Презентація "Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення" 8 клас

Статево-віковий склад населення світу й України. Тривалість життя населення

Статевий склад населення. Статевий склад є однією з найважливіших характеристик населення. Найбільше він впливає на демографічну ситуацію, зокрема на народжуваність, від якої залежить існуюча і прогнозована кількість населення. Відомо, що в усіх країнах хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток (у середньому 106 на 100). Із часом ці показники згладжуються, досягаючи у віці 30—35 років рівності. Потім відбувається збільшення частки жінок, яке досягає максимуму в старшому віці (мал. 1). Це відмінності між окремими регіонами і країнами, які стосуються становища жінки в сім’ї й суспільстві, тривалість і рівень життя населення, демографічна політика та історичні події. Так, диспропорції в статевому складі багатьох країн, у тому числі в Україні, пов’язані з воєнно-політичними подіями та міграційними процесами. Тому, як і інші демографічні показники, статева структура населення різних регіонів і країн істотно відрізняється.

Майже в 140 країнах світу жінок більше, ніж чоловіків. Проте за кілька останніх десятиліть кількісне переважання чоловіків дещо зросло. У першу чергу це досягається за рахунок азіатських країн: Саудівська Аравія на 100 жінок припадає 119 чоловіків, Індія на 100 жінок 108 чоловіків,Китай та Пакистан на 100 жінок 106 чоловіків,Малайзія та Іран на 100 жінок 103 чоловіка. Середньосвітовий показник — 100 жінок/101 чоловік. В Україні в середньому на 100 жінок припадає 86 чоловіків. При цьому спостерігаються регіональні відмінності: менші статеві диспропорції в деяких областях західної частини України: Закарпатська область на 100 жінок припадає 92,9 чоловіка (найвищий показник у країні), Львівська область на 100 жінок 90,1 чоловіка, Івано-Франківська область на 100 жінок 89,3 чоловіка. Найбільша диспропорція: Чернігівській області — 83 чоловіка на 100 жінок, Харківська область – 84,8 чоловіка на 100 жінок,Київська область — 85,9 чоловіка на 100 жінок.

Тривалість життя населення. Середня очікувана тривалість життя у світі у 2020 р. Склала 72,7 року. Від 2000 до 2020 р. вона підвищилася на 5,5 року. Причому збільшення відбулося у всіх регіонах. У Європі очікувана тривалість життя становить 78 років. Найбільш високими є показники в Західній Європі: - Ісландії, - Швеції, - Франції, - Норвегії У Латинській Америці середній показник складає Тут за цим показником відстає тільки найбідніша держава Америки — Гаїті. В Азії середній показник тривалості життя становить . Найдовше живуть у - Японії - СінгапуріТривалість життя 82-83 роки74 роки73 роки. Тривалість життя 83-84 роки

Тенденції, характерні для всього світу, знайшли відображення і в Україні: якщо у 2000 р. середня очікувана тривалість життя становила 68 років, то у 2020 р. — майже 72,3 року. У всіх областях України, крім Закарпатської, у міських поселеннях тривалість життя приблизно на два роки вища, ніж у сільських. Особливістю України, як і низки інших держав Центральної Європи, є значно більша (на 10 років) середня тривалість життя жінок порівняно із чоловіками (77,1 та 67,6 років відповідно). На показник очікуваної тривалості життя впливають такі чинники: - рівень матеріального забезпечення, - стан системи охорони здоров’я, - екологічна ситуація тощо.

Віковий склад населення. Віковий склад (структура) — важлива характеристика населення. Її аналіз дає змогу передбачити кількість трудових ресурсів та людей пенсійного віку, потребу в дошкільних дитячих закладах і закладах освіти тощо. Цей показник залежить від: - народжуваності, - смертності, - тривалості життя. У свою чергу, від вікового складу залежить багато демографічних показників, що стосуються природного руху населення. Так, із підвищенням частки населення старшої вікової групи зменшується народжуваність, а смертність збільшується.

Цей розподіл є основою для оцінки біологічної «молодості», «зрілості» або «старості» суспільства (мал. 2).

Населення світу в цілому майже зріле (середній вік становить близько 30,5 року). Проте окремі регіони вражають «молодістю»: - Африка (наприклад, середній вік у Нігері — 16 років, в Уганді — 17 років). - Інші наближаються до «старості», передусім це країни Європи та Японія (мал. 3). Наприклад, середній вік населення Німеччини — 47 років, Японії — майже 48 років. У 2020 р. у світі населення - молодшого віку складало 26%, - середнього — 61%, - старшого — 13%. Докладну інформацію про склад населення світу та окремих країн можна отримати на підставі аналізу статево-вікових пірамід.

Статево-вікові піраміди відображають у відсотках співвідношення чоловіків і жінок різного віку у вигляді стовпчикових діаграм. Ліворуч від осі графіка позначено кількість чоловіків, праворуч — жінок (мал. 4). За допомогою статево-вікових пірамід можна отримати інформацію про співвідношення кількості чоловіків та жінок, а також інформацію проте, скільки людей кожної вікової групи проживає в країні та який ресурсний потенціал. Слід відзначити специфічні особливості вікової структури міського й сільського населення. Відплив молодих людей до міст призводить до того, що частка осіб старшої вікової групи в сільській місцевості, як правило, вища, ніж у містах. Процес «старіння» населення світу викликає цілий комплекс проблем і потребує перспективного економічного й соціального регулювання в більшості країн, у тому числі в Україні. За віковим складом населення Україна входить до групи держав Центральної Європи. Для них характерне поступове зменшення частки населення молодшої вікової групи (середній показник — від 14 до 16%), відносно стабільна середня вікова група (61—64%), збільшення частки старшої вікової групи (21—26%). В Україні три області (Рівненська, Закарпатська та Волинська) мають частку населення молодшої вікової групи більшу, ніж у старшої (19—20% проти 17—18%). В інших адміністративних одиницях кількість населення молодшої вікової групи менша за кількість старшої. В окремих випадках різниця суттєва: так, у Сумській 13% проти 24%, у Чернігівській —13% проти 27%.

Домашня робота§ 44 Виконати практичну роботу у зошиті