Презентація Тарас Шевченко

Підготували вчительки української мови та літератури. ОЗЗСО Приазовський ліцей Приазовської селишної ради Запорізької областіФадєєва Олена Василівна, Тракалюк Надія Василівна, Штенгелова Марина Іванівна

Ім'я, яке знає кожен. Кожен українець знає ім’я Шевченка… Його портрет є в кожній школі, рядки його творів чув навіть той, хто не надто захоплюється поезією, пам’ятники йому можна знайти по всьому світу. Але чи ми насправді знаємо Шевченка?Олег Шупляк. Двовзори

«Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка» Н. Хікмет, (Туреччина)

.

Шевченки були кріпаками пана Василя Васильовича Енгельгардта. Тарас був козачком пана Павла Васильовича Енгельгардта. Поміщик у старій Польщі, Литві, дореволюційній Україні. Хлопчик-слуга.

Тарасиків засіб для малювання. Служитель у православному храмі. Продукт, отриманий спалюванням деревини в печах, топках.

Тарас один із усіх дітей з родини став письменним. Раніше замість Букваря використовували Псалтир. Книга, що містить молитви. Зшиті аркуші чистого паперу в обкладинці для писання або малювання.

Батько Тараса чумакував і брав сина із собою. Зрізаний з якого-небудь дерева або куща тонкий, гнучкий прутик. Деталь машини, механізму чи пристрою у вигляді кола.

Яка річ допомогла Тарасу заробити перші гроші?

Впізнай картини Т. Г. Шевченка. Т. Г Шевченко«Циганка-ворожка »К. Білокур «Букет квітів»

Блок 2 Особистість

Що спільного між зображенням на фото й Шевченком?

😍😍😍

😍😍😍Перше кохання Тараса. Першим коханням, першою дитячою захопленістю Шевченка стала дівчина-кріпачка Оксана Коваленко, яка мешкала по сусідству і була на три роки молодшою від майбутнього поета. Їхні матері, спостерігаючи за дитячими забавами своїх дітей, думали, що вони одружаться в майбутньому, але для цього забракло часу — їх дитяча симпатія не переросла у справжнє глибоке почуття. Спочатку пан Енгельгард забирає з собою до Вільно Тараса у ролі козачка, а потім, в січні 1840 року видає Оксану заміж за кріпака Сороку, із сусіднього села. Про це Тарас вже дізнається коли через чотирнадцять років повертається до Кирилівки вільною людиною. Тарас Шевченко зберіг образ Оксани в своїй душі і подалі не раз відтворить його у своїх творах. Оксана Коваленко

😍😍😍Марина Максимович Музою для Тараса стала Марія Максимович, яка була дружиною давнього друга поета. Впродовж свого перебування в Москві, Тарас неодноразово бачився з Марією і саме їй був подарований автограф вірша Шевченка «Садок вишневий коло хати…». Хоча вони й листувалися, але їхні розмови стосувалися вибору нареченої.

😍😍😍Лукерія Полусмак. Колишня наймичка, кріпачка, українка Лукерія Полусмак – останнє кохання поета. Лукерія уявлялася для Тараса, як остання соломинка, як порятунок від самотності та надія на створення теплого сімейного щастя, але, на жаль, все виявилося не так просто. Шевченко домовляється з друзями про звільнення Лукерії з кріпацтва, пропонує їй одружитися і переїхати в Україну, але Лукерія виходить заміж за Яковлева, який був звичайним перукарем. З ним у шлюбі вона щасливою не була, тому, коли їх діти підросли, Лукерія перебралася з Петербурга до Каневу, щоб до кінця життя каятися про помилку молодості і доглядати за могилою Тараса на Чернечій горі.

Тарас Шевченко – сучасна людина ХІХ ст. зі сформованими гастрономічними смаками та вподобаннями

Щоб Т. Шевченко запропонував гостям із страв та напоїв на свій день народження?

Коли мав гроші, то Тарас Григорович міг піти в ресторан, замовити устриці та французьке шампанське, яке коштувало 14 — 15 рублів за пляшку. За цю суму в той час можна було купити 5 корів!За словами істориків, Шевченко дуже любив смачно поїсти. Обожнював справжній український борщ, «затертий пшонцем і затовчений старим салом», одеський борщ з карасями, вареники з сиром з грубої гречаної муки та такі ж самі галушки. Особливо знався на рибних стравах: «Лящі дніпрові», карасі сушені або «засмажені зі сметаною», судак і щука, «міцно приправлена перцем»

Тож, може, ваші кулінарні вподобання збігаються зі смаками великого Кобзаря?

Шевченко-style

Одягався Тарас Шевченко, згідно з модою ХІХ сторіччя. Дехто з сучасників вважав його навіть франтом. Поет носив і костюми, і фраки, цилиндр, одягав модні сорочки та краватки. Одного разу купив собі з гонорару єнотову шубу, іншого – гумового плаща-макінтоша за 100 рублів. Більш того, схоже, що поет носив і золоті запонки.

