СВІТОВИЙ ОКЕАН Світовий океан – безперервна водна оболонка земної кулі, над якою виступають елементи суші – материки і острови та яка має спільний сольовий склад. Океан – частина Світового океану, яка розміщена між материками, має великі розміри, самостійну циркуляцію вод і атмосфери та особливий гідрологічний режим.
Гіпотеза вторинного утворення улоговин океану. Згідно даної точки зору, всі океани, чи принаймні - Атлантичний, Північний Льодовитий і Індійський, а також окраїнні й середземні глибоководні моря, виникли у вигляді вторинних утворень на місці первісної земної кори. Ю. М. Шейнманн. В. В. Білоусов
Гіпотеза горизонтального переміщення материків. Вважалося, що частини земної кори, повільно плавають на нижньому розплавленому шарі, як велетенські крижини по воді. Припускалося, що багато мільйонів років тому на поверхні Землі існував один велетенський материк Пангея (від грецької суцільна Земля), оточений океаном Панталасою (від грецької суцільне море). Згодом цей материк під впливом обертання Землі та притягання Місяця розколовся на окремі частини, які почали розходитися у різні боки. Альфред Вегенер
Концепція неомобілізмуЇї суть ґрунтується, головним чином, на матеріалах геофізичних досліджень дна Світового океану. Ця гіпотеза визначає можливості горизонтальних переміщень досить великих ділянок літосфери (плит) на величезні відстані. Кордонами плит виступають серединно-океанічні хребти і глибоководні тренчі.
Морфометричні характеристики океанів. Характеристики. Океани. Тихий. АтлантичнийІндійський. Північний. Льодовитий. Світовий. Площа поверхні,млн км2178.6891.6676.1714.75361.26 Об’єм, млн км3710.36329.66282.6517.071340.74 Середня глибина, м39763597371112253711 Найбільша глибина, м1102287427209552711022
ТИХИЙ ОКЕАННа частку Тихого океану припадає майже 50% поверхні Світового океану і трохи більше половини всієї маси його вод. Це разом з тим і найбільш глибокий океан. Переважаючі глибини від 3000 до 6000 м займають 78.9% його площі. На моря припадає близько 18% загальної площі цього океану. Тут знайдена й найбільша глибина Світового океану – Маріїнський жолоб (11022 м).
АТЛАНТИЧНИЙ ОКЕАНАтлантичний океан від Північного полярного кола до берегів Антарктиди простягається на 16000 км. Між західним узбережжям Мексиканської затоки і східними берегами Чорного моря ширина океану досягає 13000 км, а у найвужчому місці між мисом Сан-Рокі (у Південній Америці) та узбережжям Сьєрра-Леоне (в Африці) ширина його не перевищує 2900 км. Площа і об’єм складають близько ¼ по відношенню до Світового океану. На переважаючі глибини (3000 – 6000 м) в цьому океані припадає 71.3%. Загальна площа морів від усієї акваторії океану – близько 16%. Найбільша глибина 8742 с – жолоб Пуерто-Ріко.
ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАНІндійський океан знаходиться на третьому місці. Його площа і об'єм дещо перевищують 1/5 від усього Світового океану в цілому. Переважаючі глибини (3000- 6000 м) складають близько 75.7%. Загальна площа морів океану – 15% від усієї площі океану. Максимальна глибина 7209 м зареєстрована в Зондському жолобі.
ПІВНІЧНИЙ ЛЬОДОВИТИЙ ОКЕАНПівнічний Льодовитий океан – найменший океан, його площа складає 4.1%, а об’єм - 1.2% від усього Світового океану. Тут переважають глибини від 0 до 200 м (42.3%), глибини більше 3000 м (16.7%). На частку морів в океані припадає близько 52% всієї поверхні океану. Тому багато вчених вважають цю водойму середземним морем Атлантичного океану. Найбільша глибина океану 5440 м.
