Карпилівка, як “деревня”, єпархіально підлегла Понебелю, з’являється у записі з 1798 року під іменем “Карпилово”. Три роки опісля, громадою освячено придорожній хрест і капличку. А ще через 2 роки є вість про велику пожежу лісу в “Карпиловском имении”. У 1815 році при “Карпиловской дороге” знайшли побитого чоловіка. Назва Карпилівка пішла від особового наймення Карпило, яке в свою чергу похідне від імені Карпо (з грецького карпос -”плід”). За народними оповідями,тут, де Карпилівка, був колись великий став, де розводили карпів. Сюди перед великими святами приходили околишні люди купувати, вимінювати на свій товар рибу. А відав цим ставом якийсь Карпило. Він тут розбудувався і став родоначальником Карпилівки. На даний момент Карпилівка є великим селом зі своєю інфраструктурою. У селі є ЗОШ І-ІІст., будинок культури, ФАП, сільська бібліотека, пошта, 4 магазини, чудова природа і багата історія. Тут також знаходиться фермерське господарство “Калина”.
Народний ансамбль української пісні “Червона калина”Заснований у 1991р. Керівник: Якимчук Ольга Василівна . Ансамбль бере активну участь у міжнародних конкурсах “Коляда”,“Древлянські джерела”, “ Піснірідного краю”, етнофестивалі “Бурштиновий шлях”. У вересні 2012р. ансамбль вчетверте підтвердив звання народного. Ансамбль бере активну участь у культурному житті села, зокремастало традицією проводити тематичні свята “Свято полуниці”,“Мені сорочку мати вишивала”, проведення свята “Івана Купала”.
На схід від Карпилівки, неподалік автотраси Рівне – Луцьк розкинулося село Понебель. Як топонім Понебель засвідчений з 1561р. Тоді це була маєтність Федора Чаплича-Шпанівського. Назва села – унікальна. У ній приховане старовинне ім’я, де “поне” – префікс – “тому що”, “з тих пір”, а “бел” – частина від дієслова “быти” – бути із значенням “проростати”, “множитися”, що в комплексі звучить: “Нехай з тих пір твориться рід”. У 1767р. на кошти княгині Стецької та громади села збудовано церкву Святої Параскеви, яка діє й досі. У селі Понебель народився Михайло Андрійович Тучемський (5.09.1872 – 23.04.1945) – церковний публіцист, краєзнавець, був викладачем школи при Почаївській Лаврі.
Історія села Михайлівки. Перша згадка про село датується 1887 роком. Тоді в “Михайловском лесу” на зрубі продавали на вивіз будівельно-паливну деревину. Чехи мали тут Дім молитви, крамницю, паровий млин. У 20 столітті довколишні угіддя належали поміщикові Володимирові Соболевському, який був одружений на українці Ользі. Назва села походить від його першого поселенця Михайла, “Міхала” по-місцевому, який мав тут курінь, а згодом – лісничівку. Після другої світової війни село залишили поляки та чехи. Натомість сюди почали прибувати українці-забужанці. Зокрема: родини Качанів, Внуків, Парасьонів, Дедюхів, Пеньонжиків, Пайонків, Доменюків. Восени 1992 року село мало 30 дворів, 108 мешканців, колгоспну бригаду, ферму. З відродженням України до Михайлівки споруджені дорога та газогін, прокладено телефонну мережу.
Історія заснування рідної школи. Карпилівська ЗОШ І-ІІ ст. була занована у 1958 році. Навчальний заклад очолив випускник Рівненського учительського інституту Євген Антонович Лещук. У школі було обладнано з двома відділеннями майстерню, зразкові дослідні ділянки, створено кролеферму, пришкільні спортмайданчики. З ініціативи директора було закладено фруктовий сад, який і досі радує школярів своїми плодами. Палкий прихильник української пісні, Євген Антонович створює шкільний учнівський та учительський хорові колективи. Сам, володіючи прекрасними вокальними даними, співає і керує ними. Пізніше цю добру справу подовжила вчителька школи Тетяна Олександрівна Бляхарчук. Першими педагогами школи були: Євген Антонович і Таїсія Степанівна Лещуки, Іван Григорович і Ванда Миколаївна Холденки, Марія Олексіївна Ляхович, Володимир Сергійович Завадський, Марія Дмитрівна Клим’юк, Василь Кирилович Козак-Богуцький, Ростислав Іванович Дедюх. Починаючи з 1979 року, школу очолювали Василь Копель, Василь Олексійович Рудич, Павло Гнатович Свиридон, Анатолій Всеволодович Яковчук, Марія Євгенівна Костюк, Андрій Миколайович Столярець. Зараз навчальним закладом керує Любов Анатоліївна Юрчук. За останні роки більш ніж удвічі збільшилася наповненість ЗОШ, змінився і її статус – вона стала школою І-ІІ ступенів.