Презентація СУСПІЛЬСТВО

Суспільство

Суспільство — це відносно стійка система соціальних зв'язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб.

спільністю території проживання, що звичайно збігається з державними кордонами і служить тим простором, у рамках якого складаються і розвиваються взаємозв’язки і взаємодії членів даного суспільства;цілісністю і стійкістю;самовідтворенням, саморегульованістю;таким рівнем культури, що знаходить своє вираження у виробленні системи норм і цінностей, які лежать в основі соціальних зв’язків. Суспільство характеризується:

ОЗНАКИ СУСПІЛЬСТВА

Складність загального визначення поняття. Складність загального визначення поняття “суспільство” пов’язана з рядом обставин. це – дуже широкі за обсягом поняття. поняття “суспільство” – надзвичайно складне, багатошарове і багатогранне явище. поняття “суспільство” – поняття історичне, загальне визначення якого повинно охоплювати всі етапи його розвитку. поняття “суспільство” – стикова категорія і соціальної філософії, і соціології, і історії, і соціальної психології, і деяких інших наук, кожна з яких по-своєму визначає суспільство. поняття “суспільство” використовується в житті дуже широко і багатозначно.

ТИПИ СУСПІЛЬСТВ

ФУНКЦІЇ СУСПІЛЬСТВА

Очевидно, що у всіх визначеннях суспільства у тій чи іншій мірі виражений підхід до суспільства як до цілісної системи елементів, що знаходяться в стані тісного взаємозв’язку. Такий підхід до суспільства називається системним. З точки зору системного підходу, суспільство – це не сумативна, а цілісна система. Це означає, що на рівні суспільства індивідуальні дії, зв’язки і відносини утворюють нову, системну  якість. Системна якість - це особливий якісний стан, який не можна розглядати як просту суму елементів. Суспільні взаємодії і відносини носять надіндивідуальний характер. СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВА

Соціальна система. Соціальна система – це цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії і відносини. Цілісній системі притаманні безліч зв'язків, взаємодій і відносин. Найбільш характерними є взаємодії і відносини, що включають у себе координацію субординацію елементів. Координація – це визначена погодженість елементів, той особливий характер їхньої взаємної залежності, який забезпечує збереження цілісної системи. Субординація – це підпорядкованість, що вказує на особливе місце, неоднакове значення елементів у цілісній системі. Отже, суспільство стає цілісною системою з якостями, яких немає в жодного з включених у нього елементів окремо.

Детерміністський підхід ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВАСистемний підхід до суспільства доповнюється у соціології детерміністським і функціоналістським. Детерміністський підхід найяскравіше виражений у марксизмі. З погляду цього вчення, суспільство як цілісна система складається з наступних підсистем: економічної, соціальної, політичної, ідеологічної. Усі ці системи є ієрархічною структурою, тобто знаходяться в співвідношенні субординації, підпорядкованості в тому порядку, як вони перераховані. 

ФУНКЦІОНАЛістський підхід ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВАІдеї функціоналізму в більшій мірі притаманні англо-американській соціології. Так само, як і прихильники системного підходу, функціоналісти розглядали суспільство як цілісний, єдиний організм, що складається з безлічі частин: економічної, політичної, військової, релігійної і т.п. Кожна частина може існувати тільки в рамках цілісності, де вона виконує конкретні, строго визначені функції. Оскільки кожна з частин суспільства виконує тільки їй властиву функцію, то у випадку порушення діяльності цієї частини, чим більше функції відрізняються одна від одної, тим важче іншим частинам заповнити порушені функції. Спенсер надавав великого значення соціальному контролю, до якого належить політичне управління, органи правопорядку, релігійні інститути і моральні норми. Головною умовою збереження суспільної цілісності є згода більшості суспільства із прийнятою в ньому системою цінностей.

ІНДИВІДУАЛістський підхід ДО РОЗУМІННЯ СУСПІЛЬСТВАОсновна ідея методології індивідуалізму зводиться до наступного: усяке соціальне явище, у тому числі й громадське життя, може бути пояснене через сукупність індивідуальних дій. З погляду представників індивідуалізму, схема дії містить у собі наступні елементи: діюча особа; залученість до ситуації; переслідування будь-якої мети через дію; маніпулювання ресурсами для досягнення мети; більш-менш чітко визначена поведінка. Пояснення цьому явищу пропонує ряд теорій соціальної взаємодії. Однією з таких теорій є теорія соціального обміну американського соціолога Дж. Хоманса: Чим частіше вчинок винагороджується, тим частіше він повторюється. Якщо в минулому одержання винагороди відбувалося у визначеній ситуації, то люди прагнуть створити таку ж ситуацію. Коли потреби людини майже цілком задоволені, вона у меншій мірі прагне прикладати зусилля для їхнього задоволення.

ВИСНОВОКТаким чином, у поясненні питання, що таке суспільство, які механізми його утворення і функціонування, соціологія спирається на різноманітні методологічні підходи, які нерідко погоджуються один з одним, але можуть вступати й у протиріччя.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!©Світлана МАЄВСЬКА