У 1337 році король Англії Едуард ІІІ, почав війну, яка в історії отримала назву «Столітня». (Це «історичний фейк» який з’явився значно пізніш. Може, за часи, таку званої «Великої французької революції»). Коли король Франції Філіп VI прибрав до своїх рук землі Гасконії, тому саме там і почалися військові зіткнення між прихильниками Англії та Франції.
Армія англійців завдала поразку Франції при Кресі (1346 рік) та захопила порт Кале (1347 рік). У 1356 англійська армія під командуванням сина Едуарда III, Чорного принца завдала нищівної поразки французам в битві при Пуат’є, узявши в полон короля Іоанна II Доброго. Після смерті Філіпа в 1350 році трон Франції перейшов до його сина Іоанна ІІ.
На королівський престол Франції в 1364 році зійшов син Іоана ІІ, Карл V. На початку правління йому вдалося повернути втрачені землі. Під час свого правління Карлу вдалося подолати опір опозиції під керуванням Карла Злого, короля Наварри, підкорити землі Бретонського герцога, Бургундію
Французи, зайняли частину володінь Плантагенетів. Англія підтримувала папу Урбана VI, а Франція — Климента VII. У 1389 році між Англією и Францією було укладено перемир’я, яке тривало до 1415 року. У 1380 році королем було оголошено Карла VІ у 12 – річному віці. Невдовзі, у короля була виявлена душевна хвороба.
Англійці проголосили королем Франції англійського короля Генріха VІ. У Франції королем було обрано Карла VІІ. Під час битви під Орлеаном у 1429 році французи досягли успіху. (Історія пов’язує цю перемогу з ім’ям Жанни д’Арк, це ще одна «історична казка»). Поступово, Франція звільнила всі території, крім порту Кале. У 1453 році відбулася остання битва Столітньої війни при Кастільоні.