Презентація та виступ на тему: "Формування читацької компетентності на уроках української літератури"

Вчитель української мови та літератури

КЗО “СЗШ № 15” ДМР

Демченко Мирослава Валентинівна

“ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ”

«Якщо ми навчатимемо сьогодні так, як  навчали вчора, ми вкрадемо в дітей завтра»,- писав Джон Дьюї, американський філософ, психолог та реформатор освіти.

                            1-2 слайди

Як відомо, особистість визначають неповторні фізичні якості, психічні процеси, темперамент, риси характеру, здібності, її потреби, інтереси. Вони позначаються на її пізнавальній діяльності, навчанні, праці, вчинках, ставленні до себе, взаєминах з іншими.

В Україні, як і в усьому світі, набирає ваги так зване покоління Y, або “діти тисячоліття”, які народилися між 1990 і 2000 роками. Досить поглянути на організацію офісів провідних технологічних корпорацій, у яких працюють і успішні українці, наприклад, айтішники, щоб зрозуміти, на що орієнтується креативний клас. Для них немає чіткого розмежування між роботою, навчанням і відпочинком. Праця не обов’язково має бути серйозною і нудною.  Життя цих людей гармонійно наповнене  роботою, пізнанням нового, самовдосконаленням, грою та розвагою.

                            3 слайд

На підході покоління Z. Воно змалку оточено гаджетами. Наші учні не ставлять зайвих запитань —  вони «гуглять». Не запитують дорогу в перехожих —  шукають потрібне місце за допомогою навігатора. Їхні погляди, спосіб життя кардинально відрізняються від старших поколінь. З дитячих років вони  занурюються через комп'ютерні ігри, через Інтернет у  систему віртуальної реальності.  Комп'ютер не здатний до співчуття, він знеособлений. Фактично наші учні  спілкуються із штучним інтелектом, а не з мислячою істотою. Це  може негативно вплинути на духовний розвиток школярів, затверджуючи  байдужий прагматизм, егоїзм. Отже, виникає загроза формування типу «ледачої душі» і «ледачого розуму».   Завдання сучасної школи – створити умови повноцінного цілісного розвитку особистості дитини.

Отже, ми маємо запропонувати майбутнім поколінням українців школу, яка буде для них сучасною.

                          4 слайд

Сьогодні школи мусять готувати учнів до безпрецедентно швидких змін, до професій, яких ще не існує, до розв’язання соціальних проблем, яких ми ще не можемо уявити, і до використання технологій, яких ще не винайшли. А головне -  школи мають готувати дітей до взаємопов’язаного світу, де потрібно буде   оцінювати ситуації з погляду різних думок і світоглядів, бо відкритість до представників різних культурних традицій – умова сталого розвитку.

                     5 слайд

 Спільними для всіх компетентностей НУШ є такі вміння:

• уміння читати і розуміти прочитане

• уміння висловлювати думку усно і письмово

• критичне мислення

 • здатність логічно обґрунтовувати позицію

 • виявляти ініціативу

• творити

• уміння вирішувати проблеми, оцінювати ризики та ухвалювати рішення

 • уміння конструктивно керувати емоціями

 • застосовувати емоційний інтелект

 • здатність співпрацювати в команді.

Сьогодні ми маємо покоління дітей з «кліповим мисленням». Воно сприймає інформацію поверхово, через зображення, часто відсутня концентрація уваги.

                            6 слайд

Несформована читацька компетентність зумовлює проблему низької читацької культури.Така проблема існує в усьому світі. Це підтверджено програмою міжнародного оцінювання PISA, започаткованою в 2000 році. Програма передбачає перевірку читацької грамотності, математичної та природничо-наукової грамотності. Тестують 15-річних учнів, виявляючи   їхню спроможність використовувати знання й уміння, здобуті в школі, за можливих життєвих труднощів. Участь у цій програмі бере 81 країна світу. Україна вперше брала участь у 2018 році.

Аналіз  даних читацької грамотності в різних країнах світу засвідчує, що лідерами протягом 6 років залишаються Сінгапур, Гонконг, Фінляндія.

 Читацька неграмотність – проблема українських школярів. Неправильно говорити, що сучасні діти не читають. Вони читають, однак це зовсім інший вид читання.  Сьогодні загальновизнаним є той факт, що наше розуміння поняття читацької грамотності змінюється. Навички читання, які вважалися потрібними для розвитку особистості 20 років тому, відрізняються від тих, які потрібні сьогодні.

За словами Еріка Шмідта з Google, за два дні людство створює стільки інформації, скільки загалом створили від зорі цивілізації до 2003 року. Це близько п’яти ексабайтів даних у день. Успішні громадяни мають уміти використовувати інформацію з різних галузей, наприклад, із фізики й математики, а також застосовувати технології ефективного пошуку, систематизації та відсіювання інформації.

