Презентація "Стародавня історія України"
Про матеріал
Періодизація стародавньої історії України, поява та розселення людей на території України, поширення землеробства та скотарства, бронзовий вік, залізний вік, кіммерійці, скіфи, сармати, античні міста Північного Причорномор*я, давні слов*яни
Поява та розселення людей на території України. РАННІЙ ПАЛЕОЛІТ (1 млн – 150 тис. р. тому)1 млн років тому – поява людиноноподібних істот на тер. України. Пітекантроп – людиноподібна мавпа. Людське стадо – форма організації суспільства. Ручне рубило – перше кам'яне знаряддя праці. Збиральництво, полювання на дрібних тварин – основне заняття. Королеве на Закарпатті – найвідоміша стоянка первісних людей. Заселення території України відбувалося через Балкани і Центральну Європу.
СЕРЕДНІЙ ПАЛЕОЛІТ (150 – 40/35 тис. років тому) Суворий клімат – Льодовиковий період. Палеоантроп або Неандерталець – наступник пітекантропа. Проживали в печерах, або будували житла з кісток мамонтів або каміння. Використовували одяг, могли добувати вогонь. Полювали на мамонтів, коней, зубрів. Знаряддя праці – гостроконечники та скребла. Киїк-Коба в Криму – найвідоміша стоянка Неандертальців.
ПІЗНІЙ ПАЛЕОЛІТ (35 – 11 тис. р. тому)Кроманьйонець, неоантроп, Homo sapiens – людина сучасного антропологічного типу. Суспільна організація – родова община, 25-40 осіб (5-7 сімей ) . Релігія: тотемізм, анімізм, фетишизм, магія. Зародження мистецтва. Знаряддя праці – ножі, наконечники списів, сокири, вироби з кістки й рогу (голки, шила, руків'я інструментів). Привласнююче господарство – мисливство(мамонти, бізони), збиральництво, рибальство. Стоянки: Мізин, Кирилівка, Межиріч. Мізинська стоянка (20 тис. р.т.) – п'ять жител з кісток 100 мамонтів.
ПОШИРЕННЯ ЗЕМЛЕРОБСТВА ТА СКОТАРСТВАНЕОЛІТ (7-5 тис. до н.е.)«Неолітична революція» – перехід від привласнюючого до відтворюючого (продуктивного) господарства. Відтворююче господарство – землеробство, скотарство. Поява глиняного посуду, прядіння, ткацтво. Нові методи обробки сировини – шліфування, розпилювання, свердління.
ЕНЕОЛІТ «мідно-кам'яний вік» (4-3 тис. до н.е.)Мідь перший метал, який почала обробляти людина. Трипільська археологічна культура. Перелогове рільництво – система обробітку землі. Культури, які вирощували – ячмінь, просо, пшеницю, більшість сучасних садових культур. Родові общини, племена – соціальні відносини. Культура мальованої кераміки. Протоміста з населенням 10 тис. осіб (Майданецьке на Черкащині.)
Залізний вік - 1 тисячоліття до н.е. Кіммерійці – кочовий іраномовний народ, що проживав на теренах України в 9-7 ст. до н.е. Перший народ на території України чия назва нам відома з писемних джерел. Кімерійців описували Гомер в поемі «Одісея», та історик Геродот. Описували в основному військові набіги. Перший кочовий народ на території України. Пересувалися верхи на конях, жінки і діти в кибитках запряжених волами. Основа господарства – конярство.
СКІФИ 7-3 ст. до н.е. Кочовий іраномовний народ зі степів Передкавказзя, займалися конярством, здійснювали походи на Передню Азію.5-4 ст. до н.е. розквіт Скіфії. Царські кургани – Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила. Цар Атей (4 ст. до н.е) – найвідоміший правитель скіфів. Карбував власну монету.4-3 ст. до н.е. – висихання степів та криза господарства лісостепу – занепад Великої Скіфії. Утворилися дві Малі Скіфії: Перша у Нижньому Подніпров'ї та Подунав'ї; Друга в Криму.
Античні міста Північного Причорномор'я. Колонізація – заселення вільної території. Велика Грецька колонізація 7-6 ст. до н.е. Причини: Аграрна – перенаселення Греції, нестача орних земель. Сировинна – пошук нових джерел металів, лісу, продовольства. Торгівельна – пошук нових ринків збуту. Політична – переселення незгодних з політичним режимом в грецьких містах-полісах.
Політичний устрій міст-колоній такий як і в ГреціїПоліс (місто-держава)Форми правління: 1) Республіка (Ольвія, Тіра, Херсонес)2) Монархія (Боспорське царство)Народні збори – найвища влада в державі, приймала найважливіші рішення державного життя. Рада – найповажніші громадяни, готували проекти рішень і надавали народним зборам. Архонт – головний посадовець, очолював виконавчу владу. Стратеги – воєначальники. Структура грецького поліса: 1 – Акрополь, верхнє місто де будували храм божества, яке було покровителем міста; 2 – Агора, ринкова площа, де проходили народні збори; 3 – житлові квартали поліса; 4 – приватні земельні ділянки громадян; 5 – гавань і порт; 6 – хора, сільськогосподарська округа.
І століття до н.е. міста-колонії Північного Причорномор'я потрапили в залежність від Риму.370-ті р. н.е. прихід зі степів Азії кочового племені гунів – занепад Боспорського царства та інших античних міст-колоній. Херсонес єдина колонія, що проіснувала до середини 15 століття. Акрополь Пантікапея (Реконструкція)
Давні слов'яни. Слов'янські племена формувалися протягом 2-1 тис. до. н.е. Прабатьківщина слов'ян – територія між річками Вісла та Дніпро. Найдавніші згадки про слов'ян: Римські історики Пліній Старший, Тацит, географ Птоломей називали їх – венедами. Готський автор Йордан (551 р.) писав про слов'ян «вони походять від одного кореня і відомі під трьома назвами: венеди, анти, склавіни» венеди на р. Вісла, анти на р. Дніпро, склавіни між Дністром і Дунаєм.
4 ст. в Причорномор'я прийшли племена готів – анти перейшли під їх владу.375 р. кочовики Гуни розбили готські племена – анти перейшли на службу до гунів.453 р. смерть гунського царя Аттіли – слов'янські племена здобули незалежність - почався рух на території Східної Римської імперії – Велике розселення слов'ян.
Заняття. Основне заняття слов'ян – хліборобство, осіле скотарство. Землеробство – вогнево-підсічне, перелогове, пізніше двопільне. Займалися городництвом та тваринництвом. Промисли – рибальство, полювання, бортництво. Ремесла – ливарна справа(виплавка металів), ковальство, ліпна кераміка.
Вірування. Язичництво – віра в багатьох богів. Боги: Перун (грім і блискавка), Хорс (сонце), Дажбог (світло, добро), Стрибог (вітер), Симаргл (рослини), Мокош (родючість, домашній добробут), Велес (скотарство). Світ складається з трьох частин: небо, між небом і землею, земля. Капище – язичницькі святилища де приносили жертви і поклонялися ідолам. Волхви – служителі язичницьких обрядів, мудреці, провісники. Збруцький ідол