Презентація "ТАРАС ШЕВЧЕНКО. «І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ...». ВІЗУАЛІЗОВАНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ У ВІРШІ. ПЕЙЗАЖНІ КАРТИНИ УК

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. «І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ...». ВІЗУАЛІЗОВАНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ У ВІРШІ. ПЕЙЗАЖНІ КАРТИНИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯЗа що так поважають Т. Шевченка в усьому світі?

ПРИГАДАЙМОПригадайте факти відомої вам частини біографії Шевченка. Народився в сім’ї кріпаків, батьків рано не стало; працював і навчався у сільського дяка; мріяв навчитися малювати; вивезений паном до Петербурга; відданий у навчання до майстра-живописця; викуплений із неволі; навчання в Академії художеств; поїздка в Україну; вихід першої книги «Кобзар», яка заявила всьому світові про те, що є Україна і є українська мова; арешт і заслання. Розкажіть вірші Шевченка, які ви вчили в попередніх класах. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ КОМЕНТАРШевченка за його вірші, у яких він гостро критично говорив про царську владу, відправили на 7 років заслання в далекі казахські степи із забороною писати й малювати. Для поета й художника це було найважче покарання. Але він умудрявся писати й ховати свої «захалявні книжечки» в солдатські чоботи. Через доноси йому постійно погіршували умови життя, карали. «Караюсь, мучусь, але не каюсь…»,— так він означив свій настрій того часу. Мріяти, згадувати свою любу Україну ніхто йому заборонити не міг. Тому Тарас Григорович у багатьох поезіях описував зворушливі картини простого людського щастя — хатина серед прекрасної української природи, дружна родина з трьох поколінь — дітей, батьків і дідів із бабусями, мир і злагода.

1857 рік 21 липня. Шевченко одержав повідомлення про звільнення з солдатчини. Т. Шевченко на пароплаві повертається із заслання.

Йому заборонено в'їзд до обох столиць. За зиму 1857-1858 рр. Шевченко створив багато портретів, малюнків, редагував і переписував у "Більшу книжку" свої поезії періоду заслання, написав нові поетичні твори. Працює над гравюрами. Написав вірш «Сон» («На панщині пшеницю жала»). Опрацьовує свою невольничу поезію. Пише вірш «Я не нездужаю, нівроку», виконує ряд портретів.

В травні 1859 року Шевченко одержав дозвіл виїхати в Україну. За поетом встановили суворий таємний нагляд. Шевченко кілька днів жив у Кирилівці, бачився з рідними. В цей період він написав чимало поезій та малюнків. Поет мав намір купити недалеко від с. Пекарів ділянку землі, щоб збудувати хату й оселитися в Україні. Але не судилося. За наказом поліції він мав оселитися в Петербурзі під наглядом влади.

Тарас Григорович почував себе погано, він особливо скаржився на біль у грудях. Лікар, вислухавши груди, радив Тарасові Григоровичу поберегтися. Відтоді здоров’я його погіршувалося з дня на день. Січень і лютий просидів він майже безвихідно в кімнаті, зрідка тільки відвідуючи близьких знайомих. 1860-й рік був дуже значимим у житті Тараса Шевченка. Восени того року вийшов „Кобзар”.

10 березня 1861 року в Санкт-Петербурзі у віці 47-и років пішов з життя Тарас Григорович Шевченко, символ української національної ідеї, творчість якого заклала основи сучасної української літератури.

На церемонії прощання з поетом в Академії мистецтв виголошено промови українською, російською та польською мовами. 28 лютого поета поховали на Смоленському кладовищі.

«Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі зробив більше, ніж десять переможних армій». І. Я. Франко

«Він був більше ніж українцем – він був державним мужем і громадянином світу. Він був більше ніж поетом – він був безстрашним борцем за права й волю людей». Ліндон Джонсон, президент США Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Вашингтоні

Є довголіття людей і є довголіття художніх творів, зокрема поезії. Одні вірші (так само, як і пісні) подобаються людям, їх читають, ними захоплюються. Минає деякий час — і ці твори забуваються. А інші вірші витримують випробування часом, ними продовжують захоплюватися, вони не втрачають своєї привабливості й через століття. Як ви вважаєте, від чого це залежить? (Від актуальності проблем, вічних тем, художньої довершеності твору.)ЕМОЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНЕНАЛАШТУВАННЯ

ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВІРША Т. ШЕВЧЕНКА «І ДОСІ СНИТЬСЯ: ПІД ГОРОЮ… »

І досі сниться: під горою,Між вербами та над водою,Біленька хаточка. Сидить. Неначе й досі сивий дід. Коло хатиночки і бавить. Хорошеє та кучеряве. Своє маленькеє внуча.І досі сниться: вийшла з хати. Веселая, сміючись, мати,Цілує діда, і дитя. Аж тричі весело цілує,Прийма на руки, і годує,І спать несе. А дід сидить,І усміхається, і стиха. Промовить нишком: — Де ж те лихо?Печалі тії, вороги? —І нищечком старий читає,Перехрестившись, "отче наш". Крізь верби сонечко сіяєІ тихо гасне. День погас,І все почило. Сивий в хату. Й собі пішов опочивати.