 У минулому вчителі могли порекомендувати учням шукати інформацію в енциклопедіях і покладатися на неї як точну й правдиву. Сьогодні Google, Baidu чи Yandex пропонують нам мільйони відповідей на будь-яке запитання, а завдання сучасного читача  критично осмислити зміст і форму тексту. Учні повинні вміти відрізнити достовірну інформацію від недостовірної, факти від вигадки.

Щодня читачі використовують тексти для того, щоб знайти конкретну інформацію,   не зважаючи на решту тексту. Це передбачає здатність читача регулювати свою швидкість читання. Ми маємо сьогодні розуміти актуальність аудіочитання, електронного чи цифрового читання.

                     7 слайд

Змінились і види текстів.  Серед них:

• пост у блозі;
• багатосторінковий веб-сайт;
• вбудовані гіперпосилання;
• коментарі користувачів;
• списки;
• таблиці;
• графіки;
• рекламні оголошення;
• довідники.

8 слайд

Для уроків літератури доцільно використовувати технології XXI століття:

технологія розвитку критичного мислення;

проектно-діяльнісна технологі;

технологія проблемного навчанн;

технологія створення ситуації успіху;

діалогова технологія;

особистісно орієнтована технологія;

ейдетехніка.

Ейдетизм – фотографічна форма пам'яті, робота з  асоціаціями, шифрування навчального матеріалу у вірші, пісні тощо.

          інформаційно-комунікаційні технології.

Як мотивувати учнів читати?

             9 слайд

Актуальними залишаються  такі форми роботи :  літературні квести, дискусії, мандрівки, телемости, аукціони, поетичні конкурси, складання   ментальних карт, власних творів, організація свят, виставок творчих робіт учнів, художньої, наукової та публіцистичної літератури, зустрічі з письменниками.

                10 слайд

Формувати читацьку компетентність, розвивати творчі здібності школярів допомагають такі форми роботи, як фанфік (аматорський твір за мотивами оригінальних літературних творів), рефреймінг(погляд на ситуацію з іншого боку, під іншим кутом зору).

                  11-13 слайди

 Цікавим видом роботи  є створення учнями  власних тестових завдань за прочитаними творами. На наступому уроці можна порекомендувати школярам взяти участь у літературних батлах.  Створення ситуації змагання підвищує мотиваційну сферу учнів.

                14 слайд

Слово артбук означає книгу, зроблену своїми руками і власноруч проілюстровану. Майстри створюють ці книги з абсолютно різних матеріалів: дерева, пластику, текстилю тощо. Учням 5-7 класів було запропоновано виготовити власні артбуки. Виставку оригінальних робіт було організовано під час проведення Тижня  філології.

               15 слайд

Згідно з дослідженням, яке здійснювалося на базі навчальної платформи Європейської комісії eTwinning, найвідомішою книгою для українських дітей  є твір В. Нестайка "Тореадори з Васюківки".

У цьому навчальному році учні 6-х класів із задоволенням готували інсценізацію цього твору. Вони самостійно об'єдналися в групи, розподілили ролі, вчили текст, збагачуючи словниковий запас, розвиваючи  мовленнєві компетенції.

                Перегляд відео.

 Практика доводить: якщо наведені вчителем факти на уроці одразу емоційно не вплинули на школяра, вони автоматично потрапляють до категорії  забутих. Педагог має обрати цікавий для учня соціокультурний контекст, створити на його основі захопливе завдання для того, щоб заохотити  до читання. Викликавши у слухача потрібні  переживання, можна підштовхнути його до потрібних вчинків. Сторітелінг – це  той  метод, що дозволяє вчителю продуктивно навчати.

На уроках мови використовую тексти мотиваційного характеру: «Як стати лідером», «Фейкові новини. Перевір інформацію», «Тренди відпочинку сучасної молоді», «Майбутнє вже сьогодні. 12 професій, які скоро з'являться!» Учні із задоволенням читають про менеджера космотуризму, сіті-фермера, трейдера альтернативних валют, хірурга по збільшенню пам'яті, IT-генетика.

 На уроці літератури  під час вивчення біографії І.Франка також застосовую метод сторітелінг. Пропоную назвати прізвища людей, яких вони вважають успішними. Лунають імена спортсменів, політиків, артистів, письменників. Проблемне питання «Чи змогли б ці люди досягти високих результатів, якщо б  вони мало читали, не займалися самоосвітою?»  вирішується під час дискусії. Отже, висновок: сьогодні читач – завтра лідер. Учень, який отримав випереджувальне завдання,  цитує інтерв'ю зі співаком Святославом Вакарчуком: «Мій улюблений  письменник – Гоголь. З українських ще подобається Франко. Кожен по-своєму. Гоголь, мабуть, за дух, Франко – за інтелект. Я взагалі людина, яка в принципі себе не уявляє без книжок, без інформації».

