Презентація "Тарас Шевченко - християнин-патріот"

Тарас Шевченко –християнин-патріот Підготувалавчитель основ християнської етики. Кальненської гімназії Кінаш Н. А.

Духовність починається з віри в Бога

Без віри Шевченко ніколи б не став Пророком християнського народу! Він був глибоко віруючим і практикуючим християнином. Це проявлялося і в його зовнішній поведінці: у молитвах;в читанні Святого Письма; у відвідуванні церкви; у приступанні до сповіді; прийнятті Святого Причастя;у дотримуванні посту.

«Кобзар» - «Євангеліє» від Тараса» У «Кобзарі» Шевченко виявляє глибоку обізнаність з текстами Старого і Нового Завітів, теологічно розкриває біблійні сюжети, володіє релігійною термінологією, вміло використовуєхристиянську символіку. У Тараса Шевченка вчилися пояснювати теми Святого Письма наступні покоління українських письменників.

Релігійна тематика творів Шевченка До семи творів Шевченко виносить епіграфом цитати зі Святого Письма. Це наступні поеми:«Неофіти», «Марія», «Тризна», «Сон», «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим», віршовані переклади Псалмів.

Шевченко не визнавав над собою ніякої вищої сили, окрім Господа Бога. «Молітесь Богові одному, Молітесь правді на землі, А більше на землі нікому Не поклонітесь.»

Тарас молився з дитинства: «Молюся Богу… І не знаю, Чого маленькому мені… Тоді так приязно молилось.» («Мені тринадцятий минало…»)

Своєрідний заклик для молоді: «Тихенько Богу помолюся, молися й ти…»

Шевченкові персонажі – молоді матері Вони, дивлячись в оченята своїх новонароджених діточок, просили Матір Божу про її заступництво щодо них:«Пошли тобі, Матір Божа, Тії благодати,Всього того, чого мати. Не зуміє дати.»

Його одинока душа потребувала материнської ласки і він піклувався про таких рідних йому матерів своїх приятелів. Персонажі його поезій – віруючі. Жоден твір Шевченка не обходиться без Божого імені!Шевченко любив і поважавлюдей старшого віку

Про релігійні переконання Шевченка свідчать його листи та щоденник. «З того часу, як я приїхав до Миргорода, ні разу з хати не виходив, а до того всього нема що й читать: якби не Біблія, то здуріти б можна.» (з листа до Аркадія Родзянка)

«Молися, якщо можеш молитися, і молячись, віруй глибоко у замогильне, краще життя. Віруй! І віра спасе тебе!» (з листа до Андрія Козачковського) «В Полтаві чи не по Кобзареві вже й Богу моляться.» (з листа Пантелеймона Куліша до Шевченка)

  «Молюся й дякую Богові за безконечну любов до мене, за посланий іспит. Він очистив, вилікував моє бідне, хворе серце. Щойно тепер я вповні повірив у слова: «Любя, наказую, ви…» (з листа до Настасії Толстої)

«Перед Благовістом до заутрені прийшли мені на думку слова Розп’ятого за нас, і я немовби віджив… Тепер я говію, сьогодні прийняв Святі Тайни, хотів би, щоб усе життя моє було таке чисте, прекрасне, як сьогоднішній день.» (з листа до Варвари Рєпіної)

Поема «Неофіти» Це релігійна поема. В ній поет розповідає про героїчну смерть перших християн за віру Христову. Адже «більшої від цієї любові ніхто не має, як та, коли хто життя кладе за друзів своїх.» (Ів.15:13)

Це молитва в її найкращому класичномі вияві. Тут усе молитовне – від зачину «Благословенная в женах Святая праведная Мати Святого Сина на землі» – до молитовного закінчення «Амінь». Пролог до «Неофітів»

Вірш «Ну що б, здавалося, слова…» Ці рядочки перегукуються з відомим зачином Апостола Івана, яким починається Великодній ранок у наших церквах: «Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було Бог. З Богом було воно споконвіку…» (Ів. 1, 1-4). Поет виявляє розуміння походження свого призначення: «Знать од Бога І голос той, і ті слова Ідуть меж люди!»

Християнська ідея «любові до ворога» «Молітеся, браття! Молітесь За ката лютого, його В своїх молитвах пом’яніте.» («Неофіти»)

Заклик Шевченка за волю Шевченко закликає до змагань за волю народ Кавказу і вірить, що Божа правда переможе:«Ми віримо Твоїй силі і Слову живому: Встане правда, встане воля, і Тобі одному помоляться всі язики во віки і віки.» («Кавказ») І тут же: «Борітеся, поборете, Вам Бог помагає!»

Духовна зброя християнина У поезіях Шевченка слова «Господь Бог», «Христос», «Спаситель», «Святая Мати», «Святе Писання», «ікона», «свічка», «церква», «храм», «свята неділенька» – виконують рольдуховної зброї для християнина. Мріючи про духовно здорове покоління, Тарас гнівно застерігав: «Образ Божий багном не скверніте!»

Шевченко і народ Тарас Шевченко пройшов свою «хресну дорогу» разом із хресною дорогою свого народу. Він мав право просити у нащадків: «І мене в сім’і великій,в сім’ї вольній, новій не забудьте пом’янути незлим, тихим словом».

Дякую за увагу!