МОРЯМоре – це невелика частина океану, яка врізається в сушу чи відмежована від нього берегами материків, півостровами та островами і має певні геологічні, гідрологічні та інші риси, що суттєво відрізняються від рис океану. За даними Географічного управління виділено 140 морів, заток і проток, з них 44 належить до Атлантичного, 29 – до Північного Льодовитого, 50- до Тихого і 17 – до Індійського океану. Міжнародне географічне бюро та Міжурядова океанографічна комісія ЮНЕСКО виділяють 59 морів.
Поділ морів. Середземноморські – це моря, що мають ускладнений водообмін з океаном через порівняно вузькі протоки. Внутрішні моря - це замкнуті реліктові моря (озера-моря), які не зв’язані з океаном, (Каспійське і Аральське). Їхні води різко відрізняються від океанічних вод. Міжматерикові моря розташовані між різними материками (наприклад, Середземне, Червоне моря). Внутрішньоматерикові моря знаходяться всередині одного материка (наприклад, Азовське, Балтійське, Біле).
Поділ морів. Окраїнні моря відокремлюються від океану островами чи заходять в материк і мають вільний зв’язок з океаном. Гідрологічний режим цих морів має більшу схожість з режимом суміжних частин відкритого океану. Це – Баренцове, Чукотське (Північний Льодовитий океан), Берингове, Японське (Тихий океан), Північне (Атлантичний океан) моря.
Основні морфометричні характеристики морів. Море. Площа, тис. км. Об’єм води, км3 Середня глибина, м. Найбільша глибина морів, м. Тихий океан. Коралове40681003824689174 Південно-Китайське3537362310245560 Берингове2315379616404097 Охотське160313168213351 Японське1062163115363699 Східнокитайське8362583092719 Банда714193523377440 Яванське480224589 Целебеське435158636455842 Жовте4161638106 Сулу34855315915576 Молукське29155419024870 Серам18722712095319 Флорес12122218295123 Балі119494111296 Саву10517817013370
Основні морфометричні характеристики морів. Море. Площа, тис. км. Об’єм води, км3 Середня глибина, м. Найбільша глибина морів, м. Атлантичний океан. Карибське2777674524297090 Середземне2505360314385121 Північне5654987725 Балтійське4192150470 Чорне42255513152210 Азовське390.3713 Мармурове1143571261Індійський океан. Аравійське48321452330065803 Арафурське10171891863680 Тіморське6152504063310 Андаманське60266010964198 Червоне4602014373039 Північний Льодовитий океан. Баренцове1424316222600 Норвезьке1340232517353970 Гренландське1195196116415527 Східносибірське9134954915 Карське88398111600
Затока – це частина океану чи моря, що врізається в сушу і слабо відмежована від океану чи моря (наприклад, Гвінейська в Атлантичному, Аляска в Тихому, Бенгальська в Індійському океані). Затока за гідрологічним режимом мало відрізняється від прилеглого моря чи океану. Бухта – невелика затока, що чітко відділена мисами чи островами від океану чи моря, добре захищена від вітрів (наприклад, Севастопольська і Цемеська в Чорному морі, Золотий Ріг, Находка –в Японському морі. Лиман – затока, що відокремлена від моря піщаною косою (пересипом), в якій є вузька протока, котра з’єднує лиман з морем. Частіше лиман – це затоплена частина ділянки річкової долини, найближчої до моря (наприклад, Дніпровський, Дністровський). На гідрологічний режим лиману значною мірою може впливати річка, яка в нього впадає.
Лагуна – це мілководна частина океану (моря), що відокремлена від нього баром, косою, кораловим рифом; часто з’єднується з морем вузькою протокою або декількома протоками. Губа – затока, що глибоко врізається в сушу (наприклад, Чошська в Баренцовому морі, Обська в Карському). Фіорд – вузька та глибока морська затока з високими крутими берегами (наприклад, Согнефіорд у Норвезькому морі). Протока – водний простір, що розділяє дві ділянки суші та з’єднує окремі океани і моря чи їхні частини. Наприклад, Беріногова протока з’єднує Тихий та Північний Льодовитий океани і розділяє Азію та Америку, протока Лаперуза між островами Сахалін і Хоккайдо з’єднує Охотське та Японське моря