 Один із варіантів використання прийому активного сторітелінгу - це  підготовка виступу-розповіді «Упізнай літературного героя». Під час міні- доповіді учні використовують цікафі факти з його життя, біографії письменника, опису епохи. Можна також запропонувати записати уявне інтерв’ю з письменником.

Для сучасного покоління підлітків візуалізація та медіаоснова уроку є обов'язковими вимогами, а не лише модними цікавинками.  Використання Інтернету - це потреба суспільства, у якому ми  живемо.

Сучасна методика пропонує такі прийоми, як скрайбінг (мальовані відео, метод розповіді, який супроводжується графічною ілюстрацією змісту сказаного – малюнки, символи, ключові слова, схеми). Найчастіше вчителі практикують скрайбінг – фасилітацію – супроводження розповіді.

Надзвичайно продуктивним є прийом хмари слів (візуальне відтворення списку слів на єдиному спільному зображенні). Це сприяє швидкому запам’ятовуванню інформації.

Пожвавлюють роботу на уроці і інтелект-карти, хронолайнери (інтерактивні стрічки часу, які дають відповіді на питання, що відбувається паралельно,а що чергується  і в якій послідовності).

Метод плейкаст (інтерактивна мультимедійна листівка).

Як показала практика, мотивація за допомогою медіапродуктів є досить ефективною. Тому практикую флешмоби, челенджі, віртуальні екскурсії музеями, кращими бібліотеками світу.

У цьому році мої учні брали участь у міському челенджі  «Кобзар єднає Україну». ( Кобзаря читай – в соцмережах викладай).

                            16 слайд

   Із задоволенням школярі виконують завдання створити мем. Учитель нагадує три складові мему: інформаційність, емоційність, парадокс. Учні створюють власні метафори, оксюморони, використовують фразеологізми.

                    17, 18 слайди

Можна запропонувати створити текст у месенджері.

Застосовую у роботі перегляди фільмів або їх фрагментів.

Старшокласникам подобається опрацьовувати біографію митців не за підручником, а  переглядаючи серії документальних фільмів «Гра долі» від студії «ВІАТЕЛ».

                   19 слайд

Учитель  має виступати джерелом креативної інформації, залучаючи до її  продуктивного використання своїх учнів.

Рекомендую  перегляд відеоматеріалів з Інтернету. Наприклад, «Лайфхаки з української літератури», відео Софії Павловської - наймолодшої "буктюберки" України, яка розповідає про книжки в YouTube.

Намагаюсь інформувати про цікаві події, наприклад, про створення у лютому 2019 р. командою Форуму видавців у соціальній мережі Facebook секретної групи для юних читачів «Таємне товариство книгоманів!»

Як відомо, більшість учнів користуються соціальними мережами. Цікавим є досвід перегляду  реальних сторінок письменників-сучасників Емми Андієвської, Ліни Костенко, Сергія Жадана.  Запропонувала  створити у даних програмах сторінки улюбленого письменника чи героя. Інше завдання: створити портфоліо (папку досягнень)  письменника.

Застосовуючи міжпредметні зв'язки на уроках, учитель не лише розвиває здібності, інтелект учнів, а й має змогу надзвичайно продуктивно використовувати комунікативні стратегії навчання.

Одним із методів, що сприяє розвитку читацької компетентності, є буктрейлер – невеликий відеоролик, що розповідає у довільній художній формі про  книгу. Основне завдання буктрейлера – розповісти, зацікавити, заінтригувати. У ролику, не більше 3 хвилин, інформація про книгу подається так, що  хочеться взяти її і почитати.

Учням 5-6 класів на уроках української літератури та інформатики було запропоновано виготовити буктрейлери. Учитель інформатики  ознайомила школярів із технологією їх створення, надала практичну допомогу. На уроці учні представили роботи. Було здійснено аналіз поданої текстової інформації, засоби її презентації. Діти мали змогу оцінити власний продукт праці в умовах творчої конкуренції.

         Перегляд буктрейлера, створенного ученицею.

Отже, залучивши дитину до читання, вчителі-словесники розв’язують  ряд важливих завдань: формування читацьких компетентностей та збагачення внутрішнього світу, формування сильного характеру, широкого світогляду, розвиток інтелекту, творчих здібностей, естетичних смаків.

                                   20 слайд

“Розумна людина завжди повинна пам’ятати про те, що, будучи нащадком минулого, вона одночасно є батьком майбутнього»,- наголошував англійський філософ і соціолог Герберт Спенсер.