слова «хазар» (у тогочасній транскрипції – «козар)». Підбити – підпорядкувати. Присно-славний – завжди славний. Приклонитися – погодитися, прийняти з прихильністю. Дідичня – вотчина, родове володіння. Слово ляпнуть – сказати щось необдумано, необережно. Попужнити – налякати. Шкварити – тут, давати жару. Протурити – прогнати. Кош (кіш) – велике козацьке об'єднання на чолі з отаманом.

Розмірковуємо над прочитаним 1. Яке враження справив на вас цей переказ?2. Хто такі козари?3. Що з переказу ви дізналися про Старі Кодаки? Почитайте або перекажіть, якими були Старі Кодаки в той час, коли біля них оселилися козари.4. Звідки прийшли козари? Хто був їхнім ватажком? Чому Герман розділив своє військо на три частини?5. 3 яким проханням звернулися козари до польського короля?6. Чому польський старшина, який жив князьком у Кодаці, не хотів виконувати указ польського короля?7. Які події в переказі схарактеризовано прислів’ям «Не займай чужого — свого не стратиш»? Розкажіть про ці події. Які наслідки вони мали?8. Поміркуйте, чи засуджує народний переказ намагання козарів відібрати землі в польського князя? Відповідь обґрунтуйте.

Тема: розповідь про найстародавніше поселення Старі Кодаки, яке стало колискою для перших запорожців-козарів.Ідея: уславлення звитяги перших запорожців-козарів. Зробимо висновок

Подискутуємо? Чому слава про козарів «не вмовкала»?