Балада. Характерні ознаки. Балада — невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного чи героїчного змісту з драматично напруженим сюжетом. Ознаки: одна подія з життя героя; нетривалий час дії одна-дві дійові особи; віршова форма; поєднання реального з фантастичним; складні і глибокі почуття героя; напружений драматичний сюжет; висока емоційність.
Завдання: відтворити послідовність подій у творі1) - Минув і рік, минув і другий - козака немає.2) -Ось на тобі сього дива3) -Рости гнучка і висока до самої хмари.4) -Постривайте, все розкажу.5) -Не хочу я панувати, не піду я, мамо!6) -Полубила чорнобрива козака дівчина.7) -Зроби, моя пташко, щоб додому не вернула
Елементи композиціїЕкспозиція: вступна частина до твору, де поет описує із сумом тополю. Зав'язка: Полюбила чорноброва Козака дівчина. Розвиток дії: зустрічі дівчини з козаком, які завдали молодій чимало страждань після її розлучення з хлопцем. Кульмінація: дівчина вирішує скористатися зіллям ворожки для швидкого повернення козака. Розв'язка: дівчина за допомогою зілля ворожки стала тополею.
Художні особливості твору. Метафори«вітер виє, гуляє..», «море синіє», «серце ниє», «лихо...зострінеться»,«серце знає», «личко червоніє», «брови полиняють», «серденько мліло», «чуло серце недоленьку», «серденько б’ється», «чорнобрива сохла», «стань місяць серед неба», «зілля дива наробило». Порівняння«поле, як те море», «одна, як сирота», «воркує, як голубка без голуба», «сонце світить — як ворог сміється», «сохне..., як квіточка», «пішла стара, мов каламар», «полетіла, мов на крилах».
Художні особливості твору. Епітети«стан високий», «лист широкий», «біле личко», «карі оченята», «щира правда», «синьому морі», «тонка, тонка та висока», «білим світом». Повтори«одна, одна...», «...пала, пала, стала...», «плавай, плавай, лебедонько. Звертання«Бабусенько, голубонько, серце моє, ненько», «Зроби, моя пташко!». «Добре, доню...», «Спасибі, бабусю», «Плавай, плавай, лебедонько!», «Скажи, моє серце!», «Мамо моя!.. доле моя!», «Боже милий, боже!», «Подивися, тополенько!»,