Презентація. Тарас Шевченко. "Причинна" (друга частина (урок), "Думи мої...". Аналіз творів

Тарас Григорович Шевченко. «Причинна», «Думи мої…» (Урок ІІ)Робота. Галини БІЛОКУР,учителя Непедівського ліцею. Глуховецької селищної ради

Образи у творі{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}РЕАЛЬНІ (людей)РЕАЛЬНІ (представників природи)ФАНТАСТИЧНІПЕРСОНІФІКОВАНІдівчинонькасичімалії діти (дівчата) нехрещеніРеве та стогне Дніпр широкийворожкаясенрусалоньки. Сердитий вітер завивакозаченькоблідний місяцьмати русалок. Пішов шелест по дібровіконик вороненькийтреті півнідумка. Шепчуть густі лозидівчата/подруженькисоловейко. Пішла луна гаємтоваришізозуляпоп. Идуб

СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИСич — рід птахів родини Совові. До роду сич відносяться сови середнього розміру, з загальною довжиною близько 20-23 см, без пір'євих «вушок», компактної статури, із заокругленими помірно видовженими крилами та коротким хвостом. Лицевий диск повний, різко окреслений. НАРОДНА ПРИКМЕТА: крик сови ніби накликає нещастя. Символіка зозулі багатогранна: це і символ туги, і жіночої самотності, і провіщення нещастя. Співучий символ України. СОЛОВЕЙКО – це Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Звукове відтворення

СИМВОЛІЧНІ ОБРАЗИЯсен- символ молодого покоління. У фольклорі ясен символізував скромність, пісенну душу. Явір - символ козака, парубка, здоров'я та сили; молодості, віку людини взагалі, вічної пам'яті;дитинства. Ялина (сосна) - у багатьох народів символ життєвої сили, плодючості, самотності; сили характеру, безсмертя. Калина – це символ дівочої краси, любові, символ рідної землі,отчого краю, батькової хати, що пам’ять людську береже, нагадуючи про милі краї, це символ безсмертя, символ України. Дуб - символ огутності та довговічності, цілісності й здоров'я. ГОЛУБ - символ Святого Духа, також - щирої любові, злагоди й ніжності. Голуб і голубка в парі - символ вічної й вірної любові.

Віршовий розмір твору “Причинна” Т. Г. Шевченка «Причинна» близька до народних пісень із погляду ритміки вірша. Поет вільно володіє коломийковим ритмом (4 + 4 + 6 складів з цезурою (паузою) після восьмого складу: «В таку добу під горою, / Біля того гаю…»). При зміні настрою і характеру розповіді автор змінює ритмічну структуру вірша. Чотиристопний ямб «U _» на початку балади («Реве та стогне…») змінюється далі коломийковим розміром («В таку добу під горою…»), а потім - амфібрахієм «U_U» («Така її доля…»), потім знову ямбом, коломийковим ритмом і т. д. Поет глибоко і тонко відчував залежність мелодійності поезії від її змісту.

Проблематика твору Шевченко торкнувся у творі глибоких соціальних проблем. Твір несе соціальний характер, бо події в соціумі показано шляхом психологічних переживань персонажів та автора твору. Психологізм — заглибленість у творі в душу персонажів, їх психологію. Психологічний паралелізм - це художній прийом, який характеризуєтться зіставленням явищ природи і людського життя через їх зіставлення. Паралелізм є близький до порівняння. (Навести приклад із твору). Отже, «Причинна» є психологічною романтичною баладою. 

Ознаки романтизму у творі “Причинна”фольклорний жанр балади:мелодійність;емоційність;- незвичайні картини природи;- національний колорит;- наявність часто вживаних зменшувально-пестливих форм; - лексика. Сон – це традиційна для фольклору метафора смерті. Пізніше у творах Шевченка сон служить засобом логічного переходу від однієї картини до іншої. Та й показати їх у сні логічніше, ніж у безпосередній подорожі. Насипали край дороги Дві могили в житі. Нема кому запитати, За що їх убито. МІРКУЄМО. Чого так сталося що двоє молодих людей загубили своє життя? (Розкрити причинно-наслідковий зв'язок). У народі кажуть: «Така їхня доля», а як думаєте ви?... У баладі Т. Шевченко співчуває героям, співпереживає їм, роздумує над їхньою долею. І ці думи його не полишають. Як свідчить запис Аполлона Мокрицького у щоденнику, 31 березня 1837 року він показував вірш Шевченка Карлу Брюллову та Віктору Григоровичу: «Показав його вірш, яким Брюллов був надзвичайно задоволений, і, побачивши з оного думки і почуття молодої людини, зважився витягати його з кріпосного стану».

ТАРАС ШЕВЧЕНКО. «Думи мої, думи мої…» (1839)ПАСПОРТ ТВОРУАвтор – Тарас Шевченко. Рік написання: 1839 Літературний рід — лірика. Жанр — елегійний вірш. Вид лірики — інтимна (особистісна) або громадянська. Мотиви — любов до Батьківщини та сум за нею в чужому краї; творчість як єдина втіха на засланні. Основна думка: роздуми про нещасливу долю свого народу не залишають поета протягом усього часу перебування на солдатчині. Образи-символи  – «чорний орел» , «ворон» , «соловейко». Епітети – карі очі, мої думи, чорні брови, козацька воля;Звертання – Думи мої, квіти мої, діти, моя Україно;Порівняння – думка, як той ворон, Дніпр широкий – море. Еле́гія (грец. ἐλεγεία — журлива пісня) — один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, часом журливого змісту. Ліричний вірш задумливого, сумного характеру. 

«Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко» (Франко І. Я.) Доля переслідувала його в житті скільки могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі в іржу, ані його любові до людей в ненависть і погорду... Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя. Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті — невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйоні к людських сердець все наново збуджуватимуть його твори. Іван Франко «Присвята»

АФОРИЗМИ КОБЗАРЯ

Бесіда за твором. Бесіда (Незакінчене речення)Сьогодні на уроці я зрозумів / зрозуміла…. Мені було цікаво дізнатися…. Я навчився / навчилася…. Домашня робота. Прочитати: Т. Шевченко «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки", підготувати портфоліо / «стрічку часу» до одного з творів. Джерела. Створено за матеріалами google