Презентація "Т.Г.Шевченко - талановитий художник"

ТАРАС ШЕВЧЕНКО – ТАЛАНОВИТИЙ ХУДОЖНИКПідготувала: Колосовська Надія Петрівнаучитель історії «Копитівський ліцей»

835 різних за жанром картин, з яких понад 100 портретів.278 робіт, відомі з різних джерел, не знайдено. В 1860 році Рада Академії мистецтв у Петербурзі визнала Шевченка академіком з гравіювання.

Художні техніки. Акварель. Олія. Олівець Офорт. Сепія. Туш. Гравюра

Мистецька спадщина. Мистецька спадщина Т. Г. Шевченка – твори живопису і графіки, що їх виконав Шевченко в різній техніці протягом усього життя. Збереглося 835 творів, що дійшли до нашого часу в оригіналах і частково в гравюрах на металі й дереві вітчизняних і зарубіжних граверів, а також у копіях, що їх виконали художники ще за життя Шевченка. Уявлення про мистецьку спадщину Шевченка доповнюють данні про понад 270 втрачених і досі не знайдених робіт.

За часом виконання всі живописні й графічні твори Шевченка можна поділити на три періоди: від перших робіт доакадемічного часу і до заслання (1830-1847рр), твори років заслання (1847-1857рр) і роботи, виконані після повернення з заслання до смерті художника (1857- 1861рр). В межах кожного з цих періодів простежуються й коротші за часом етапи, які об'єднують твори не тільки за певною тематикою, а й за художньою і за технічними засобами виконання.

Художня спадщина Шевченка. За свідченням самого Шевченка, малювати він почав з раннього дитинства – «хрестами й візерунками з квітками» (вірш «А. О. Козачковському») обводив сторінки в саморобному зошиті (1822-1826рр), а коли був у пана П. Енгельгардта козачком, - перемальовував лубки (1829). З до академічних робіт збереглися малюнок олівцем «Погруддя жінки»(1830), акварельний портрет П. Енгельгарда (1833), «Голова жінки»(1834), портрети Катерини Абази і Є. Гребінки (обидва – 1837), серія композицій на історичні теми – «Смерть Лукреції» (1835), «Смерть Олега, князя древлянського», «Александр Македонський виявляє довір'я своєму лікареві Філіппу» і «Смерть Віргінії» (всі - 1836), «Смерть Богдана Хмельницького» (1836-1837) і «Смерть Сократа» (1837).

ПОГРУДДЯ ЖІНКИ. Олівець, 1830.

ПОРТРЕТ В. П. ЕНГЕЛЬГАРДТА. АКВАРЕЛЬ,1833.

СМЕРТЬ ЛУКРЕЦІЇ. Туш,1835.

ГОЛОВА МАТЕРІ. Олія, 1838.

Мистецька спадщина Шевченка періоду від вступу до Академії мистецтв і до заслання (1838-1847рр) становить окрему групу живописних і графічних творів, що відзначається широкою тематикою, появою нових жанрів і новим співвідношенням між ними, значним удосконаленням опанованих технічних засобів вираження і звернення до нових. На творах Шевченка цього періоду особливо помітний вплив К. Брюллова: певна ідеалізація зображуваного, романтична піднесеність, деяка умовність колориту. Разом з тим Шевченко вчився в нього майстерності композиції, реалістичного рисунка, мистецтва портрета. Робота над цими копіями допомогла Шевченкові увійти в творчу лабораторію видатного художника, сприяла удосконаленню майстерності в акварельному живопису.

Копія з акварелі К. П. Брюллова. Під малюнком на паспарту напис олівцем: Шевченко Сонъ бабушки и внучки.

КАТОЛИЦЬКИЙ ЧЕРНЕЦЬ. Гравюра на сталі, 1841.

КОРОЛЬ ЛІР. Гальванокаустика,1843.

ПОРТРЕТ ПЕТРА І. Гравюра, 1844.

Альбом “Живописна Україна” 1-ое Виды по красоте или по историческим воспоминаниям примечательные: храмы, укрепления, курганы и все, что время пощадило.

ВИДУБЕЦЬКИЙ МОНАСТИР. Олівець, 1843.

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА З ЗАХОДУ. Акварель, 1846.

ПОЧАЇВСЬКА ЛАВРА З ПІВДНЯ. Акварель, 1846

Альбом “Живописна Україна” 2-ое Народный быт настоящего времени – обычаи, обряды, поверья, сказки и песни.

КАТЕРИНА . Олія, 1842.

СЕЛЯНСЬКА РОДИНА. Олія, 1843.

СТАРОСТИ. Офорт, 1844

Альбом “Живописна Україна” 3-ье Исторически важнейшие события от Гедимина до уничтожения гетьманства

ДАРИ В ЧИГИРИНІ 1649. Туш, 1844.

СУДНА РАДА. Офорт, 1844.

Казахська тематика. ПейзажіПортрети Побутові картини

НОВОПЕТРОВСЬКЕ УКРІПЛЕННЯ З ХІВІНСЬКОГО ШЛЯХУ. Акварель, 1856-1857.

КАЗАШКА КАТЯ. Сепія, 1856-1857.

БАЙГУШІ. Сепія, 1853.

Портрет Євгена Павловича Гребінки. Портрети. Портрет Г. І. Закревської. Олія, 1848

ПОРТРЕТ ЛИКЕРИ ПОЛУСМАКОВОЇ. Олівець, 1860.

Автопортрети Т. Г. Шевченка. Т. Шевченко створив 30 малярських та графічних автопортретів. Автопортрети Т. Г. Шевченка – власні зображення, які художник створював протягом усього життя. Найраніший з відомих тепер автопортретів (полотно, олія, 43*45, в овалі, ДМШ) виконано на початку 1840 в Петербурзі. Це одна з перших спроб Шевченка малювати олійними фарбами. У творі – романтично піднесений образ молодого поета- художника. В манері виконання – в легких лісируваннях, що подекуди поєднується з корпусним накладанням фарб, у витонченому малюнку, в довершеному пластичному моделюванні, в колориті, побудованому на синьо-зелених тонах з вкрапленням червоних, а головне в романтичному забарвленні образу – виразно відчувається вплив К. Брюллова.

Перший автопортрет. Зима 1840-1841 рр.

Кінець серпня 1845 р.

Червень-грудень 1847

Листопад 1849

1849-1850

Серпень 1851

1853

Березень 1860

Класичний автопортрет Шевченка

Останній автопортрет Шевченка. Січень-лютий 1861