Попереду у нас цікавий і творчий етап нашої вікторини – «Впізнай вірш Шевченка за емодзі»! 📜🔍😊 Сьогодні ми подивимося, як добре ви знаєте поезію Великого Кобзаря та чи зможете розпізнати його безсмертні рядки через сучасну мову символів. Будьте уважними, адже за простими значками ховаються глибокі образи та потужні емоції! Ми поринемо у чарівний світ поезії, читаючи вірші Тараса Шевченка. Його слова, написані понад століття тому, і сьогодні звучать актуально, надихаючи нас на добро, віру та любов до рідної землі. Готові до випробувань? Тоді починаємо! 📖✨

Блок 3 Творчість

🌷 в🔴Ніби😃👩‍🦰 -👶💗💗👍🐦😄І🎺👂 👩‍🦰🎶

По🌳🌳🌳🌬️🕺🏼по. Край. До↩️↘️По діброві вітер виє,Гуляє по полю,Край дороги гне тополю. До самого долу. Стан високий, лист широкий —Нащо зеленіє?Кругом поле, як те море. Широке, синіє. Чумак іде, подивиться. Та й голову схилить;Чабан вранці з сопілкою. Сяде на могилі,Подивиться — серце ниє: Кругом ні билини!Одна, одна, як сирота. На чужині, гине!

Сонце гріє, вітер вієЗ поля на долину,Над водою гне з вербою. Червону калину,На калині одиноке. Гніздечко гойдає. А де ж дівся соловейко?Не питай, не знає..☀️🔥🌬️Зна. Над💦з🔴На1️⃣🔁🤷‍♀️🙅‍♀️❓️А де ж

Мені тринадцятий минало. Я пас ягнята за селом. Чи то так сонечко сіяло,Чи так мені чого було?Мені так любо, любо стало,Неначе в бога. ....... Уже покликали до паю,А я собі у бур'яніМолюся богу... І не знаю,Чого маленькому меніТоді так приязно молилось,Чого так весело було?Господнє небо і село,Ягня, здається, веселилось!І сонце гріло, не пекло!👦1️⃣3️⃣🕤👦за. Чи то так☀️💥Чи так👦чого було?👦❤️❤️👍Неначе в

Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітер завива. Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма.І блідний місяць на ту поруІз хмари де-де виглядав,Неначе човен в синім морі,То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали,Ніхто ніде не гомонів,Сичі в гаю перекликались,Та ясен раз у раз скрипів.

СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄСвітає, край неба палає;Соловейко в темнім гаїСонце зустрічає. Тихесенько вітер віє;Степи, лани мріють;Між ярами над ставами. Верби зеленіють;Сади рясні похилились;Тополі на воліСтоять собі, мов сторожа,Розмовляють в полі.І все то те, вся країна,Повита красою,Зеленіє, вмивається. Ранньою росою,Вмивається, красується,Сонце зустрічає, −І нема тому почину, І краю немає.

Уривок із поеми «Гайдамаки»Встала весна Встала весна, чорну землю. Сонну розбудила,Уквітчала її рястом,Барвінком укрила;І на полі жайворонок,Соловейко в гаїЗемлю, убрану весною,Вранці зустрічають…

Зоре моя вечірняя Зоре моя вечірняя,Зійди над горою, Поговорим тихесенько. В неволі з тобою. Розкажи, як за горою. Сонечко сідає,Як у Дніпра веселочка. Воду позичає. Як широка сокорина. Віти розпустила…А над самою водою. Верба похилилась…

4 блок. Тарас навіки

Леоні́д Костянти́нович Каденю́к – український льотчик-випробувач 1-го класу, політичний діяч, генерал-майор авіації, перший і єдиний космонавт незалежної України. Леонід Каденюк завжди брав із собою в політ у космос збірку «Кобзар». Як пов’язані світлини із Тарасом Григоровичем Шевченком?

У заслання Тараса Шевченка відправили 1847 року за царським указом Миколи І. Кобзар залюбки досліджував казахську культуру та природу. Шевченку подобалося спілкуватися з населенням краю: казахи нерідко приходили до нього погостювати та попозувати для зарисовок. Вони називали його «акин Таразі», або «поет Тарас». Сьогодні в Казахстані продовжують вшановувати українського митця. На його честь названі вулиці в багатьох містах країни. А в місті Форт-Шевченко ще з 1932 року працює найбільший меморіальний музей Тараса Шевченка за межами України.

НАЙБІЛЬШИЙ МУРАЛ У ХАРКОВІ 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні сімнадцятиповерхового будинку і внесений до Книги рекордів України.

1384 — стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо.

Шевченкова поезія стала найважливішим і нетлінним складником духовного єства українського народу. Шевченко – це не тільки те, що вивчають, а й те чим живуть. У чому черпають сили і надії. У глибини майбутнього слав Шевченко свої непохитні заповіти синам рідної землі, і серед цих заповітів перший і останній:«Свою Україну любіть…»