До якого виду лірики належить вірш? Яку форму обирає автор?(поетичний сон ліричного героя) Про що цей вірш ? Яка його тема?(омріяне щасливе життя селянської родини)Яка головна думка поезії (ідея)?(немає нічого кращого за щасливу родину, щасливих людей)Які образи розкривають тему та ідею вірша?(мати, дитя, дід, українська природа, біленька хатина) Назвіть кольори (зорові образи), наявні у вірші. (Біленька, сивий.)Чи можна їх уважати символічними? (Так, біленька — чепурність, прагнення до краси; сивий — мудрість.)

Які художні засоби вживає поет?(Епітети: біленька, сивий, веселая, хорошеє. Зменшено-пестливі слова: біленька, хатиночки, маленькеє;Повтори (рефрен): «І досі сниться: …»;Повтори (епіфора): «біленька хаточка. Сидить, … і спать несе. А дід сидить…»;Риторичні питання: Де ж те лихо? Печалі тії, вороги?)Складіть узагальнений образ української родини, зображеної в поезії Т. Шевченка. (Щасливі, дружні, люблячі, розуміють красу й прагнуть до неї, вірні, вдячні Господу, життєрадісні, родина, діти — понад усе, незважаючи на всі негаразди.)Схарактеризуйте образ України у віршах Т. Шевченка. (Гори, води, верба, садок, мила, працьовита, підтримує сімейні цінності, легкий гумор, оптимістичне світобачення, краса, любов, материнство.)

Людське щастя є вищим виявом гармонійності буття. Поет створює ідеальний для вираження ідеї людського щастя ідилічний пейзаж. Спокійний літній день. Йде до вечора. Хатиночка «між вербами та над водою». Подібна композиція (хата над ставком, верби і все те, що за принципом «оберненої воронки» асоціюється у свідомості — плетений тин, призьба, кладка до води, припнутий до неї човен і т. д.) характерна для безлічі пейзажних картин, мальованих як професійними, так і аматорськими живописцями. Дід щасливий, адже на старості він не одинокий, його внуча, за яким він доглядає, «хорошеє та кучеряве», і саме тому, що воно кучеряве, нагадує ангелочка — і в цьому теж значущий момент. КОМЕНТАР УЧИТЕЛЯ:

Але цим дідове щастя не вичерпується, бо далі стаємо свідками картини, яка переконливо засвідчує, що родина, до якої він належить, є по-справжньому щасливою: «вийшла з хати / Веселая, сміючись, мати, / Цілує діда і дитя / Аж тричі весело цілує. А далі — миттєво явлений образ Мадонни: «Прийма на руки, і годує». У цьому земному раї немає печалі, зла, ворогів. Звучить тихо прочитана молитва подяки за цей душевний спокій. А в кінці — чудово виписана картина умиротвореного згасання щасливого літнього дня: Крізь верби сонечко сіяєІ тихо гасне. День погас,І все почило. Важливо, що вона органічно продовжує, а потім і завершує початковий пейзажний малюнок, створюючи таким чином «обруч» початок — кінець як ще один чинник цілісності твору. КОМЕНТАР УЧИТЕЛЯ:

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЕДЗВОНИВІЗУАЛІЗОВАНИЙ ОБРАЗ УКРАЇНИ. ПЕЙЗАЖНІ КАРТИНИ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛА»

РЕФЛЕКСІЯВи побачили й почули, про яке особисте щастя мріяв Великий Кобзар. А яким ви уявляєте своє щастя? Зробіть словесний малюнок. До яких почуттів спонукає вірш нас, сучасних читачів?Продовжте речення: Коли б мені довелося малювати Україну, я б зобразив / зобразила…

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПорівняйте вірші Т. Шевченка «І досі сниться: під горою…» та «Садок вишневий коло хати…». Садок вишневий коло хати,Хрущі над вишнями гудуть,Плугатарі з плугами йдуть,Співають ідучи дівчата,А матері вечерять ждуть. Сім’я вечеря коло хати,Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,А мати хоче научати,Так соловейко не дaє. Поклала мати коло хати. Маленьких діточок своїх;Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько дівчата. Та соловейко не затих. Опорні питання для аналізу на наступному слайді

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯПорівняйте вірші Т. Шевченка «І досі сниться: під горою…» та «Садок вишневий коло хати…». Які художні образи (хоч і трохи в іншій інтерпретації) повторюються в обох віршах? Які художні засоби наявні в обох творах? Які мотиви, теми не повторюються (чим не схожі вірші)?