Презентація "Технологія формування загально навчальних умінь і навичок молодших школярів"

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА УКРАЇНИБердянський державний педагогічний університет. Факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв Кафедра початкової освіти  Виконувала:студентка факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтвгрупи С16 Б ПО-ІНФСапко Катерина Романівна Викладач проф: Ніконенко Т. В. ТЕМУ «Технологія формування загально навчальних умінь і навичок молодших школярів»з дисципліни «Сучасні системи навчання математичної освітньої галузі в початковій школі» 

Одне з найважливіших завдань початкової школи – сформувати в учнів бажання та вміння самостійно вчитися, адже в сучасному світі цей процес має тривати впродовж життя. К. Д. Ушинський 

План. Вступ. Навчально-організаційні уміння та навички. Розгляд підручника «математика». Контрольно-оцінні вміння і навички. Висновок.

Шестирічний першокласник часто приходить до школи з великим бажанням учитися, але не завжди вміє це робити. Від формованості загальнонавчальних умінь та навичок буде залежати успіх навчання школяра.

Якщо не навчити учнів раціональним способам організації навчання, не сформувати умінь висловлюватись, працювати з текстовою інформацією, уміння спостерігати, розмірковувати, запам’ятовувати, не сприяти засвоєнню учнями способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів, то з перших кроків навчання у школі першокласники Можуть зустрітися з труднощами, і в них поступово пропаде бажання вчитись.

Розглянемо твердження О. Я. Савченко, що до навчально-організаційних умінь та навичок належать такі уміння: організовувати своє робоче місце, орієнтуватися в часі та берегти його, планувати свої дії, доводити роботу до кінця. Оскільки у перший клас приходять діти шести років, досить емоційні, імпульсивної поведінки, то питання формування організованості таких першокласників досить актуальне. працюючи з роздавальним матеріалом, діти часто вголос висловлюють свої думки, стараються повідомити вчителя, що вони виконали завдання, чекають від нього похвали. Навчально-організаційні уміння та навички.

Належну увагу потрібно приділити організації робочого місця учня. У кожного учня на уроці математики знаходяться на парті підручник, зошит, каса цифр і знаків, кольорові олівці, ручки, індивідуальний лічильний матеріал. Кожну дитину необхідно навчити правильно розміщувати все навчальне приладдя на парті до початку уроку, акуратно і швидко розкладати необхідне у потрібний момент уроку і так само швидко прибирати після виконання завдання.

При розгляді обкладинки з’ясувати, що зображено на ній. Вчитель повинен навчити учнів орієнтуватися у підручнику, зокрема, знайти відповідну сторінку, вправу, малюнок, використовувати закладку, роз’яснити якими знаками позначаються завдання для роботи в зошиті, вправи з логічним навантаженням, колові приклади, додаткові завдання, загадки. Потрібно наголосити, що слова, речення, які виділені чорним жирним шрифтом, учні повинні прочитати декілька разів, щоб запам’ятати. Особливо детально потрібно продумати ознайомлення першокласників з підручником «Математика».

Орієнтування в часі є одним з організаційних умінь. Шестирічних першокласників привчають включатися в роботу відразу після вказівки вчителя, не роздивлятися у різні сторони, не перепитувати, працювати в однаковому темпі.

Відношеннями між ними, вчать визначати час за годинником, знати назви днів тижня, їх послідовність. Дітей бажано ознайомити з тривалістю життєво важливих інтервалів 1, 3, 5, 10 хвилин за допомогою секундоміра, пісочного годинника, зокрема учням пояснюють, що за 1 хвилину можна назвати 60 двоцифрових чисел, прочитати певну кількість слів, а 1 година – це тривалість приблизно уроку і перерви.

Контроль та оцінка виконують у навчання специфічну роль, проте вони взаємопов’язані, тому що в процесі контролю визначається ступінь правильності дій і результатів, а також дається оцінка якості роботи. Контрольно-оцінні вміння і навички.

Наприклад, вчитель показує, як виміряти довжину відрізка у сантиметрах, учні, використовуючи лінійку, вимірюють самі довжину цього відрізка; результат записують у зошит. Потім учні вчаться вимірювати довжину відрізка у дециметрах і сантиметрах. Пізніше діти вимірюють довжину класу у метрах.

Формуючи складні уміння та навички, учителеві потрібно вчити учнів опрацьовувати прийоми і способи їх перевірки. Наприклад, при роботі над простою задачею на знаходження невідомих компонентів додавання чи віднімання, потрібно учнів вчити прикидати результат, тобто поміркувати, яке число вийде: більше чи менше, а після розв’язання задачі, перевірити дане число, підставити його заміст невідомого.

До методів і прийомів формування самоконтролю у першому класі можна віднести використання роздавального матеріалу, числового відрізка з метою перевірки правильності додавання та віднімання в межах 10, кругові приклади, числа – відповіді, що записані в іншій послідовності, «прикидка» відповіді, зіставлення зі зразком.

Висновок. Процес формування загальнонавчальних умінь та навичок розпочинається у першому класі і продовжується у наступних класах. Від рівня сформованості загальнонавчальних умінь та навичок у першокласників буде залежати успішність їхнього навчання в подальшому. Крім прийомів, що стимулюють дітей до самостійного застосування цих умінь, практикуються спеціальні завдання і засоби навчання розумових дій, які становлять структуру кожного вміння.

Використані джерела Богданович М. В. Математика: підруч. Для 1 кл. Загальноосвіт. Навч. Закл. / М. В. Богданович, г. П. Лишенко. К.: Генеза, 2012. – 160 с.https://www.google.com/search?rlzhttps://revolution.allbest.ruhttps://cyberleninka.ruhttps://drive.google.com

Дякую за увагу!